Префект і 30 районів: Як Зеленський прискорить кінець епохи Кличка

Завісу таємничості над тим, що країні готують у партії "Слуга народу", відкрив у інтерв’ю "Лівому берегу" перший заступник голови фракції "Слуги" Олександр Корнієнко. Спробуємо простежити за логікою намірів владної команди.

Так, із закону "Про столицю" може зникнути посада очільника Київської міської державної адміністрації (КМДА). Аналогічний крок буде зроблено і в усіх областях: глав обласних державних адміністрацій (у Києві аналогічні функції виконує голова КМДА) замінять префекти. Не виключено, такі ж посади створять і для контролю над великими містами.

Нагадаємо, створення інституту префектів було передбачене розробленим попередньою владою ще 2014 року законопроектом про внесення змін до Конституції щодо децентралізації влади, але депутати його так і не ухвалили. "…зараз вона (посада очільника КМДА – Ред.) є в Конституції, але в тих змінах, які ми плануємо в цілому по децентралізації, не буде глав ОДА (обласних держадміністрацій – Ред.)… Київ хоч і регулюється окремим законом "Про столицю", але він не може випадати із загальної канви. Якщо у всій країні не буде ОДА, чому вона буде в Києві?", — заявив Корнієнко.

ЗМІ повідомляють, що до повноважень Київського префекта, зокрема, увійде право призупиняти дію будь-якого акту місцевого самоврядування, у тому числі кадрових призначень, через висловлення протесту в письмовій формі з одночасним зверненням до суду.

На думку народного депутата Корнієнка, міський голова – "дуже завантажений персонаж", публічна особа, яка має багато представницьких функцій – і тому "йому складно займатися оперативним управлінням містом". Каже, що таку модель, за якою мер не має виконавчих функцій, "слуги" побачили десь у Європі. На пряме запитання – де не відповів.

Насправді мова про появу на Хрещатику, 26 такої собі "англійської королеви", яка працюватиме обличчям столиці на прийомах і раутах, тоді як фінансовими потоками (які насправді у першу чергу хвилюють багатьох вітчизняних реформаторів) керуватимуть інші люди – яких призначить президент. Іншими словами, мова про обрізання функцій міського голови до символічних, що нівелює значимість цієї посади. У свою чергу, це покликано відбити бажання боротися за цей приз як у Віталія Кличка, так і у багатьох представників політико-економічних груп. Крім тієї, яка зможе контролювати призначення столичного "префекта".

Щодо часу проведення цих виборів. На Банковій вважають логічним їх проведення відразу після ухвалення нового закону "Про столицю". Але певні сумніви ще мають. Корнієнко, приміром, апелює до "логіки загальної децентралізації" в країні, яка "повинна завершитися першими місцевими виборами".

Не назвав конкретних часових меж місцевих виборів і керівник Офісу президента Андрій Богдан у своєму інтерв’ю Українській службі BBC. Він нагадав, що "позачергові вибори проводяться завжди на строк до чергових – щоб всі ради по всій Україні одночасно перезавантажувались. Якщо зараз робити дострокові, то вони будуть зовсім недалеко від чергових. А чергові у нас швидко (восени 2020 року – Ред.)". І хоч, веде далі він, вибори до Верховної Ради показали, що сенс у перезавантаженні влади є, та обирати місцеву владу на рік сенсу справді немає.

При цьому є важливий момент: у "Слузі", здається, знайшли юридичне обґрунтування необхідності дочасних виборів столичної влади. Таку підставу, каже заступник голови фракції-монобільшості, дасть "зміна статусу" міста відповідно до зміни закону "Про столицю". Що саме нового буде у статусі української столиці – побачимо вже з тексту закону.

За що точно візьмуться "слуги", то це за відновлення районних рад, розпущених Київрадою у вересні 2010 року із формулюванням "з метою економії коштів". За цей час райради кілька разів збиралися відновити, але успіху ці спроби не мали. Логіка розвитку політичних процесів у державі дає підстави впевнено припустити, що на цей раз у "слуг" вийде.

Тобто принципове рішення про "реанімацію" райрад ухвалене. Щодо ж нюансів технічних Олександр Корнієнко повідомив: "Дискутуються дві моделі. Навіть не дискутуються, а ми вже прийшли до рішення, але є нюанс за кількістю. За однією з версій, чим дрібніші райони, тим вища близькість районної влади до населення". Тобто у планах – збільшення кількості районів у столиці. "Збільшити кількість дрібних суб'єктів самоврядування в Києві – це ніби зробити ОТГ (об’єднані територіальні громади – Ред.) в рамках Києва, - розшифровує думку Корнієнко. – У них буде суб'єктність вища, ніж у існуючих райрад". За даними деяких джерел, таких районів у столиці можуть утворити ледь не 30.

Обіцяють новим утворення і першу "цукерку": обговорюється наділення їх "правом залишати собі, наприклад, частину якогось податку місцевого, того ж єдиного". Районні в столиці ради матимуть не лише свої бюджети, але й виконавчі органи – райвиконкоми.

Говорячи про перегляд меж Києва і приєднання до нього нових територій чи населених пунктів, жителі яких виявили таке бажання (наприклад, Коцюбинське, Вишневе тощо), представник "Слуги народу" назвав це "післязавтрашньою темою".

До речі, плани подрібнення районів у столиці йдуть у розріз з намірами укрупнити райони в країні загалом. Заступник голови фракції "Слуги" назвав майбутню кількість районів після реформи – "близько ста" (зараз в Україні їх є 490, це без районів у містах). Від декларованих раніше намірів щодо ліквідації окремих областей "слуги", схоже, відмовилися. Тепер мають план – зав’язати "бантик" на децентралізації, ухваливши у Верховній Раді закон про адміністративно-територіальний устрій, де прописати склад кожної громади в країні. Це має стати завершальним етапом утворення та об’єднання громад по всій країні. Тих, хто досі не створив громаду, стимулюють ухваленням спеціального закону, обіцяє Корнієнко.

Загальним завданням завершального етапу децентралізації він назвав спрощення схеми управління територіями, коли сьогодні "ми маємо ради, виконкоми, КМДА. Якщо виписувати структуру їхньої діяльності, виходить жах з купою стрілок: один призначає, інший погоджує, третій управляє. Питає четвертий. В результаті зрозуміти, хто за що несе відповідальність, не можна".

Тож основні висновки зі слів поінформованих представників влади такі. Посади міського голови столиці та голови КМДА хочуть розділити. Інтереси держави в Києві буде представляти префект. Він матиме право вето на рішення місцевого самоврядування з необхідністю відстоювати свою позицію в суді. В столиці відновлять районні ради і, можливо, більш чи менш суттєво збільшать їхню кількість. Райради матимуть бюджети, власні кошти і виконкоми. На противагу київській практиці, загалом по країні кількість районів-префектур у рази скоротять. Новий адмінустрій закріплять у законі. Після чого відправлять виборців на ще одне перезавантаження влади – цього разу місцевої. А от вибори в столиці можуть відбутися й раніше – після ухвалення окремого закону їх можуть назвати першими, а не позачерговими. Відтак нова влада працюватиме повний термін.