Річниця місцевих виборів: Як змінилася розстановка сил в регіонах

Depo.ua аналізує, як змінилися політичні розклади в регіонах після місцевих виборів - 2020

Результати тієї кампанії дали підстави заявити про свою перемогу відразу кільком політичним силам:

Інформація: Центрвиборчком.

А далі в радах почали складатися різноманітні політичні пасьянси, виникали і розпадалися об’єднання за діловими інтересами їхніх членів. Партія влади "Слуга народу" самотужки чи через коаліції взяла під контроль значну частину ключових, обласних і міських рад. Але не всі плани партії Володимира Зеленського на місцевому рівні стають реальністю.

Війна за Київ і за його ресурси: Банкова рік розгойдує Кличка

Притчею во язицех став конфлікт Банкової з обраною киянами владою столиці та персонально мером Віталієм Кличком. Про перипетії цих подій неодноразово розповідав Depo.ua. Початок перетягування владних повноважень у Києві лежить у 2019 році, і почався цей процес відразу після зміни державної влади в країні. Нічого не змінилося з переобранням колишнього боксера міським головою на черговий термін у жовтні 2020 року. Кличко критикує дії Банкової, робить в тому числі політичні заяви, які ще більш дратують команду Зеленського, бо змушують бачити в Кличку конкурента чинному гаранту на наступних президентських виборах.

Після кількамісячного перемир’я конфлікт між мером і Офісом президента загострився навесні 2021 року: силовики провели десятки обшуків у комунальних підприємствах і департаментах міської держадміністрації. Кличко назвав це спецоперацією проти нього. Далі хвилі вляглися до осені, а зараз "бойові дії" суттєво активізувалися.

Останнім за хронологією ходом команди Кличка стала його заява про намір відновити у місті районні ради. Міський голова закликав депутатів Київради підтримати рішення. Ця заява є спробою закріпити за собою владу у переддень розгляду парламентською "зеленою" монобільшістю нового закону №2143-3 "Про місто Київ – столицю України", який після дворічної паузи внесуть до сесійної зали для розгляду в другому читанні (в першому читанні закон ухвалили у жовтні 2019-го). Профільний комітет учора його схвалив.

Раніше очільник партії "Слуга народу", свіжоспечений перший віце-голова парламенту Олександр Корнієнко розповідав про плани "центру" відносно Кличка. Мовляв, тому судилося працювати мером з новим законом про столицю, який розподілить посади міського голови і очільника столичної держадміністрації (КМДА). Реалістичність цього прогнозу підтвердив і знятий з посади голови Верховної Ради Дмитро Разумков. 7 жовтня, вже після звільнення він заявив, що Кличко може бути наступним.

Докладніше на цю тему: Наступний після Разумкова: Коли "слуги" можуть взятися за Кличка

І справді, ухвалення згаданого закону відкриє шлях до звільнення Кличка з посади голови КМДА. Після його прийняття кияни "раптом" виявлять, що віднині в місті два керівника, один - обраний містянами, інший - призначений президентом. Заодно, на думку аналітиків, закон призведе й до повного перезавантаження влади у столиці – призначення виборів відновлених райрад, і, не виключено, дочасних виборів міської ради. Адже нинішні її депутати рік тому обиралися під певний набір повноважень, а відновлення райрад ці повноваження прогнозовано звузить.

Звісно, буде ще розгляд цього питання в Конституційному Суді, але тривалість процесу тут спрогнозувати складно з огляду на кризу, що триває у цій інституції. Та здаватися на милість Банкової столичний голова не планує. А це обіцяє нові й нові серії цього політичного блокбастера, де головним призом є доступ до фінансових потоків у Києві та ухвалення економічних рішень, насамперед на користь тих чи інших груп забудовників.

За даними джерел Depo.ua, найбільш реальним на тепер претендентом на посаду голови КМДА залишається міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов.

Кривий Ріг повернувся до Вілкула: "Слуги" втратили контроль над рідним містом президента

15 серпня цього року ЗМІ повідомили про смерть мера Кривого Рогу 48-річного Костянтина Павлова. Міського голову малої батьківщини президента України знайшли з вогнепальним пораненням в селі Вільне Криворізького району.  

Глава держави Володимир Зеленський пообіцяв тримати справу на особистому контролі. У МВС повідомили, що відкрили за фактом кримінальне провадження за ст. 115 Кримінального кодексу України – умисне вбивство. Не відкидають і самогубства чи необережного поводження зі зброєю. Версію про самогубство Павлова спростовують його соратники, натякаючи на вбивство.

На початку вересня міністр внутрішніх справ Денис Монастирський заявив, що слідство таки схиляється до думки про самогубство мера Кривого Рогу. Крім того, за його словами, аудит бюджету міста виявив "серйозні зловживання" міської влади.

Читайте більше: Місяць як застрелився мер Кривого Рогу Павлов: Як його оточення опинилося "під ковпаком"

Павлов, нагадаємо, виграв мерські вибори як представник партії "Опозиційна платформа – За життя". Його трагічний відхід не допоміг "слугам" взяти до своїх рук владу в Кривому Розі. Виконувачем обов’язків міського голови після цих подій мав стати секретар міськради від "слуг" Олександр Котляр, але несподівано він вийшов із фракції "Слуги народу", пішов у відставку і склав мандат депутата міськради. Партія назвала цей вчинок Котляра зрадою.

А владу у Кривому Розі знов уособлює "вічний мер" Юрій Вілкул, який очолював місто у 2010-2020 р. Попри те, що на місцевих виборах-2020 він вийшов у другий тур і мав високі шанси вкотре перемогти, Вілкул рік тому раптом зробив заяву про відмову від балотування на користь Павлова. Що й стало вирішальним фактором перемоги останнього.

Після смерті мера його виконувач обов’язків Вілкул направив до Верховної Ради клопотання про проведення позачергових виборів міського голови. Такі вибори монобільшість призначила на 27 березня 2022 року. Чи візьмуть у них першість "слуги" - залежатиме від їхніх стосунків з Ахметовим, чиї підприємства є одними з найбільших роботодавців у Кривому Розі.

Запоріжжя лишилося без Буряка

Міську владу в Запоріжжі почало штормити одразу після виборів і зрештою 29 вересня цього року мер міста Володимир Буряк, якого пов’язують з тим же Ахметовим, оголосив, що йде у відставку за станом здоров’я.

Перед цим міські народні обранці поновили на посаді звільненого рішенням мера 25 червня цього року секретаря ради, Анатолія Куртєва – представника фракції "Слуга народу". Саме його звільнення поклало початок блокуванню роботи ради депутатською більшістю. Члени всіх фракцій міської ради, окрім близької до Буряка партії "Єднання", не раз відмовлялися брати участь у скликаних Буряком засіданнях ради. У фракції "Слуга народу" називали дії міського голови незаконними, а Куртєв подавав заяву до поліції про незаконне звільнення. Та й загалом із початку 2021 року в міській раді Запоріжжя не раз змінювали заступників мера і не могли визначити склад депутатських комісій.

Зі свого боку, в липні-2021 Буряк звернувся до Верховної Ради щодо розпуску Запорізької міської ради через бездіяльність. Ця ініціатива залишається на розгляді профільного комітету Ради. 19 серпня у запорізькій мерії відбулися обшуки. Мер Буряк назвав їх проявом тиску з боку центральної влади, "якого не було з часів Януковича".

На вересневому засіданні міської ради, де Буряк оголосив про свою відставку, опозиційна до мера більшість фракцій обрала нових заступників міського голови і керуючого справами виконкому міськради, причому дві з трьох позицій дісталися вихідцям з ахметовського "Метінвесту". Можна припустити, що з відходом Буряка центральна влада спробує знайти консолідуючу кандидатуру керівника ключового міста, щоб узяти Запоріжжя під свій контроль. Питання чи погодяться на це інші гравці на міському політико-бізнесовому полі.

Не обійшли скандали і Запорізьку обласну раду. Тут у грудні 2020 року конфліктом і заявами опозиції (фракцій "ОПЗЖ" і "ЄС") про захоплення влади супроводилося обрання головою обласної ради представника "Слуги народу" Віталія Боговіна, якого підтримували "Батьківщина", партія Володимира Буряка "Єднання" і "Опозиційний блок". При цьому четверо "слуг" заявили про вихід із фракції під зеленим прапором і створили нове депутатське об’єднання – "Зе-фракцію".

Боговіна "обирали" на голову аж двічі, але таки не обрали. "Спікеріада" в Запорізькій обласній раді тривала два тижні та все ж завершилася обранням голови від "слуг": Раду очолила депутатка з фракції "Слуги народу" Олена Жук - довірена особа Боговіна. А перебіжчиків з числа колишніх "слуг" у новій коаліції замінили на депутатів із партії "За майбутнє". Наразі пристрасті у Запорізькій обласній раді вгамувалися.

Читайте також, якщо ви цікавитеся регіональною політикою: Битва голів: За що воює очільниця Хмельницької облради із керівником Хмельницької ОДА

Харків. Як за мерство борються Кернесові "діти"

Обраний харків'янами мер Геннадій Кернес 17 грудня 2020 року помер від ускладнень коронавірусу. Нові вибори пройдуть 31 жовтня. Головним претендентом називають секретаря Харківської міськради Ігоря Терехова: в останні місяці без нього не обходиться жоден більш-менш помітний захід у місті. 

До певного електорального рівня конкуренцію Терехову може скласти Михайло Добкін, колишній приятель Кернеса, ексмер Харкова, керівник обласної адміністрації, раніше – нардеп-"регіонал", якого під час нинішньої кампанії підтримує "Опозиційна платформа – За життя".

Серед 13 кандидатів на мера є й голова фракції "Європейська солідарність" у Харківській облраді Олександр Скорик (націонал-демократи і тут не спромоглися висунути єдиного кандидата), і депутат Харківської міської ради від "Слуги народу" Аліна Мустафаєва. Яка йде сама. Але не вони грають першу скрипку у цій п’єсі. Швидше за все, Банкова розраховує зберегти свій вплив на стратегічно важливе місто-мільйонник. А от якщо переможе Добкін, це стане для "слуг" випробуванням для взятого Зеленським курсу на патріотичний поворот.

Читайте також, якщо ви цікавитеся політикою в регіонах: Нова конфігурація в Закарпатській облраді: Як боротьба за потоки перетворює союзників у найзапекліших ворогів