Подвійне громадянство і прихисток для росіян: Що змінить новий законопроект Зеленського

Текст документу розміщено на сайті парламенту, передає Depo.ua. 

У роз'яснювальній записці зазначається, що "пропоновані цим законопроектом зміни обумовлені також такими об'єктивними чинниками, як міграційні процеси, розбіжність  законодавства різних держав щодо підстав набуття та припинення громадянства та, насамперед, інтересами національної безпеки України, пов'язаними з інститутом громадянства України".

Ключові зміни пропонується внести у закон України "Про громадянство".  Так, деякі категорії людей зможуть набувати українське громадянство без припинення іноземного, подаючи лише декларацію про відмову від нього. 

Зокрема, до зазначених категорій належать біженці, або особи, яким надано політичний притулок; люди, які проходили чи проходять службу в ЗСУ; які мають визначні заслуги перед Україною або ж набуття ними громадянства становить для країни державний інтерес. 

І особливо обговорювана категорія – громадяни держави-агресора, які зазнали переслідувань у своїй країні. 

Набуття громадянства супроводжується складанням присяги. Відмова від складання означає і відмову від  громадянства. 

Вводиться можливість поновитися у громадянстві України для тих, хто не встиг у встановлені терміни припинити іноземне громадянство з поважних причин. Втім, така поблажка діє лише один раз. 

Також розширюються можливості для набуття громадянства за територіальним походженням. Якщо раніше претендувати на українське громадянство могли онуки, діти, брати-сестри, батьки або дідусі людей, які проживали на нашій території до проголошення незалежності, тепер таке право є також у їхніх правнуків та правнучок.

Порятунок для друзів чи домівка для проблемних людей

У оприлюдненій редакції законопроект видається доволі протиречивим, адже в нього є як позитивні, так і доволі сумнівні аспекти. 

Зокрема, за інформацією пресцентру ЗСУ станом на 2017 рік, в українському війську служило близько 100 іноземців – переважно, це мешканці Білорусі, Грузії, Литви, Молдови та Росії.  Тож логічно, що після захисту українських інтересів для військових повертатися на Росію для оформлення необхідних юридичних процедур – невиправданий ризик. 

Тим паче, навіть якщо служба в нашій армії залишиться непоміченою для силових органів країни-аресора, позбавитися громадянства Росії не так вже і просто, так для цього потрібно отримувати дозвіл. Відповідно, його можуть не видати, наприклад, у разі "не виконаних зобов'язань" або "відкритої судової справи". 

Схожа логіка працює і з біженцями, які втекли з гарячих точок. 

Втім, фактично такий порядок легалізує в Україні подвійне громадянство. Адже прописана в українському законі декларація не має юридичної сили в інших країнах.  Тож новоспеченому громадянину України в теорії мало що заважає повернутися на першу батьківщину і продовжувати користуватися усіма попередніми можливостями. Власне, тут працює той самий набір аргументів, які зазвичай наводяться проти дозволу у країні подвійного громадянства. 

Втім, нинішня влада не приховує, що радше підтримує зазначену норму. Так, віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба ще в жовтні коментував, що уряд обговорює одразу кілька ідей щодо впровадження подвійного громадянства. 

Але наразі з боку України підписання контракту з іноземцем слід зразу прирівнювати до надання громадянства, тому перевірки претендентів мають бути набагато більш ретельними. Тож існує ризик, що іти в лави ЗСУ чимало іноземців буде з метою пустити коріння в Україні і, можливо, иаким чином втекти від проблем. 

Що ж до пункту із наданням громадянства російським опозиціонерам, його, нагадаємо, Володимир Зеленський запровадив як реакцію на надання Росією паспортів мешканцям ОРДЛО. 

Читайте також: "Командний зальот": Що Зеленський мав відповісти Путіну на паспорти для "Л-ДНР" 

Не секрет, що видним опозиціонерам отримати український паспорт і раніше було не так вже й проблематично – згадаємо хоча б надання громадянства журналістам Катерині Сергацковій і Матвію Ганапольському. Але нинішні нововведення ризикнуть відкрити двері усім противникам режиму, серед яких безперечно є не надто соціально благонадійні. І хоча формулювання "ворог мого ворога – мій друг" – доволі поширене, воно далеко не завжди адекватно працює у сучасних реаліях. Та й розкидання громадянством респектабельності державі не додає.