Дешеві кредити і гроші на бізнес: Як Зеленський планує повертати українців з-за кордону

Про старт нового проєкту Зеленський повідомив на власній сторінці у Facebook. 

"Запускаємо нову державну програму для тих, хто хоче повернутися в Україну; для тих, хто збирається шукати кращої долі за кордоном. Перший етап – доступні кредити для власної справи! 5%, 7% та 9%. Повертайся і залишайся! Деталі – скоро", – написав президент під відео. 

У ролику Зеленський анонсував, зокрема, доступні кредити для власної справи для тих, хто хоче розпочати або розширити власний бізнес. 1,5 млн на 5 років під 5% пропонується для бізнесу, що створить як мінімум два робочих місця. Під 7% цю ж суму видадуть бізнесу з виручкою до 25 млн грн, який не створює нові робочі місця. Але якщо підприємець найматиме працівників, за кожну людину ставка знижуватиметься на 0,5%. Для діючого бізнесу з виручкою від 25 млн до 50 млн грн даватимуть гроші під 9%. 

"Якщо ви давно хотіли відкрити власну кав'ярню, автосервіс, барбершоп або ж розширити свою крамничку, сироварню, виробництво меблів та, власне, будь-яку справу, будь ласка, повертайтесь і залишайтесь", – закликає президент. 

Мотиви Банкової зрозумілі: країну залишає щороку більше українців і скоро проблема може сягнути катастрофічних масштабів. Так, за даними Мінсоцполітики на кінець 2018-го за кордоном на постійній основі працювало 3,2 млн громадян України, а у 2015 – 2017-му – 1,3 млн. 

Наразі ініціатива видається доволі позитивною, адже про державні кредити для малого бізнесу політики говорять доволі давно. Втім, вважати проект таким собі порятунком для України зарано, адже для його реалізації наразі існує чимало перепон. 

Що за перешкоди

По-перше, кредити навряд чи зможуть видати всім охочим. Тож претендентам, скоріше за все, варто готуватися до конкурсу та тривалих презентацій із зовсім не гарантованим результатом. 

По-друге, у мережі вже обговорюють варіант "бізнесу", коли ти береш у держави кредит під 5-7%, а потім кладеш їх на депозит під 13,5% у державний "Ощадбанк". І різницю кладеш собі в кишеню. Втім, ідея настільки очевидна, що її навряд чи не врахували на Банковій, а значить, на учасників програми, вірогідно, чекає чимала кількість перевірок.  І доки "Держава у смартфоні" все ще залишається у планах, державний кредит, скоріше все, означає чималі черги, бігання по кабінетах і справжнє тренування для нервової системи. 

По-третє, для амбітних та сміливих деякі можливості існують і зараз. Зокрема, кілька місяців в Україні працює кредитна лінія, відкрита ЄБРР спільно з ЄС. Підприємцям пропонують до 7,9 млн грн для простих проєктів і до 71 млн – для комплексних.  Також є можливість отримати разову і безповоротну допомогу від Служби зайнятості. Втім, для цього потрібно спершу ретельно "працевлаштовуватися" і дисципліновано ходити на співбесіди, добиваючись відмови у потенційних роботодавців, потім – складати бізнес-план і слухати поради працівників центру. В результаті, максимальна сума, яку можна отримати, – 88,3 тис. грн.  І хоча є приклади доволі успішного бізнес-старту навіть з такими грошима, в цілому для цього потрібне неабияке везіння і бізнес-клепка. Робити ж серйозну ставку на таку пропозицію ризикнуть одиниці. 

У порівнянні ж з ініціативою ЄБРР, нинішня пропозиція президента видається доступнішою, хоч і скромнішою. Програма доволі приваблива для української молоді, але от чи мотивує повернутися людей, які заробляють за кордоном, – вже питання.

Зрештою, далеко не у всіх заробітчан, що працевлаштовуються в інших країнах, або мешкають там, є бізнес-амбіції. А столяр, прибиральниця чи швачка не починають власну справу ще й тому, що нічого не петрають у бізнес-процесах. Тож програмі не завадила б інформаційна підтримка про те, що власна справа – це добре, а також бодай мінімальні державні курси з ведення бізнесу. Адже інакше через півтора роки держава буде змушена тратитися ще й на "колекторів", які вичавлюватимуть борги з бізнесменів-невдах. 

Контроль бізнесу

До того ж, з новою владою в Україні настала ера змін і турбулентності: нові законопроєкти суттєво змінюють правила гри для бізнесу, і через їх впровадження у підприємців є серйозні побоювання щодо власного майбутнього. Лише почав стихати галас через законопроєкти 1073 і 1053-1 (про застосування касових апаратів та зміни до податкового кодексу), як на горизонті замаячив законопроєкт 2179 про фінмоніторинг, що створює підстави для втручання у бізнес силовиків. Щоправда, мінімальна ставка, яка підлягає обов'язковому моніторингу підвищилася до 450 тис. Себто, власники кав'ярень чи автосервісів з ризиком вітати силовиків у своїх офісах стикатимуться не так вже й часто. Також потрібно розуміти, ким будуть "нові бізнесмени" – ФОП чи ТОВ? Останнім часом влада робить "наїзди" саме на ФОПів. 

1,5 млн – сума не захмарна. Зокрема, аби відкрити кав'ярню Aroma Kava з розширеним асортиментом страв, якщо вірити сайту закладу, знадобиться 800 тис. інвестицій. За їхніми прогнозами, на самоокупність проект вийде через 15 місяців.  Максимальна сума для відкриття бізнесу, вказана на сайті Fornetii, – 402 тис. За ці гроші пропонують відкрити пекарню-кав'ярню, в якій можна сидіти за столиком. А, наприклад, для магазину "Еко-Лавка" зазначають інвестиції у 550 тис. - 650 тис. грн. Втім президент і розповідає про малий бізнес, пропонуючи українцям схожі форми самореалізації. Втім, якщо говорити про бізнес, що створює додану вартість, то 1,5 млн – сума доволі невелика. В той же час, наразі не йдеться про усування як державних перешкод для бізнесу у вигляді силовиків, так і допомозі. Часто малий бізнес скаржиться, що держава не допомагає їм виходити на ринки збуту продукції. Також немає інформаційної допомоги щодо умовних виставок, закордонних подій, де бізнес може представити себе.

Якщо говорити про заробітчан та "іноземних" українців з бажанням мати власну справу, талантом до підприємництва, вони реалізують себе і за кордоном. Крім того, доволі популярна форма заробітку – бути найманим працівником, наприклад, в Італії чи в Угорщини і при цьому мати крамничку з імпортними речами в одному з прикордонних міст України. 

Тож якщо дивитися на програму в цілому, слово "залишайся" у ній має значно більше шансів на реалізацію, аніж "повертайся". Зокрема, такий кредит міг би допомогти молодій людині міцно стати на ноги і закласти фінансовий плацдарм для майбутнього розвитку. От тільки хочеться сподіватися, що гроші виділять більше, ніж на 10 проєктів, а конкурс проведуть за зрозумілими і прозорими нормами. Адже інакше замість розправити плечі і вирішити залишитися в Україні, молоді люди можуть стати у чергу за закордонними квитками.