Наввипередки з Орбаном: Як Бєлград обмінює підтримку Кремля на дешевий газ

Візит очільника російського МЗС до Бєлграду вийшов масштабним. Оскільки формально він ніби як приїхав на форум Руху неприєднання — потужної міжнародної організації, до якої входять держави, які свого часу відмовлялися підтримувати як НАТО, так і Варшавський блок. Угоду про створення цієї організації було підписано рівно 60 років тому саме в Бєлграді.

Звичайно, участь міністра іноземних справ держави, в якій розпад Варшавського блоку вважають "геополітичною катастрофою", на форумі його противників, виглядає трохи дивно. Але Росія давно і охоче підтримує різноманітні ініціативи, на яких бодай за щось критикують НАТО — тому Лавров охоче відвідав захід.

Але головною метою подорожі очільника російського МЗС, схоже, були все-таки не ідеали позаблокового існування в сучасному світі. Його більше цікавили питання балканської політики, і, зокрема, геополітичної позиції Сербії. Яка в останній рік якось не дуже відповідає російським побажанням.

І штука не в тому, що Бєлград продовжує декларувати курс на євроінтеграцію — до цього в Кремлі вже давно звикли. Гірше, що Сербія, попри чисельні зусилля Росії, так і не розпочинає масштабної ескалації конфлікту із Косово.

Навпаки, минулого року Бєлград із Приштиною спочатку підписали угоду "Про економічну нормалізацію", яка передбачає реалізацію спільних інфраструктурних проектів. І яка, щонайгірше, була підписана у Вашингтоні, ніби-то під "тиском" Дональда Трампа. Тоді іще речниця російського МЗС Марія Захарова похабні картинки про президента Сербії Александра Вучича постила — що викликало доволі гучний дипломатичний скандал.

Потім, коли розгорілася криза на кордоні між Косово і Сербією, сторони також зуміли навдивовижу швидко домовитись — цього разу вже під егідою ЄС. При тому в Сербії "забули" про сербські муніципалітети в Косово, які Росія давно і старанно намагається використати як привід для розпалювання конфлікту між Бєлградом і Приштиною.

Схоже, в цій ситуації у Кремлі вирішили використати космічні ціни на газ у Європі для того, щоби вплинути на політику "братів-слов'ян". "Ми з росіянами домовляємося, щоб ціна в $ 270 за 1 тис. кубометрів, яка абсолютно найнижча і по якій ми отримуємо газ до нового року, була продовжена ще на шість місяців. Цим ми подолаємо всю зиму і першу частину річного періоду, що для нас жахливо важливо не тільки через населення, а й через виробництво і промисловість" заявив Вучич за результатами переговорів із Лавровим та російським віце-прем'єром Юрієм Борисовим, який зустрічався з сербським президентом минулого четверга.

Натомість Сербія — щоправда, не в особі Вучича, а за посередництвом глави МВС Олександра Вуліна пообіцяла, що не вступатиме до НАТО, а також не буде підтримувати антиросійських санкцій. Також було анонсовано отримання від Росії нових озброєнь, але жодної конкретики посадовець не надав.

Таким чином Кремлю, користуючись ситуацією на ринку енергоносіїв, вдалося скріпити братерство між Росією та Сербією іще на шість місяців. Але, судячи з дуже короткого терміну газової угоди, в Москві не дуже-то й вірять в довготермінову надійність цих стосунків. Натомість Бєлград, вибудовуючи стосунки з Москвою, також готовий обміняти політичну підтримку Росії на газ. Але тільки до моменту, коли надворі потеплішає.

А загалом, чим стабільнішою стає політична ситуація на Балканах, тим менше потреби у підтримці з боку Росії відчуває Сербія. Єдиною пуповиною, що зв'язує дві країни, залишаються викопні вуглеводні. Які, будемо сподіватися, рано чи пізно перестануть бути інструментом геопоолітики.