Півмільярди незрозуміло кому: Чому компенсація вартості електрики може виявитись пшиком

Коли влада втрапила в тарифний скандал, президентська вертикаль швидко вигадала механізм, аби дещо пом'якшити удар по домогосподарствах і реалізувала схему "6,99", коли ціна на газ на певний період була встановлена на цьому рівні.

Але виявилося, що і удар, завданий по електричній складовій споживання енергоносіїв, для певних категорій виявився не менш болісним. Тож владі довелося гасити пожежу ще й в цій сфері. І першим, душе смішним способом, виявился обіцяна в якості компенсації тисяча гривень на місяць для тих, хто користується електроопаленням. Коли ж до чиновників дійшло, що така міра не викличе нічого, окрім роздратування, механізм компенсації вирішили удосконалити. Але чи вийшло краще? Давайте розбиратися

Як держава "кинула" власників систем електроопалення 

При тому, що основним джерелом видобутку калорій для опалення помешкань в Україні є природний газ, який ми отримуємо з різних джерел, комунальна сфера та приватні особи вдаються до альтернативних способів теплозабезпечення.

Так отримали поширення системи, що використовують для виробництва тепла електричну енергію. Це можуть бути або пряма система використання у вигляді електрокотла, що нагріває теплоносій і подає його в батареї. Це можуть бути прості електроконвектори, які вмикаються в розетку і не потребують складних інженерних рішень. Отримують дедалі більше поширення так звані теплові насоси, які використовують теплообмін, "видобуваючи" тепло з землі, води або повітря і працюють, якщо примітизувати, за принципом холодильника - тільки у зворотньому режимі. Але й такі системи споживають енергію з розетки у значній кількості.

Бізнес, домогосподарства та комунальна сфера активно відмовляються від газу і переходять на електричну енергію. І не тільки там, де немає доступу до газової труби або тягнути газ буде дуже дорогим задоволенням - дехто переходить на електрику з міркувань сучаності, безпеки, екологічності та зручності користування.

Тим більше, що держава в останні роки застосовувала заохочувальні заходи для тих, встановлює електроопалення. На фоні громіздкої системи газового споживання, де є потрібною розробка проекту, виконання багатьох умов безпеки, капіталовкладення в облаштування опалювальних вузлів, системи, засновані на електроспоживанні є значно доступнішими. І одним зі стимулюючих факторів була фіксація для споживачів, що офіційно зареєстрували електроопалення, ціни на кіловат-годину в обсязі до 3 000 кВт-год в опалювальний період в розмірі 0,9 грн.

Коли ж у січні нинішнього року, під час святкових канікул, Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) ухвалила знакову постанову, якою було скасовано низку попередніх документів - зокрема й тих, що надавали можливість користуватись електричною енергією за зниженими цінами, споживачі відчули себе обдуреними. А власники електрокотлів - обдуреними, як то кажуть, з особливим цинізмом.

Рішенням комісії, нагадаємо, було скасовано пільги для релігійних організацій, для населення, що проживає в 30-кілометровій зоні навколо АЕС, (вони мали знижку у 30%), та для для юросіб, які оперують житловими комплексами для тимчасово переміщених осіб. Позбулися можливості споживати електрику за фіксованим тарифом у 0,9 грн за кВт-год і багатодітні сім'ї та дитячі будинки.

Це стало досить підступним кроком і для власників систем опалення на електриці, адже в попередні періоди влада і енергетики всіляко заохочували споживачів переходити на електрокотли. І пільга на перші 3000 кВт-год була тим стимулом, завдяки якому домовласники вкладалися у перебудову своїх систем опалення, купівлю нових приладів і підключення додаткових електричних потужностей. Тепер же їхні інвестиції виявляються марними, оскільки вже в січні вони, замість зекономити, отримають вдвічі більшу платіжку від енергокомпанії, оскільки кожна кВт-година вартуватиме 1,68 гривень замість попередніх 90 копійок.

Аби якось мінімізувати негатив і обурення, що викличе подібне рішення влади, уряд в рамках "антитарифної" кампанії пообіцяв надати власникам електрокотлів субсидію у сумі 1000 гривень на місяць, за якою вони можуть звернутись у органи Міністерства соціальної політики. Але ця тисяча для багатьох є незначним полегшанням - з огляду на суму та невідпрацьованість механізму її отримання.

Які пільги вигадали для тих, хто "попав" з електрикою

У владних кабінетах зрозуміли, що залишення цієї когорти споживачів з тисячею гривень і тарифом у 1,68 за кВт-год лише додасть масла у вогонь тарифних протестів і вирішили застосувати тимчасову міру компенсації. Яка й знайшла відображення в ухваленому днями законі про запровадження компенсацій у зв'язку з підвищенням тарифів на електричну енергію.

Отже, група нардепів, під проводом депутата-"слуги" Андрія Геруса знайшла 1 млрд 400 млн гривень у бюджеті на 2021 рік, які запропонували спрямувати в якості компенсації користувачам систем електроопалення, а також багатодітним, прийомним сім’ям та дитячим будинками сімейного типу, про яких також "випадково забули" при запровадженні підищених тарифів. Ці гроші будуть розподілятись Міністерством соціальної політики за механізмом, який уряд має розробити протягом 10 днів після набрання чинності новим законом.

Здавалося б, добре, що схаменулися і полегшили життя цій частині користувачів принаймні через субсидіювання, якщо не через звичну пільгу. Втім це полегшення, яке депутати примудрилися подати, ухвалити, відправити президенту і отримати від нього з підписом за один день, виявилося надто "простим рішенням". Справа у тому, що нардепи не знайшли нічого кращого, ніж витягти ці гроші (1 млрд 400 млн) з кейсу бюджетної програми "Виплата пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі". Тобто аби задовольнити "електриків" та багатодітних просто забрали гроші в інших категорій пільговиків. 

При цьому ані у самому законопроекті, ані у супровідній документації до законопроекту жодним чином не обгурнтовується, чому саме гроші забирають у інших пільгових категорій та субсидіантів та не прораховуються наслідки зменшення видатків по цих статтях. Тобто якщо при ухваленні бюджету на цей рік якимось чином прораховувалася достатність суми, що буде спрямована пільговикам та субсидіантам, то позбавлення їх майже півтора мільярда гривень може створити суттєву діру у бюджеті цієї програми.

Анічичирк у законопроекті і про те, на якій підставі законотворці вийшли саме на суму 1,4 млрд грн: яким буде розмір компенсації, хто і на якій підставі її отримає, це буде разово чи системно, повністю чи частково, як ця компенсація корелюватиметься зі вже встановленими пільгами та субсидіями і чи впливатиме на неї рівень доходів, площа помешкання та інші умови. 

З проекту також зрозуміло що він у часі обмежений лише 2021 роком. Тобто користувачі зможуть отримати допомогу в обмежений період часу. А що робити споживачам у 2022 році?

І це вже не говорячи про абсолютну компрометацію програми розвитку негазового опалення, на яку після подібних сюрпризів від держави навряд чи хто погодиться.

На цьому фоні невизначеність щодо того, чи будуть компенсувати вартість електрики лише тим багатодітним родинам і дитячим будинкам, що мають електроопалення, чи всім, вже навіть не варто й згадувати.Таким чином, на підставі викладеного, вся ця компенсація направду виглядає здебільшого як механізм непрозорого розподілу бюджетних коштів.

Читайте також: Не газом єдиним: Чому наступні протести можуть виникнути через ціни на електрику