Шевченко і Аксьонов - під питанням: Чи визнають результати довиборів на Прикарпатті і в Донеччині

Окрім власне обрання двох членів парламенту, головним підсумком кампанії на обох округах стала вкрай низька явка виборців. Для порівняння: на минулих позачергових виборах народних депутатів 2019 року явка виборців у окрузі №50 склала 44,72%, в окрузі №87 – 43,96%. Значне зниження цього показника стало свідченням апатії виборців після інспірованого 2019 року політтехнологами і олігархічними телеканалами сплеску активності та розчарування певної частини українців у здатності будь-кого з політиків зробити їм добре "тут і зараз". Також і самі кандидати не змогли мотивувати виборців прийти на дільниці.

Довибори на Прикарпатті: між Зеленським і Коломойським назріває новий конфлікт

Кампанія і сам день голосування на Прикарпатті минули відносно спокійно, зафіксовані порушення були процедурними і швидше традиційними для перебігу виборів у нашій країні. Найбільш гостра боротьба, як і прогнозувалося, розгорнулася на Заході країни. Тут різні екзит-поли показали перемогу кожного з кандидатів, яких ще до "дня Х" вважали головними претендентами на здобуття депутатського посвідчення. Нагадаємо, що "війна соціологій" між лідерами на цьому окрузі тривала й під час кампанії.

За даними екзит-полу соціологічної групи "Рейтинг" (опитування якої протягом всієї кампанії показували перемогу представника партії "За майбутнє" Олександра Шевченка), вибори завершилися перемогою цього топменеджера курорту "Буковель" і власника дорожньої фірми ПБС із показником 32,4%. Руслан Кошулинський з об’єднання "Свобода", згідно з цим опитуванням, набрав 31,6%, "слуга народу" Василь Вірастюк – 29,4%. Кожен із решти претендентів набирають менше 4% голосів. Зокрема, два "клони" Шевченка, які балотувалися на окрузі, "відкусили" у нього 0,5 % і 0,3%. Може скластися враження, що технологія двійників цього разу не спрацювала. Але не поспішатимемо з цим висновком: боротьба між головними претендентами йде саме за сотні голосів.

Адже, за даними екзит-полу партії "Слуга народу", перемогу здобув стронгмен Василь Вірастюк із 33% голосів, тоді як Шевченко тут є другим – 32%, а Кошулинський начебто отримав 30%. Цікаво, що у партії влади вже скаржаться на порушення, які можуть позбавити їхнього кандидата перемоги: "…скупка голосів, підвози, сітки та "каруселі", процедурні порушення виборчого процесу. Наша команда спостерігачів все зафіксувала та швидко реагувала на всі випадки. На жаль, ці факти можуть викривити результати виборів", – цитує Вірастюка сайт "Слуги народу". А голова партії "слуг" Олександр Корнієнко заявив, що "зараз рано підводити підсумки голосування". У партії чекатимуть на результати виборів на основі протоколів, але у перемозі Вірастюка – впевнені.

Принагідно нагадаємо, що перед днем голосування в Комітеті виборців України назвали залучення Василя Вірастюка до робочої наради президента щодо перебігу вакцинації в Івано-Франківській області (відбулася 22 березня) прикладом використання адмінресурсу, який суперечить міжнародним стандартам вільних та чесних виборів.

Остаточні результати виборів по двох округах мають бути встановлені до 12 квітня, після чого Рада може поповнитися двома новими нардепами. Та не виключений варіант, що на Прикарпатті команди кандидатів із найбільш потужною підтримкою за спиною, Шевченка і Вірастюка, увійдуть у клінч, який зірве підбиття остаточних підсумків виборів на 87-му окрузі. В такому разі партія влади (читай президент Володимир Зеленський) вступить у прямий конфлікт із двома бізнесменами, двома Ігорями – Палицею (народний депутат, голова партії "За майбутнє") і Коломойським. Не виключено, що блок на визнанні Шевченка переможцем (наголосимо: наразі офіційних підсумків волевиявлення немає) може стати сигналом Заходу про те, що Банкова хоч і не поспішатиме ввести санкції проти Коломойського, але чергову пов’язану із ним людину до парламенту не пустить. Якщо це припущення вірне, тоді слід чекати багатосерійних з’ясувань стосунків "слуг" і команди Шевченка у судах. Схожий за можливими наслідками прецедент мав місце на парламентських виборах 2014 року у Смілі (Черкащина). Тут на окрузі переміг колишній "свободівець" Сергій Рудик, але визнання його нардепом було заблоковане через суди і відбулося зі значним запізненням.

І ще один важливий висновок можна зробити після виборів у 87-му окрузі. В регіоні, який стабільно, за винятком останніх років, делегував до парламенту представників націоналістичних партій, третє чи навіть друге місце Кошулинського навіть попри відмову від участі в кампанії на його користь кандидатки від "Євросолідарності" Марусі Звіробій (Біленької), можна сприйняти як сигнал про зміни у політичній свідомості жителів Прикарпаття: націоналізм як мотивуюча ідеологія у тому його варіанті, який пропонує "Свобода", починає відходити у минуле. На місцевому рівні (вибори мерів міст, депутатів місцевих рад) "свободівці" в Галичині ще перемагають і утримуються серед лідерів, проте бачити їх як законодавців прикарпатці, здається, не надто хочуть. А що зазвичай приходить на заміну ідеології? Гроші і "какая разница".

Із такими настроями виборців резонує дивна, м’яко кажучи, поведінка деяких лідерів "Свободи", яку вони продемонстрували на "буковельському" окрузі. Досі ця партія була відома тим, що завжди билася за своїх кандидатів навіть у більш складних ситуаціях. А тут – мовчанка. Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків у Фейсбуці оприлюднив результати "свободівського" паралельного підрахунку голосів, фактично погодившись із третім місцем Кошулинського і визнавши переможцем "директора Буковеля". І тут же сам Шевченко (здається, з долею іронії) подякував мерові обласного центру за цей мужній крок.

Хоч – не хоч складається враження, що у партії Олега Тягнибока (самого партійного лідера так і не дочекалися у Яремчі чи Надвірній) не надто засмутяться через перемогу або Шевченка (читай Коломойського, тим паче що в Івано-Франківській обласній раді створена коаліція, до якої увійшли, зокрема, "Свобода" і "За майбутнє"), або "слуг" (з якими "свободівці" гарно співпрацюють у обласній раді сусідньої Тернопільщини).

Довибори на Донеччині: Коли Аксьоновим зацікавиться РНБО

Значно більш спокійно і прогнозовано пройшла кампанія на Донеччині. Тут, на окрузі №50, Руслан Требушкін минулого року став мером Покровська і теж відмовився від депутатського мандата, що й стало приводом для оголошення нових виборів.

Цього разу Требушкін підтримав свого основного конкурента на парламентських виборах-2019, 50-річного міського голову Добропілля Андрія Аксьонова. Саме останній і став потенційним переможцем нинішньої кампанії: ЦВК вже нарахувала йому 65,46% голосів (підраховано 100% протоколів з дільниць для голосування).

Аксьонова називають людиною з орбіти впливу мільярдера Ріната Ахметова. Балотувався від непомітної на загальнонаціональному рівні партії "Порядок", яка має власні фракції в місцевих радах Донбасу. Подейкують, цю структуру утримує "на виріст" власник футбольного "Шахтаря". За Аксьонова агітував відомий у Покровську керівник обласної організації "Порядку" Леонід Байсаров, багаторічний директор місцевого шахтоуправління, яке теж перебуває у сфері впливу донецького олігарха.

Та це про сьогодні, а щодо минулого Аксьонова і його політичної позиції є чимало запитань. 2010 року його було обрано головою селищної ради Новодонецька від "Партії регіонів". 2017 року видання "Донбасс. Реалии" оприлюднило інформацію про начебто отримання Аксьоновим російського паспорта. Нардеп Дмитро Лубінець заявляв, що під час бойових дій на Донбасі влітку 2014 року Аксьонов виїздив до анексованого Криму, де подав до окупаційної адміністрації заявку на отримання громадянства Росії. Аксьонова звинувачували і в фактичній підтримці незаконного референдуму про відокремлення Донбасу від України навесні 2014 року. А 2017-го Аксьонова, за даними руху Чесно, намагалися судити за підробку документів і розтрату, його навіть оголошували в розшук. Всі претензії до себе він спростовує, після повернення із-за кордону минулого року упевнено виграв вибори мера Добропілля.

Беручи до уваги непросте минуле цього кандидата і його ймовірне схиляння до цінностей "русского міра", цікаво буде постежити за реакцією центральної влади і особливо Радбезу на можливе потрапляння такої фігури до українського законодавчого органу. Адже завжди можна активувати опцію старих кримінальних справ… Утім, в даній ситуації багато важитиме те, хто обіймає в Покровську друге місце і чи оскаржуватимуть результати голосування конкуренти Аксьонова. А другим тут іде адвокат скандального блогера Шарія та інших "ватників" Валентин Рибін із 13%. Юлія Кузьменко від "Євросолідарності" має лише 6,69% симпатій місцевих мешканців, які вилилися у відповідні позначки у бюлетенях.

І, звичайно, складно не зауважити, що сім років війни, схоже, мало що змінили в політичних уподобанням і світогляді пересічних жителів Донецького регіону. На жаль...