Суддів нема: Чому з Антикорупційним судом знову проблеми

Гріхи окремих кандидатів у судді ВАСУ зацікавлені особи переноситимуть на всю судову систему, аби ще при доборі кадрів сформувати негативний імідж цього суду

Політичний оглядач, журналіст відділу «Влада»
Суддів нема: Чому з Антикорупційним судо…

Учора стало відомо, що за три тижні до завершення терміну подання документів на посади суддів Вищого антикорупційного суду України (ВАСУ) виявили бажання судити корупціонерів найвищого рангу лише 8 осіб. Це може свідчити про кілька неприємних речей, зокрема, про ризик зриву конкурсу. Зауважимо: відповідно до закону, Вищий антикорупційний суд має бути сформований протягом року з дня набрання ним чинності, тобто до літа 2019 року. До його складу повинні увійти 39 суддів, з яких 12 – до Апеляційної палати.

Як повідомила Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС), у переліку претендентів на посади до ВАСУ – діючі судді, адвокати, вчений-правник. Серед них є персони із вельми неоднозначною репутацією. Так, після інциденту з поліцейськими під час оформлення протоколу щодо її неправильного паркування стала "популярною" Вікторія Кицюк, суддя Солом'янського районного суду Києва, яка тепер претендує на крісло у антикорупційному суді.

Також на посади суддів ВАСУ подалися професор кафедри трудового права та права соціального забезпечення Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Наталія Мельничук, адвокат із Самбора Андрій Грицко, фізична особа – підприємець у сфері права Денис Чеховський з Харкова, суддя Донецького окружного адмінсуду В'ячеслав Дмитрієв, заступник голови Дрогобицького міськрайонного суду Андрій Івасівка, суддя Першотравневого райсуду Чернівців Євген Нестеренко і Жмеринського міськрайонного суду – Ольга Саландяк.

Нагадаємо вимоги до суддів-антикорупційників. Така особа повинна відповідати вимогам до кандидатів, передбаченим Законом України "Про судоустрій і статус суддів", а також володіти знаннями та практичними навичками, необхідними для здійснення судочинства у справах, пов'язаних з корупцією, та відповідати одній із таких вимог: 1) стаж роботи на посаді судді не менше п'яти років; 2) науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років; 3) досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше сім років; 4) сукупний стаж (досвід) зазначеної у пунктах 1-3 цієї частини роботи (професійної діяльності) щонайменше сім років.

Доволі складна і процедура добору суддів ВАСУ. Учасники складатимуть кваліфікаційне оцінювання, яке включатиме іспит (тести і практичні завдання), психологічне тестування і співбесіди з психологом, а також співбесіду з членами ВККС. Перевірку кандидатів на відповідність критеріям доброчесності та професійної етики проводитиме спеціально створена Громадська рада міжнародних експертів. За результатами вивчення претендентів ВККС дасть рекомендації, керуючись якими, Вища рада правосуддя затверджуватиме кандидатів. А вже після цього відповідний указ підписує президент.

Вже зараз зрозуміло, що процес відбору затягнеться. І головною завадою є відкритість процедури. Принаймні, у середині серпня голова ВККС Сергій Козьяков на присвяченому ходу судової реформи "круглому столі" зауважував, що безпрецедентна відкритість добору суддів в Україні призводить до того, що "проблеми, які виникають в одного судді, переносяться на всю судову систему". Принаймні, з цим зіткнулися при формуванні Верховного суду.

Тоді конкурс тривав дев'ять місяців. Зараз же одночасно відбуваються кілька процедур. "Ми (ВККС – Ред.) здійснюємо добір суддів, кваліфікаційне оцінювання всього суддівського корпусу, конкурс до Вищого суду з питань інтелектуальної власності. На черзі другий конкурс до Верховного Суду і конкурс до Вищого антикорупційного суду. Про це треба пам'ятати, перед тим як робити прогнози щодо тривалості останнього конкурсу. Процес проведення конкурсу для майбутніх суддів цього суду може затриматися через формування Громадської ради міжнародних експертів. Багато залежатиме від тривалості спеціальної перевірки кандидатів, яку проводять близько 20 державних органів", - сказала в інтерв'ю ЗМІ член ВККС Анастасія Заріцька.

Можна також припустити, що кандидати не поспішають ще й з іншої причини – за українською традицією на будь-якому учасникові відкритих конкурсів відразу ставлять тавро "корупціонер" і починають під нього копати. Також можуть бути і замовлення проти когось під виглядом журналістського розслідування. І якщо "пробні шари" проскочать повз подібну "люстрацію", кількість заяв неодмінно зросте.

Можна згадати для прикладу недавній відбір до ДБР. Ще не оголосили імен перших відібраних, як соцмережі заполонила суцільна "зрада" - той "людина Авакова" (бо працює в поліції), той "людина Грицака" (бо родом з СБУ), той "людина Кривецького" (бо зі Львова) і так далі. Як ви човен назвете, так він і попливе. Це про конкурс до ДБР. Як почалося зі скандалів, так і ведеться далі, - сьогодні директор Держбюро розслідувань Роман Труба відмовив конкурсній комісії у розгляді питання про призначення 27 осіб на керівні посади свого відомства. Причина – конкурсна комісія знищила результати поліграфу. Коли тепер запрацює ДБР? З ВАСУ може бути точно те саме або ще гірше.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme