Великий переїзд: Що не так з ідеєю Зеленського виселити владу з Києва

Таке явище називається деконцентрацією влади. 

Секретаріат Кабміну вже розробив конкретні пропозиції. За словами міністра Кабінету міністрів Олега Немчінова, деконцентрація дозволить рівномірно розвивати регіони і покращувати їхній благоустрій, в областях з'являться нові робочі місця, почне розвиватися економіка. Крім того, знизиться навантаження на Київ і збільшиться внутрішня міграція в Україні.

Ініціативу підтримав і президент Зеленський. Нагадаємо: під час президентських виборів він обіцяв, що органи влади не будуть сконцентровані в Києві. Але спробуємо розібратися, що не так із черговою корисною ідеєю Зе-команди.

"Зелені" почали повторюватися

Перше – подібна ідея, тільки у менш глобальних масштабах, вже була і далі балачок справа не просунулася. Ще в Мінрегіоні часів прем’єрства Володимира Гройсмана, але вже за президентства Зеленського, визріла думка перенесення урядового кварталу з центру Києва в район Телички. Про це заявляв тодішній заступник міністра Лев Парцхаладзе. Він казав, що це дасть змогу після перенесення урядового і ділового кварталів до так званого "Київ сіті" приміщення міністерств і відомств продати під готелі, культурні центри і, можливо, житло. Та обіцяв запропонувати цю ідею Зеленському. Однак відтоді нічого про велике переселення чиновників чути не було. І ось вже нинішній Кабмін затіяв проєкт, значно масштабніший, аніж пропонували попередники. Щоправда, на фоні нинішніх проблем з соціальними та пенсійними виплатами, що стають все більш очевидними, а МВФ настійливо рекомендує урядовцям скоротити дефіцит держбюджету. Простіше кажучи, великий переїзд чиновництва державний кошторис просто не потягне. На жаль, пан Немчінов у своєму дописі не вказав суму, яку планується витягти з кишень українців на реалізацію урядового прожекту. А дарма. 

Друге – у липні 2019 року новообраний президент Зеленський та його оточення заходилися розповідати про перенесення президентського Офісу з Банкової в іншу споруду, але так нічого й не вийшло. Називалося кілька варіантів, найбільше на слуху був Український дім. Ідею переїзду розкритикували не лише політики, але й урбаністи та архітектори. Вже за місяць чи зо два виїжджати з Банкової передумали. Порахували – дорого. Та й переобладнувати приміщення під вимоги забезпечення високого рівня охорони, спецзв’язку і тому подібне – тривалий і недешевий процес. Тобто, люди, які не змогли переїхати самі, взялися перевозити інших.

Третє – також у липні 2019 року Зеленський, перебуваючи з візитом у своєму рідному Кривому Розі, заявив, що до цього міста варто перенести Міністерство екології і тоді громадськість зможе приходити з протестами до будівлі міністерства, "будуть знати, де живуть ці люди, і як вони вирішують ці питання". Тоді, нагадаємо, ще був уряд Гройсмана, членам якого діставалося від новообраного президента. Минуло майже два роки, але Мінекології до Кривого Рогу не переїхало. Там відкрили один із офісів Держекоінспекції, хоча обговорювалося питання про перенесення туди всього центрального апарату цього відомства. Чому це не було зроблено в якості пілотного проєкту – питання вже до урядовців часів президентства Зеленського.

Не відмовилися "зелені" від переїзду органів влади і потому. У травні минулого року представник президента у Конституційному суді Федір Веніславський нахвалював ідею перенесення КСУ до Харкова. А в Раді 3 квітня 2020-го "слугою" Галиною Третьяковою навіть було зареєстровано законопроєкт, в якому пропонувалося змінити прописку Конституційного суду. Повна назва документу "Про внесення змін до Закону України "Про Конституційний Суд України" щодо посилення незалежності та підвищення ефективності функціонування Конституційного Суду України". Авторка вказувала на низку країн, де цей суд знаходиться не в столицях. Зокрема, в Німеччині. А от у висновку Головного науково-експертного управління парламенту її пропозицію оцінили наступним чином: неупередженість та об’єктивність діяльності будь-якого державного органу досягається не його географічною віддаленістю від інших органів влади, а гарантіями як правового, так і політичного, ідеологічного характеру. Крім того, переїзд Конституційного Суду до іншого місця знаходження на певний час дезорганізує його роботу, що також не можна вважати раціональним підходом до організації діяльності органів державної влади.

Останній висновок абсолютно підходить до ідеї переселити органи державної влади зі столиці – це на тривалий час дезорганізує їхню роботу. Крім дезорганізації і великих коштів, які нема звідки взяти, виникає й кадрове питання. Якщо міністерство переносять, скажімо, в Горішні Плавні, всі його співробітники будуть перевезені туди ж? Чи їх, професійних чиновників, буде звільнено і нових шукатимуть за місцем нової прописки? Неважко уявити кількість проблем в обох випадках. 

Що буде з будівлями, в яких розміщувалися міністерства і відомства в столиці, їх продадуть з молотка? Скільки часу і де будуватимуться нові, в обраних районах? Знову ж таки, на які кошти?

Коли Зеленський запропонує перенести столицю і свій Нур-Султан

В окремих країнах існує практика деконцентрації влади, проте не йдеться про всі міністерства і відомства. Наприклад, в Канаді Міністерство з питань канадської спадщини (аналог нашого Мінкульту) знаходиться не в столиці країни Оттаві, а в місті Гатіно, що входить до складу Національного столичного регіону. У Гатіно – місті-супутнику Оттави - розміщено ще кілька структурних підрозділ виконавчої влади. І в США поза межами Вашингтону перебуває низка важливих державних органів, зокрема, ЦРУ у Ленглі, а Пентагон в Арлінгтоні. Обидва населених пункти є передмістями Вашингтону. Це так, якби українське Міністерство культури перенесли у Бровари, Міністерство оборони у Вишневе, а розвідку, наприклад, у Коцюбинське. Тобто, не йдеться про деконцентрацію влади аж настільки, щоб розкидати державні органи по всій країні.

Таким чином, з ініціативи великого переселення держчиновників з Києва можна зробити кілька висновків. Висновок перший: це черговий прожект, який нічим не завершиться. Він дуже дорогий в реалізації при мінімальній ефективності. Навіть перенесення одного міністерства за межі столиці коштуватиме не один мільйон.

Висновок другий: якщо про переїзд заговорили саме зараз, тоді, не виключено, що у такий спосіб хочуть відволікти увагу від куди важливіших проблем. Ну, бо це ж так кумедно спостерігати, як міста і містечка наввипередки пропонуватимуть себе для розміщення міністерств і відомств.

Висновок третій: джерела популістських ініціатив влади невичерпні, тому не буде нічого дивного, якщо колись запропонують перенести органи влади в іншу столицю. Як у Казахстані Назарбаєв переніс в Астану. Колишню Акмолу, Цілиноград, а нині Нур-Султан.