Плівки Джуліані. Чи стануть Ситник і Лещенко головними героями американського розслідування?

Нагадаю, що під час виборів нардеп Лещенко отримав сторінки так званої амбарної книги Партії регіонів від аноніма й оприлюднив їх, а потім за справу взялося НАБУ, яке й вивчало (і досі вивчає) цю амбарну книгу. Правда тоді, керівник НАБУ.

Там, серед всього іншого, був допис про крупні суми для головного піарника Трампа та Януковича Манафорта. І це було одним з головних приводів для атаки на Трампа під час виборчої кампанії.

Отже, хто може бути головним героєм всієї цієї історії?

Перш за все Сергій Лещенко. Попри всю повагу до конспірологічних теорій, але в наших умовах повірити в чесного аноніма дуже складно. Практично всі наші розслідувачі не займаються розслідуваннями, а є лише хорошими каналами для зливу інформації.

Артем Ситник. Голова НАБУ був разом з Лещенко ключовим гравцем в усій цій історії. Не виключено, що може бути замішаним хтось із його заступників.

Хтось із посольства США, хто мав тісну співпрацю з НАбУ (коло прізвищ обмежується двома, максимум трьома, персонами).

Можливо, хтось із тодішньої адміністрації президента.

Виходячи із серіальності всієї цієї історії, в найближчі тижні ми можемо отримати перші плівки Джуліані і паралельно побачимо виступ Лещенка на комітетських слуханнях в конгресі.

Чим би ця історія не завершилася для головних фігурантів, але потрібно зробити кілька важливих висновків.

По-перше, роль голови НАБУ в цій історії підриває всю довіру до роботи антикорупційного суду і, напевне, треба було б піти добровільно і тихо у відставку.

По-друге, ми вже, де-факто, отримали статус країни, яка є прокладкою для втручання в інші передвиборчі процеси. Зараз дуже важливо на дипломатичному рівні не дати закріпити за собою цей статус.

І, насправді, тут немає простих рішень. Напевне, було б дуже важливо, повернути до влади кількох важковаговиків, які, як мінмум, пам‘ятають кольчужний скандал і можуть розповісти, що тоді було зроблено, аби вийти з тієї кризи.