Наступний після Разумкова: Коли "слуги" можуть взятися за Кличка

Законопроект, в разі прийняття якого у Києві буде два керівника – один обраний киянами, інший – призначений президентом – планують розглянути у профільному комітеті 20 жовтня. Про це в ефірі телеканалу, який відносять до медіа-впливу київського нардепа з ОПЗЖ Вадима Столара (кажуть, він зараз в добрих стосунках з головою ОП Андрієм Єрмаком), розповів інший нардеп, "слуга" Віталій Безгін. Він уточнив: якщо Верховна Рада проголосує за закон у листопаді, він набере чинності вже з нового року. Тобто, поки кияни святкуватимуть довгі новорічно-різдвяні вихідні, Банкова зможе здійснити в Києві переворот – Віталія Кличка знімуть з посади голови міськдержадміністрації і на його місце призначать "нового Попова". Найчастіше низається прізвище нинішнього міністра Мінрегіонрозвитку Олексія Чернишова.

Depo.ua раніше розповідав деталі цього законопроекту. Акцентуємо увагу на двох: "зелені" хочуть прибрати пункт про призначення київського міського голови головою КМДА (для кращого розуміння: фінансами міста розпоряджатиметься призначенець президента, а обранець киян сидітиме в Київраді та ще й без права голосу); пропонують повернути райради. В законі є й інші новели, але це ключові, заради них усе й затівалося.

Ще на початку вересня стало відомо, що президентський Офіс квапить депутатів із законом про столицю. Два роки тому монобільшість у турборежимі ухвалила в першому читанні законопроект №2143-3, в якому першим автором вказано Олександра Ткаченка, нинішнього главу Мінкульта. Експерти документ розкритикували, на їхню думку він може розбалансувати систему влади в Києві. Та ще й отримати негативний висновок Венеційської комісії. Однак тепер "зеленим" нікуди діватися, на друге читання треба виносити саме цей законопроект. Тому було вирішено його суттєво підчистити до другого читання. Очевидно, після того, коли ОП дотисне відставку спікера Дмитра Разумкова і посадить в його крісло Руслана Стефанчука, процес ухвалення законів, вигідних президентському Офісу, прискориться. Так що десь у листопаді на голосування винесуть й скандальний закон про столицю.

Не будемо гадати, якою кількістю голосів його ухвалять, адже багато політсил і груп впливу не проти скористатися війною "слуг" із Кличком собі на користь. По-перше, після утворення райрад потрібно буде їх обрати, а це шанс завести своїх людей до районної влади. І для "слуг", і для інших. По-друге, може постати питання і про перевибори міського голови, вже з повноваженнями згідно з новим законом. По-третє, хоча це, скоріше, головне: у Києві значний вплив на процеси знаходиться в руках забудовників, і перша частина з них орієнтується на нинішню столичну владу, а друга, ймовірно, вже протоптала стежки на Банкову. І сподівається, що після заміни Кличка саме вона отримає ласі підряди на "велике будівництво" у столичних масштабах.

А масштаби дуже значні. Як нещодавно повідомив мер Києва, кошторис міста на наступний рік складе приблизно 65 млрд. Плюс до цього – плани утворення столичної агломерації. Рівно два роки тому було створено асоціацію "Київська агломерація", до якої приєдналися 19 населених пунктів - міста Бориспіль, Боярка, Бровари, Буча, Васильків, Вишгород, Вишневе, Ірпінь, Обухів, Українка і селища Ворзель, Глеваха, Гостомель, Калинівка, Коцюбинське та інші. Поглинання Києвом своїх передмість поки йде повільно, але якщо "слуги" його прискорять, складно навіть уявити суми, які фігуруватимуть у бюджетах цього утворення. А скільки ще сюди заллють бюджетних коштів під нового голову міськадміністрації! Ось де золоті потоки…

Однак тут існує і зворотний бік медалі. Окрім проголошення намірів прискоритися з розглядом закону про столицю, пан Безгін дуже критикував Кличка. І мостова розв’язка на Шулявці досі нездана, і міст Патона розвалюється, й історична спадщина під загрозою, і про метро на Троєщину міська влада розповідає казки. Десь критика доречна, десь – якщо зробити ретроспективу на кілька десятиліть – проблеми ті самі. Тобто, вони були до Кличка, є при Кличку і залишаться в разі його відставки з посади голови КМДА. Як, приміром, спорудження метро на Троєщину або добудова станцій метро на Виноградар. Ні завтра, ні за рік значні інфраструктурні проекти не реалізуються. Навіть якщо в Київ вливатимуть мільйони з держбюджету.

Тож ініціаторам зміни влади у столиці потрібно пам’ятати про три речі. Перша: спроба скинути Кличка буде багатьма розоцінена як посилення авторитарних тенденцій у країні, бажання взяти під контроль бюджет міста і засунути в нього свої руки. Друга: після того, коли ініціатори здійснять свою мрію і Києвом керуватиме вірне президентові знаряддя, всі наявні біди мегаполіса будуть вже не проблемою Кличка і Київради, а Зеленського. Кожна не замощена яма на дорозі, кожен прорив труби, кожен неприбраний папірець. І на цьому "слуги" втрачатимуть рейтинги.

Третя річ: Київ, як геополітичний heartland, хто його контролює, той контролює країну, та у цьому є свій великий мінус – до дій київської влади завжди прикута значна увага. Про якісь оборудки десь в глибинці ми можемо й не знати, а навіть незначний скандал у столиці стає топ-темою. Простіше кажучи, людина, яка погодиться сісти в крісло голови КМДА, має бути готовою до того, що спалює свою політичну кар’єру. Причому відбутися це може швидко. Весняний снігопад, дерибан на користь забудовників, втомлені мости, нова йолка… У Києві багато людей недолюблюють обраного мера, але ще більше не любитимуть мера призначеного.