Все буде СБУ: Як влада планує "кошмарити" бізнес

Законопроєкт 2179 "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", який готують до розгляду у другому читанні може не лише стати запобіжником для фінансових махінацій, а й бездоганним інструментом тиску силовиків на бізнес

Журналіст відділу "Життя"
Все буде СБУ: Як влада планує "кошмарити…

На початку місяця законопроєкт 2179 прийняли 278-ма голосами у першому читанні, а в найближчі дні можуть затвердити остаточно. 

У пояснювальній записці до документу зазначається, що його розроблено на виконання відповідної стратегії, затвердженої урядом до 2020 року, згідно з Угодою про асоціацію з ЄС та Меморандумом про співпрацю з МВФ. Закон визначає ключові умови для надання макрофінансової допомоги від ЄС.  Себто, на перший погляд, маємо цивілізований законопроєкт, який виводить систему моніторингу за українським бізнесом на загальноєвропейський рівнь. Міністерка фінансів Оксана Маркарова охарактеризувала законодавчий акт вельми позитивно. 

"На сьогоднішній день в Україні діє застаріла система запобігання легалізації і моніторингу. Цим законом ми імплементуємо 4 Директиву Європейського Союзу і частково 5 Директиву. Це ті речі, які давно працюють в Європі. Ці умови є важливими для членів ЄС та тих, хто подається на членство в ЄС", – зазначила Маркарова, представляючи документ у парламенті до першого голосування. 

При цьому в уряді прямо заявили про встановлення нагляду за бізнесом. 

"Завдяки новому законопроєкту під пильним наглядом контролюючих органів будуть фінансові операції олігархів, корумпованих чиновників, великого бізнесу. Закон зіпсує життя схемщикам, закриваючи низку законодавчих шпарин. У ньому чітко прописані механізми замороження активів та зупинення фінансових операцій, якщо вони пов’язані з виведенням грошей в офшори чи фінансування тероризму", – зазначається у повідомленні міністерства.

Тероризм і бізнес

З позитивних моментів, в законопроєкті прописане покарання за проходження навчання тероризму, в'їзд та виїзд в Україну з терористичною метою.

Є приємні новини і для бізнесменів. Так, кількість операцій, про які обов'язково необхідно звітувати, зменшується з 17 до 4, разом з тим, сума, яка підлягає моніторингу, зростає зі 150 тис. до 400 тис. грн.  Натомість термін для подання звітів зростає з трьох до п'яти робочих днів. Передбачється введення цифрової ідентифікації, яка дозволить перевести більшість операцій у цифровий вимір. 

Інші зміни – більш тривожні. Наприклад, коло організацій, які зобов'язують доповідати державі про підозрілі махінації, розширюється. Тепер у нього входять аудиторські, юридичні компанії, підприємства, що надають інформаційно-консультативні послуги. Себто, кожне звернення до юриста – потенційний ризик. Адже навіть при хрестоматійно-прозорому бізнесі інколи нереально вгадати, що видасться підозрілим тій чи іншій людині. При цьому "контролерів" заохочують бути пильними, адже штраф за неналежний фінмоніторинг – до 170 млн грн.  Загалом, призупинити діяльність компанії визначеного бізнесмена на тривалий час для влади перестає бути проблемою. 

Штрафи загалом збільшили у декілька разів. Так, наприклад, за "неналежне зберігання документів" підприємець повинен буде віддати від 5 тис. до 34 тис. грн (тоді як раніше – 1700 – 3400 грн). За неподання державному реєстратору інформацію про бенефеціарного власника – від 17 тис. до 51 тис. грн. 

Платіжні  системи, заради запобігання відмиванню грошей та фінансування тероризму, хочуть зобов'язати супроводжувати операції даними про платника та отримувача переказів.  А значить, всі грошові перекази будуть під пильним оком влади (хоча в разі не надто великих транзакцій їх можна поділити на частини до 450 тис. кожна). 

СБУ має право складати списки людей, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності – здавалося б, опція логічна, але при цьому, згідно з законом, є ризик, що в такий реєстр потраплять не лише безпосередньо терористи і їхні поплічники, а й підприємці, які, наприклад, торгували з компанією, один зі співробітників якої має певні зв'язки у "Л/ДНР". При цьому, якщо юридична особа припинила існування, відповідальність за порушення нестимуть її правонаступники. 

До чого тут Кулик

Цікаво пригадати, що під час виборчої кампанії тоді ще кандидата у президенти Володимира Зеленського його команда обіцяла декриміналізувати економічну діяльність, а значить і ліквідувати пресловутий відділ К (Головне управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю). Це є однією з умоф реформи СБУ, яку просувають наші західні партнери. Щоправда, потім новий очільник СБУ Іван Баканов натякав, що з таким планом не згоден, адже без повноважень СБУ у сфері боротьби з економічними злочинами неможливо подолати тероризм і торгівлю наркотиками. 

З новим законопроектом силовики отримують широку владу над бізнесом, а значить, згаданий підрозділ лише процвітатиме. Наразі ж у ЗМІ активно мусується інформація, що з посиленням відділу "К" у силові структури, і, в певному сенсі, у велику політику, повернеться звільнений Русланом Рябошапкою із ГПУ Костянтин Кулик. Останнього пов'язують в кулуарах з Ігорем Коломойським і він свідомо не проходив переатестацію в ГПУ. Немов усвідомлював, що може отримати нове призначення, а в ЗМІ одразу ж заговорили, що воно буде в СБУ.

Таку думку висловив, наприклад, екснардеп Сергій Лещенко. 

"За збереження Кулика в Генпрокуратурі боровся Ігор Коломойський, якому Кулик був потрібний", – написав колишній нардеп, додавши, що"впливові люди лобіюють його призначення в СБУ" на посаду заступника керівника Головного слідчого управління спецслужби.

Зазначимо, що з Коломойським Кулика пов'язують не лише в Україні

В одній з публікацій видання The New York Times зазначало, що Кулика і Луценка вважали людьми Порошенка, однак за два дні до першого туру президентських виборів Кулик відкрив кримінальні справи за звинуваченнями в корупції проти людей із оточення колишнього українського гаранта Конституції. 

П'ятий президент України Петро Порошенко в ефірі шоу "Право на владу" на "1+1" заявляв, що Костянтин Кулик їздив у Ізраїль до Ігоря Коломойського, від якого отримав певні вказівки. Справи ці стосувалися Курченка, продажу УМХ, а також оточення Порошенка – Гонтаревої та інших. Не так давно був затриманий голова "Укрексімбанку" Гриценко також у "справах Курченка". І це теж пов'язували з діяльністю Кулика. 

Читайте також: Затримання Олександра Гриценка: Як він опинився в СІЗО через Ложкіна і Гонтареву

Себто, якщо мережеві аналітики мають рацію і Кулик таки потрапить в СБУ, ще й у відділі економічних злочинів, передвиборчі антиутопії про Коломойського, що тягне руку до українських бізнесменів, отримають цілком реальне підгрунтя.

Але навіть якщо й ні, законопроект фактично ставить підприємців у залежність від доброї волі української влади. І якщо влада "хороша" за допомогою цього інструменту і справді запобігатиме фінансуванню тероризму, "погана" може запросто гальмувати і навіть блокувати діяльність цілих компаній та ставити бізнес під загрозу. 

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme