Православна церква та неканонічний Моспатріархат: Що буде далі

15 грудня 2018-го - один з найбільш знакових днів в українській історії. Ми маємо власну незалежну Православну церкву. Таємним голосуванням був обраний предстоятель, яким став права рука Філарета з Київського патріархату, митрополит Переяславський та Білоцерківський Епіфаній. Тепер він митрополит Київський і всієї України.

Далі Епіфаній має поїхати в Константинополь на співслужіння з Вселенським патріархом Варфоломієм, де отримає затверджений Синодом Томос. Наступний Синод Вселенського патріархату має бути в січні. У ЗМІ вже називали 6 січня 2019-го датою отримання Томосу. Цю дату підтвердили і у Вселенському патріархаті.

Після створення Православної церкви України Московський патріархат є неканонічним. УПЦ МП з Онуфрієм виступали проти рішення Константинополя надати українській церкві автокефалію. В унісон з РПЦ, як і належить філії, Моспатріархія в Україні називала Варфоломія та Філарета розкольниками. І відмовилася брати участь в Об'єднавчому Соборі. Окрім цього, Онуфрій заборонив архієреям УПЦ МП йти на Собор. І ті майже послухалися. Станом на ранок 15-го грудня в Софію прийшло лише проукраїнське крило Моспатріархату - митрополит Вінницький та Барський Симеон та митрополит Переяслав-Хмельницький та Вишневський Олександр (Драбинко). Але поки тривали переговори між церковниками в Софії, ще 16 єпископів УПЦ МП вирішили долучитися до Собору. Крім архієрея УПЦ МП митрополита Могилів-Подільського і Шаргородського Агапіта, до Києва прибули ще 15 єпископів УПЦ МП. Вони підписали вірчі грамоти митрополиту Вінницькому і Барському Симеону, якими уповноважили його голосувати від свого імені. І з цими грамотами митрополит Симеон прийшов у Софію.

В УПЦ МП назвали цих батюшок "клятвопорушниками". Онуфрій також розгляне можливість санкцій - заборони на священнослужіння цим представникам. Розкритикували Собор і в РПЦ. Та все це - дрібнота перед початком великої інформаційної війни в якій активується не тільки російська пропаганда, але і п'ята колона в Україні. Саме та, яка організовувала молитву перед стінами Ради проти автокефалії 14-го грудня. І та, яка за день до Собору значну частину ефіру надала для коментарів настоятелю Лаври Павлу (Лебідю) та нардепам, які підтримують УПЦ МП. Зокрема тим з 47, які звернулися в Конституційний суд з вимогою визнати незаконною постанову Ради про Томос.

Під час проведення Собору 15-го грудня в український інформаційний простір з Росії вкидувалася інформація про захоплення невідомими в балаклавах Свято-Преображенського кафедрального Собору УПЦ МП у Вінниці. Прийшла новина з російського "Союзу православних журналістів", який цитувала "Russia Today". Depo.ua подзвонили безпосередньо в собор, де нам інформацію про захоплення спростували. Варто сказати, що сам собор є зоною відповідальності Симеона, який приїхав у Софію.

Ще був Усик, який захищатиме ченців у Лаврі. Він з рук Онуфрія отримав орден Іллі Муромця...

У той же час навколо Києво-Печерської Лаври виставили охорону і забарикадували всі входи та виходи. Протягом останніх місяців російські ЗМІ неодноразово писали про те, що одразу після створення Автокефальної церкви в Україні націоналісти почнуть захоплювати храми УПЦ МП. В Моспатріархії навіть обіцяли захищати їх всіма доступними методами. Невідомо, мали вони на увазі "православних тітушок" з організації "Радомир", чи ще щось, але істерія нагніталася, зокрема і навколо Почаївської лаври, рішення про передачу якої УПЦ МП скасував Мінюст.

Паралельно з цим в церквах вірянам УПЦ МП батюшки активно вкладали в голову меседжі про те, що храми в небезпеці. І взагалі, невідомо що буде з церквою після Собору. Автор тексту особисто знає про один з таких випадків у Вінниці. Прості віряни постійно збирають на храми пожертви, роблять ремонт, дбають про порядок і справді бояться, що хтось у них забере церкву. А про роль батюшки в селі, де він має ледь не більшу владу та авторитет за сільського голову, годі й казати.

Тому попереду нас чекає війна за мізки людей. І, відповідно, за архієреїв. В УПЦ МП їх всього нараховується 97. Запрошення на Собор повертали 56 із них. Враховуючи 16 архієреїв, які надали Симеону вірчі, а також самого митрополита Вінницького і Барського разом з Драбинком, шматок УПЦ МП вже відколовся. Онуфрій, який втратив титул митрополита Київського та всієї України, зараз у важкому становищі. З однієї сторони - він має показати "неслухняним" свою силу і покарати їх, щоб інші боялися. Та з іншої сторони, якщо таке покарання - заборона на священнослужіння - ніяк не вплине на життя архієреїв, які підуть в Українську православну церкву, поступово за ними потягнуться й інші. Не покарати "зрадників" або хоча б їх частину означатиме повну слабкість Онуфрія. Архієреї Моспатріархії, які досі вагаються, кинуть його дуже швидко.

Більшість простих українців досі не розуміють, чим новостворена Православна церква України відрізняється від того, що було раніше. Люди не особливо вдавалися в подробиці і не думали над тим, що 11 жовтня Константинопольський патріархат скасував акт про передачу території України під адміністрацію Російської церкви і відтоді в Україні, фактично, не існувало УПЦ Московського патріархату. УПЦ КП і УАПЦ оголосили про їхню канонічність - статус ієрархів всіх православних церков в Україні вирівняли.

Моспатріархія тепер гратиме в свою гру. УПЦ МП продовжить лишатися філіалом РПЦ, який втрачатиме владу. Питання лише в тому, як це відбуватиметься - мирно чи з боєм. Останнє напряму залежить від інформаційної кампанії, яку має проводити влада та нова Церква. На всіх телеканалах в найближчі місяці мають з'являтися релігієзнавці та священики, котрі пояснюватимуть людям, що відбулося. Окремо необхідно спростовувати російські фейки і не допустити силового варіанту проти храмів УПЦ МП. Також говорити з людьми на місцях, знайти спосіб достукатися до простих вірян, які не читають новини.

Епіфаній вже закликав всіх мирян приєднуватися до Помісної православної церкви. Сьогодні чимало архієреїв і духовенства Моспатріархії лишилися на роздоріжжі. І їх необхідно переманювати та робити так званий УПЦ МП слабшим.

В протилежному випадку РПЦ і її філіал в Україні, які програли бій, можуть зіграти на іншому фронті - створити хаос, призвести до крові і зіткнень вірян. Тому, чим активніше буде працювати нова Помісна церква та влада в інформаційному просторі та інших рівнях комунікації, тим більше шансів уникнути сумних наслідків.

Найголовніше - Українська православна церква в майбутньому так чи інакше буде змушена йти на діалог з РПЦ, як зі своєю православною церквою-сестрою. І до цього діалогу потрібно підійти з якомога сильнішими позиціями.