Скандал з Фаріон: У чому головна шкода від нього і чому це ще не крапка

Зі звільненням із Львівської політехніки Ірини Фаріон здійнятий нею тарарам не вщухне. Сама призвідниця пообіцяла оскаржити вигнання з вузу. Її прибічники уздріли утиски патріотів, противники – радіють. Насправді ж ця історія не тільки про неї, а про нас усіх

Політичний оглядач
Скандал з Фаріон: У чому головна шкода в…
Висловлювання Ірини Фаріон викликали гучний скандал

Як Фаріон добалакалася до кримінального провадження СБУ аж за чотирма статтями

Отже, в загальних рисах опишемо перші кілька епізодів серіалу "Хто проти Фаріон". 4 листопада в ефірі програми "Рандеву з Яніною Соколовою" на 5 каналі професорка докоряла "азовцям" за спілкування російською. Спочатку без грубощів, вказавши на необхідність дотримання військовослужбовцями норм закону про засади державної мовної політики, ну а потім її понесло. Вона добалакалася до того, що не вважає російськомовних вояків українцями. Мовляв, якщо не розмовляють державною, нехай називають себе "руськими".

Висловлювання Фаріон збурило активну частину користувачів соцмереж, здійнявся неймовірний хейт колишньої депутатки. З використанням ненормативної лексики відкоша їй дав екс-командир полку "Азов", заступник командира 3-ї штурмової бригади Максим Жорін. Але бентежній філологині не тільки діставалося у хвіст та гриву, багато хто за неї заступився. Професорка оприлюднила дописи на свій захист, серед них опинився і пост студента з анексованого Криму, ім’я якого Фаріон не приховала. До студента прийшли з ФСБ. У відповідь на звинувачення, що вона підставила молодика, мовознавиця перевела розмову у бік російської провокації. На події відреагував омбудсмен Дмитро Лубінець, який звернувся до Нацради з питань телебачення і радіомовлення щодо дискримінації, а до СБУ – через розголошення персональних даних кримського студента. На цьому перший епізод завершився, в наступному у гру вступили нові актори: студенти, керівництво вузу та державні чиновники.

Частина студентів Львівської політехніки вийшла на мітинг з вимогою звільнити Фаріон за образу військових та обклеїла виш листівками зі своїми вимогами. Проте керівництво вузу виконувати вимоги студентів не поспішало, пояснивши, що університет не відповідає за заяви своїх співробітників поза його межами. Коли ж студентська спільнота та широкий загал, м’яко кажучи, здивувалися поведінці керівників політехніки, там пообіцяли все ж створити відповідну комісію. Але знову вказали: звільняти співробітницю не готові. Сама ж професорка тільки роздмухувала полум’я: звернулася до президента Володимира Зеленського та головнокомандуючого ЗСУ Валерія Залужного з проханням відреагувати на жорсткі висловлювання на її адресу з боку військових.

15 листопада стало відомо, що СБУ розпочала кримінальне провадження та призначила низку експертиз щодо висловлювань та публікацій Фаріон. Провадження відкрито аж за 4 статтями: ст. 161 (порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками); ст. 435-1 (образа честі і гідності військовослужбовця, погрози військовослужбовцю); ст. 163 (порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфічної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер); ст.182 (порушення недоторканості приватного життя). Тобто Фаріон почули, проте, вочевидь, не зовсім так, як, можливо, вона сподівалася.

Черговий епізод – рішення вузу про звільнення балакучої викладачки. Як виявилося, після початку розслідування СБУ і підстава знайшлася: за порушення ст. 41 Кодексу законів про працю (вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням цієї роботи). Що саме розуміється під таким аморальним проступком, не розшифровується. Фаріон у відповідь пообіцяла позиватися до суду через своє звільнення.

Що ж буде у наступних епізодах серіалу? Depo.ua зібрав різні версії, адже сценарій, схоже, пишеться по ходу п’єси. Та ще й у різних варіантах.

У чому головна шкода скандалу з Фаріон

Насамперед зазначимо: скандал довів, що мовне питання залишається травмуючим фактором навіть попри куди більш травмуючий – війну. Чи навмисно Фаріон спровокувала бучу? Очевидно, маючи чималий досвід публічних скандалів, вона розуміла, яку хвилю негативу здійме її випад у бік російськомовних оборонців України. Але чи правильною була реакція влади у цьому випадку? Те, що наелектризоване суспільство відреагувало сварками між двома таборами, це зрозуміло, але реакція владних структур могла б бути трохи іншою. Приміром, не зовсім зрозуміло, які факти злочинів у словах і писанині Фаріон планує встановити Служба безпеки.

По-перше, достеменно неможливо встановити, чи дійсно історія з кримським студентом була випадковістю, чи постановкою російських спецслужб з метою ще більше розбурхати сварку у соцмережах. А якщо другий варіант? Доведеться справу закривати і вибачатися. По-друге, незрозуміло, як зауваження про необхідність військовослужбовцями виконувати закон про державну мову натягнути на статтю про образу честі і гідності військовослужбовців. Тим більше про погрозу їм. Аргументи захисників Фаріон у даному випадку слабкими не виглядають. По-третє, розслідування проти захисниці української мови під час війни з росією, та ще й через мову, виглядає провальним з точки зору іміджу влади. Захисники цієї пані наведуть купу аргументів – від вимог надати інформацію про кількість реально засуджених колаборантів до вимог на адресу СБУ замість Фаріон взятися за колишніх "ОПЗЖешників", які продовжують працювати в парламенті та місцевих радах, або за того ж Арестовича і йому подібних. І, по-четверте, якщо професорка доведе в суді, що її звільнили за вказівкою згори чи під тиском МОН, вона стане "жертвою репресій" влади проти борців за мову. Таким чином влада не до кінця продуманими діями повертає з політичного забуття скандальну львівську політикиню.  

Як натомість потрібно було реагувати? Події навколо скандалу мали розгортатися без участі силовиків, міністрів і так далі. Була заява омбудсмена Дмитра Лубінця про дискримінацію. Був коментар мовного омбудсмена Тараса Креміня, який виступив проти провокування мовними питаннями. Є, зрештою, університет, в якому працювала Фаріон, і є студенти, які вимагали її звільнення. На цьому рівні все і мало закінчитися. Не виключено, ректор не хотів брати на себе відповідальність за сумнівне за мотивами рішення про звільнення професорки, але він це рішення змушений був би ухвалити під тиском студентства. При цьому спікери від влади могли б сказати: військо вчить українську мову і на параді перемоги російської не буде, але практика вживання російської у ЗСУ не означає, що закон про державну мову хтось ставить під сумнів. Тобто, поки йде війна, не слід загострювати питання мови для наших оборонців на фронті, бо у всіх спільна мета – перемога. Але немає жодних виключень для інших категорій населення: ні для таксистів, ні для перукарів, ні для продавчинь. Тобто влада могла б винести прізвище Фаріон за дужки публічних коментарів і тема зійшла б на пси.

Але так не сталося. Тому своїм життям живуть інші версії. Приміром, криміналом проти Фаріон влада буцімто дає сигнал, що "нарваних нациків" не толерує. Такі собі натяки для росії про повернення за стіл переговорів. Хоча радше це версія з табору тих, хто підтримує пані Ірину. Або просто не любить нинішню владу.

Іншу версію озвучив народний депутат Микола Княжицький. За його словами, посмаком може стати припинення росту популярності української. Проілюструємо це наступним чином: на жаль, є ризик збільшення числа сутичок між українцями на мовному ґрунті. Чим живитимуться антиукраїнські сили та ворожа пропаганда. Відповідь україномовному пересічного "ватника" тепер буде простою: "Вашу Фаріон СБУ скоро посадить. То ж якою хочу мовою, такою й говорю".

Ще один момент: Україні з початком переговорів про вступ до ЄС потрібно буде внести зміни в деякі закони, зокрема, про мову, про нацменшини, про освіту. Цього вимагає не тільки путінський друг Орбан у Будапешті, але й Венеційська комісія, яка рекомендувала внести певні поправки. Не будемо детально зосереджуватися на цих пропозиціях, зауважимо лише, що для значної частини суспільства, та й парламентарів, такі зміни – табу. Отже, через сесійну залу вони проходитимуть вкрай важко. Влада це чудово розуміє, то ж не педалює питання. Але чи не розв’язує скандал навколо Фаріон руки тим, хто під євроінтеграційним соусом прагне зупинити дерусифікацію? Чи владі, якій все одно колись доведеться вирішувати з цими законами, інакше євроскептики й далі чіплятимуться за них. Тепер, після скандалу з Фаріон, настав влучний момент? Принаймні так може здаватися…

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme