Обхідний маневр з ФОП: Як Зеленський умиротворятиме малий бізнес

Візії Володимира Зеленського сприймаються нинішньою владною вертикаллю як закон. Тому, якщо глава держави справді хоче пом’якшити ставлення держави до дрібного бізнесу, то за виконанням його волі справа не затримається.

На сайті президента наголошують, що ідея запровадження мораторію з’явилася після консультацій "з експертами, представниками підприємців, народними депутатами – співголовами міжфракційного депутатського об’єднання "За ФОПів" та представниками Кабінету Міністрів".

У свою чергу, потреба в консультаціях виникла після початку протестів малого бізнесу проти двох взаємно пов’язаних законів – "Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг" і "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг", що запроваджують електронний чек.

Нагадаємо, ФОПи погрожують владі новим Майданом, вимагаючи ветувати закони, які мають номери відповідно 1053-1 і 1073. Ці законопроекти Верховна Рада ухвалила 20 вересня, їх уже підписав спікер парламенту. Наразі вони перебувають на розгляді у президента. Авторами першої з ініціатив, що спричинили сум’яття серед ФОПів, є члени фракції "Слуга народу" Олексій Леонов і Дар’я Володіна, другого – "слуги" Данило Гетманцев, Роксолана Підласа, Павло Фролов і Віталій Безгін. Передбачають вони посилення контролю держави за діяльністю малого бізнесу і мають сприяти ліквідації схем уникнення оподаткування крупним бізнесом. У свою чергу, підприємці кажуть, що податкову "тінь" законопроекти не приберуть, зате посилять тиск податківців, збільшать ризики корупції і призведуть до зростання цін.

Вимагаючи від Володимира Зеленського ветувати закони, ФОПи нагадують про події 2010 року, коли адміністрація тодішнього президента Віктора Януковича намагалася провести через парламент ініціативи схожого змісту, закладені в проекті нового Податкового кодексу, і це тоді викликало перший масовий протест проти влади – так званий "податковий майдан", в результаті якого влада змушена була відступити.

Не вдаватимемося тут до аналізу текстів законопроектів. Зазначимо лише, що податкові "ями" об’єктивно існують: вони помітні кожному, хто час від часу відвідує заклади харчування чи купує техніку та інші відносно вартісні речі. І ліквідовувати ці прогалини держава рано чи пізно муситиме, якщо йдеться про наповнення бюджету і справедливу сплату податків усіма. Інше питання, з кого починати встановлення справедливості: з малих підприємців чи з їхніх "старших колег", у тому числі тих, кого іменують олігархами. Також турбує питання об’єктивності контролюючих органів. Відповіді суспільство мало б отримати в процесі діалогу з владою. Причому діалог цей повинен був передувати ухваленню згаданих законів.

Але окрилена бліцкригом на внутрішніх фронтах Банкова проігнорувала необхідність своєчасно пояснити логіку своїх дій. За що закономірно отримала протести і змушена тепер якось виходити із ситуації, яку сама ж і створила.

Озвучена ініціатива президента стосуватиметься усіх категорій ФОПів, крім "ризикових" (приміром, ювелірів). Також Зеленський пропонує створити Координаційну раду малих підприємців для опрацювання пропозицій з покращення умов для бізнесу.

Уже не вперше чинна влада, наштовхнувшись на супротив своїм ініціативам, вдається до обхідного маневру, покликаного нівелювати отриманий негатив. Адже президент не ветував ухвалені законодавчі ініціативи своїх колег, а запропонував у комплекті з "батогом" "пряник" - мораторій на податкові перевірки.

Це фактично та ж історія, що й і з "формулою Штайнмаєра" та спробою прозондувати ґрунт для її імплементації в українське законодавство. "Зелена" владна команда отримала різко негативну реакцію активної меншості – і тут же дала задній хід. З цих метань випливає висновок про відсутність у влади стратегічного бачення шляхів подальшого існування країни. Спробували щось – не пішло – задня – спростували – рвонули в інший бік. І так від граблів до граблів. Замість стратегії – точкове, ситуативне реагування на події в інформаційному просторі.

Потреба підтримати імідж стала особливо актуальною для Банкової після того, як соціологи заговорили про нову для нинішнього політичного сезону тенденцію – початок зниження рейтингів чільників цієї влади. Нагадаємо, жовтневе дослідження суспільної думки від Київського міжнародного інституту соціології зафіксувало скорочення кількості українців, які позитивно ставляться до перших осіб держави: президента Володимира Зеленського, прем'єр-міністра Олексія Гончарука і спікера Ради Дмитра Разумкова. І хоч це ще тільки перший дзвоник можливої драми, та він уже продзвенів. І з ним Банковій треба щось робити.

Ініціатива щодо "червоного світла" для перевіряльників покликана, з одного боку, втихомирити мітингувальників, які вже не раз відвідували владний квартал у центрі столиці. А з іншого – засвідчити гнучкість президента і показати, що він "чує кожного".

Слід очікувати і "переведення стрілок" на авторів скандальних законопроектів, продовження гри в "справедливого царя і поганих слуг". І справді, це ж не президент вносив згадані ініціативи в Раду. І "формулу Штайнмаєра", до речі, розробляв теж не Зеленський. І не його підпис, а Леоніда Кучми, стоїть під узгодженим радниками "нормандської четвірки" в Мінську відповідним документом. Тож які претензії до народного лідера? А виконавців за потреби можна й поміняти…