Черговий план "Б" Зеленського: Як складеться доля закону про олігархів

Верховна Рада 1 липня у першому читанні прийняла президентський закон про олігархів, а до другого, очікувано, до документу подадуть силу силенну поправок. Як писав Depo.ua, головна претензія до цього напрацювання правників Банкової в тому, що саме глава держави, керуючи РНБО, визначатиме, хто "правильний" бізнесмен, а хто у нас олігарх, якого не гріх "розкуркулити". Рішення Радбезу набирає чинності після оприлюднення відповідного указу президента України. Особу, яку влада записала в олігархи, заноситимуть до реєстру, вона повинна буде подавати декларації про доходи. А публічні політики і чиновники декларуватимуть свої контакти з олігархами.

Читайте також: Час для торгів: Скільки олігархів залишиться до другого читання закону про них

Олексій Данілов в інтерв’ю "Форбсу", відповідаючи на запитання, що робитиме президент, якщо закон про олігархів не спрацює, сказав: "У Володимира Зеленського є не тільки план Б – у нього повний алфавіт. Якщо потрібно, то ми й до букви "Я" дійдемо. Однак без законів рухатися не зможемо: потрібні закони про лобізм та антитрастове законодавство, в яких буде прописано, під дію яких законів підпадатимуть олігархи". Безумовно, ці закони потрібні, однак виникає питання, чому влада ставить воза поперед коня. Тобто, чому спочатку хоче протягнути закон про олігархів, а вже потім прийняти закони, котрі і мають стояти на захисті держави і громадян від надмірних апетитів найбагатших людей країни, рейтинг яких складає те видання, якому Данілов дав інтерв’ю.

Відповідь на це питання, схоже, в головній претензії до законопроекту Зеленського – без ведення реєстру олігархів Радбезом сенсу для Банкової в антиолігархічному законі нема. Тому там нізащо не погодяться замінити РНБО на, приміром, НАЗК, як пропонують в "Євросолідарності". Нагадаємо, спікер парламенту Дмитро Разумков також виступив за зміну органу, який повинен приймати рішення щодо включення або виключення тих або інших осіб до реєстру олігархів, адже "це не зона відповідальності РНБО ні з точки зору логіки, ні з точки зору закону, в тому числі і Конституції". І пообіцяв подати такі поправки до президентського законопроекту.

Критикують наміри Зеленського і на Заході. По-перше, укладання реєстру олігархів органом, підконтрольним президентові, - відвертий конфлікт інтересів. Він спричинить десятки судових позовів, які влада ризикує програти. По-друге, наші партнери не бачать системності в деолігархізації по-українськи. Замість боротися з причинами такого явища, як олігархат, хочуть боротися з окремими фігурами. Для демонтажу впливових кланів Банковій рекомендують посилити державні інституції, не заважати антикорупційним органам, запровадити корпоративне управління у держкомпаніях, провести прозору приватизацію та здійснити судову реформу. Всі ці кроки унеможливлять появу нових олігархів, лояльних до "зеленої" влади. А, по-третє, у країнах зі слабкими державними інституціями, а Україна серед них, існує велика небезпека сповзання до авторитаризму, коли під популістськими гаслами боротьби з багатіями прийматимуться політично вмотивовані рішення.     

Тобто, до закону Зеленського про олігархів накопилося дуже багато зауважень, що зрештою ставить під сумнів його кінцеве безпроблемне проходження через сесійну залу. Тому тут радше треба казати не про план "Б" на випадок, якщо цей закон не спрацює, а про те, що робити в разі, коли його не приймуть взагалі. Або приймуть і після оприлюднення реєстру олігархів в офіційного Києва почнуться тертя із західними партнерами, які бачать деолігархізацію в Україні суттєво інакше, аніж в президентському Офісі Зеленського.

Можна припустити, що такий сценарій на Банковій не виключають. Тому Зеленський ще у червні попередив: питання про статус олігархів винесуть на всеукраїнських референдум, якщо у Верховній Раді саботуватимуть цей закон. Дану ініціативу (чи план "Б") вже розкритикували, перш за все через те, що в країні є куди важливіші теми для референдуму, аніж доля кількох десятків найбагатших співгромадян. Утім, не виключено, що під час промови до Дня Незалежності Зеленський знову заявить про референдум. Але навіть якщо такий відбудеться, все одно закон потрібно приймати в парламенті.

Другий варіант – пригрозити розпуском Верховної Ради. Виборцям Зеленського це сподобається, а от нардепи президенту не повірять. Бо вони чудово розуміють – у наступній каденції у "слуг" монобільшості не буде, тому розпуск цього складу ВР стане для Зеленського, принаймні зараз, політичним самогубством.

Третій варіант – внести до парламенту президентський пакет законопроектів, спрямованих на реальну деолігархізацію, а вже після їх прийняття повернутися до закону про олігархів. Подібний сценарій виглядає сумнівним з огляду на кілька моментів. По-перше, буде втрачено темп, а на Банковій дуже поспішають з антиолігархічним законом. Питання – чому? Невже це один із етапів підготовки до перевиборів? Щоб позбавити мільярдерів можливості фінансувати кандидатів і партії і в такий спосіб розчистити "слугам" шлях до парламенту.

По-друге, виборці "зелених" можуть подумати, що їхній кумир почав задкувати у намірах здолати клятих глитаїв. А це ризик зниження рейтингу. По-третє, не факт, що цей склад парламенту прийме закони, потрібні для справжньої деолігархізації. Через це існує ризик, що тема взагалі зайде в тупик.

Четвертий варіант – якщо закон про олігархів не приймуть, у новому політичному сезоні з’явиться купа важливих тем, які затьмарять цю поки актуальну тему. Наприклад, Раді потрібно буде внести зміни до Конституції для завершення реформи децентралізації. Без проблем зробити це також не вийде.

Читайте також: Зміни в Конституції: Коли Зеленський спробує зробити президентсько-парламентську республіку

На порядку денному можуть виникнути й інші свіжі ідеї стосовно змін в Основному Законі. Або запустять тему референдуму по долі ОРДЛО. По мирному врегулюванню нам теж розповідали, що у президента є план "Б" та інші плани за абеткою.