Перекроїти неньку: Навіщо Зеленський змінює територіальний устрій України

Підставою для глобального переобрання органів місцевої влади в Україні стане, ймовірно, повне переформатування системи місцевого самоуправління і трансформація органів регіональної влади. Йдеться про зміну адміністративно-територіального устрою при впровадженні якого не обійтися без суттєвих змін Конституції. А тому глобальні місцеві вибори відбудуться не раніше весни, констатує Depo.ua.

Над втіленням нових територіальних бачень в паперову форму пакету проектів законодавчих змін працює робоча група, яка складається з представників уряду, Ради та президентського Офісу. 

Концепція законодавчих змін, яку сьогодні готує до втілення згадана робоча група, передбачатиме не лише оновлену адміністративно-територіальну структуру України, а й нову систему управління територіями з новим баченням суб'єктів владних повноважень - як тих, що обираються, так і тих, що призначаються.

Новий покрій України

Основою нового укладу будуть громади, які нині створюються в рамках реформи децентралізації, яка впроваджується вже кілька років.

Але, як можна зрозуміти зі слів заступника голови пропрезидентської фракції Олександра Корнієнка, який виконує роль своєрідного координатора проекту, громади будуть укрупнюватись порівняно з тими масшитабами, які є на сьогодні.

До якої межі відбуватиметься це укрупнення - наразі невідомо. При цьому створювані нині громади налічують від 10 тисяч мешканців. При цьому оптимальними, за досвідом Європи, є громади, що об'єднують 30-40 тисяч громадян. 

Замість районів будуть округи. На сьогодні в Україні близько півтисячі районів (без врахування районів у містах). Їх зіллють у 100 округів. В кожному окрузі буде від 10 до 15 громад. Але ці округи будуть лише формальним об'єднанням - адже на цьому рівні владних інституцій, що обираються громадянами, не буде. 

Модель нового окружного крою можна побачити на прикладі Сумської області, де замість нинішніх 18-ти районів буде, за різними прогнозами, три або чотири. 

Обласний рівень залишається незмінним - будуть традиційні області і АР Крим. Втім, певні плани є стосовно розділення окупованих територій на Донбасі - ту частину цих областей, що залишається під контролем української влади, можуть об'єднати в одну адміністративно-територіальну одиницю. Але остаточно цей план не підтверджено.

Хто управлятиме

Низовою ланкою управління територіями, розпорядження бюджетами та наданням адмінпослуг населенню будуть Об'єднані територіальні громади. Вони управлятимуться обраними Головами ОТГ у співдії з Радами ОТГ, а також обраними на виборах старостами сіл, що входять у ОТГ.

Такий механізм управління дещо нагадує існуючий спосіб керування містами, де обраний мер разом з міською радою здійснюють управлінські повноваження. Але контексті децентралізації ОТГ включають в себе в тому числі і міста, які раніше були окремими адміністративними одиницями. Також в ОТГ "спускається" більше повноважень щодо розпорядження бюджетними надходженнями і більша самостійність у визначенні стратегії свого майбутнього.

А щоби ОТГ були контрольованими і не виходили за межі своїх повноважень, а також просто не робили критичних помилок, для нагляду за ними буде приставлено префектів.

Це доволі новий для України інститут владних повноважень. Зі слів Олександра Корнієнка в інтерв'ю агенству Інтерфакс-Україна можна зрозуміти, що в кожному новоствореному окрузі буде свій префект. Над окружними префектами будуть обласні префекти.  

Фактично префект буде наглядачем за дотриманням законності територіальними громадами і в разі необхідності зупинятиме та оскаржуватиме їх рішення. І на рівні округу префект буде фактично єдиним владним суб'єктом, оскільки жодних адміністративних повноважень на цьому рівні, які потребували б обраних органів влади, не буде.

Всю вертикаль окружних та обласних префектів формуватиме президент України разом з урядом. Функціонально і організаційно вони підпорядковуватимуться Кабміну так, як сьогодні це роблять нинішні голови обласних та районних держадміністрацій. 

Префекти матимуть статус державних службовців.

На рівні областей залишаться виборні органи - обласні ради. Щоправда їх, ймовірно, чекає певне скорочення і переформатування.

Обласна рада матиме свій виконавчий орган, якому вона делегуватиме свої повноваження. Але на відміну від сьогоднішньої ситуації, цим виконавчим органом не буде обласна державна адміністрація. За словами Корнієнка, обласна рада призначатиме голову цього виконавчого комітету, а він вже на конкурсній основі добиратиме кадри в комітет. При цьому розробники проекту задля уникнення політизації і корупційної складової хочуть передбачити, аби членами виконкомів не ставали діючі депутати.

Без змін до Конституції - ніяк

Наведені зміни адміністративно-територіального устрою неможливо запровадити без внесення змін до Конституції. Адже саме Основний закон передбачає існування, наприклад, тих же сами ОДА з їх роздутими повноваженнями. І щоб позбутись цих органів - ніяк не обійтись без втручання у Конституцію.

Власне, до моменту доки конституційний апгрейд не набере законної сили, не можна впроваджувати зміни на рівні законів, які передбачатимуть трансформації по лінії ОТГ, округів та обласної влади. В тому числі і щодо форматів проведення виборів на всіх рівнях - починаючи від старост і закінчуючи обласними радами.

Так, зміни до Конституції по найоптимістичнішим прогнозам діюча Верховна Рада зможе внести не раніше лютого наступного року. Певний час знадобиться і для приведення закодавства у відповідність до глобального проекту - зоврема доведеться ухвалювати окремий закон про префектів, переписувати або навіть писати з нуля закон про місцеве самоврядування і таке інше. Тож весною, швидше за все, вибори провести не вдасться (це, щоправда, не стосується наприклад Києва, який отримає окремий закон раніше і для проведення виборів не буде потреби змінювати Конституцію).

Вибори - восени?

На наступну осінь, як відомо, заплановано проведення чергових виборів органів місцевого самоврядування. Тож цілком може бути так, що питання якнайшвидшого "перезавантаження" регіонів владна команда не педалюватиме, віддаючи перевагу більш грунтовному підходу до підготовки виборів.

Стосовно системи виборів, яку пропонуватимуть у Слузі народу, йдеться про мажоритарну систему всюди, окрім Києва. Тобто депутатів і ОТГ, і обласних рад хочуть прив'язати до конкретних територій. В той же час мова йде не про чисту мажоритарку, а про своєрідне прочитання системи відкритих списків, яка дозволяє прив'язувати кандидатів одночасно як до партійних прапорів, так і до окремих виборчих дільниць.