Розпуск ЦВК: Коли Зеленський запропонує українцям референдум про капітуляцію

За розпуск ЦВК голоси віддав 341 нардеп, що навіть більше, ніж прогнозували експерти. Так, окрім "Слуги народу", законопроєкт підтримали ОПЗЖ, група "За майбутнє" і "Батьківщина". Проти голосували лише "Європейська солідарність" та "Голос". 

Така масова підтримка для багатьох стала несподіванкою. Але проголосувати "за" у "Батьківщини" були свої підстави. Наприклад, прагнення повернути у склад комісії її ексзаступницю Жанну Усенко-Чорну, яку не взяли у попередній склад, бо хотіли бачити у ЦВК "нові обличчя". 

Загалом, новий склад ЦВК має бути таким: всього – 15 членів, а серед них – 8 членів від "Слуги народу", по двоє – від "Батьківщини" Юлії Тимошенко та "За майбутнє" (група Ігоря Коломойського), а також по одному від "Європейської Солідарності", "Опозиційної партії – За життя" та "Голосу".

Що ж до Зеленського, свій крок президент обгрунтував туманно. Мовляв, комісія "неодноразово проявляла недостатню виваженість або навіть політичну упередженість". Навів кілька випадків, коли рішення ЦВК вдалося оскаржити у суді. Але така аргументація не видається переконливою. Спірні моменти трапляються завжди і всюди, а демократичність українських виборів доволі високо оцінювали міжнародні спостерігачі. 

У ЦВК всі звинувачення відкинули і назвали ініціативу Зеленського політично вмотивованою. Цілком можливо, що команда Зеленського мала зуб на ЦВК через ситуацію на 198-му окрузі, де самовисуванець  Сергій Рудик переміг "слугу" Наталію Дяченко. Тепер вже новий склад ЦВК буде робити там перерахунок голосів і "штиків" у "зелених" явно побільшає. 

Але окрім цього для дострокового розпуску комісії у президента і були й інші причини.

По-перше, відсутність у виборчій комісії представників монобільшості навряд чи була до душі нинішньому керівництву держави та й загалом видавалася дещо дивною. Так, у щойно розпущеній ЦВК шестеро членів представляли БПП, троє – "Народний фронт", по одному – "Самопоміч",  "Волю народу", "Відродження", "Радикальну партію Олега Ляшка" і "Батьківщину". Тож мати в державному арсеналі впливовий і при цьому вороже налаштований орган не вигідно навіть суто теоретично. Тим паче, коли в одних руках вдалося консолідувати ледь не всю владу. 

По-друге, на носі місцеві вибори, і деякі експерти прогнозують, що у великих містах їх можуть провести навіть у цьому році – в грудні можемо обирати мерів та міські ради. За законом про місцеве самоврядування, ТВК формується саме ЦВК. І ситуація, коли кожен суперечливий випадок члени комісій будуть вирішувати на користь опонентів діючої влади, останній вкрай не вигідна. До того ж, саме комісії приймають рішення про реєстрацію кандидатів. 

На думку нардепки від "Європейської солідарності" Ірини Фріз, головна мета розпуску – організація виборів на окупованих територіях. 

"Навіщо пан Зеленський звільняє ЦВК? Все просто. Для проведення виборів на тимчасово окупованих територіях. Саме для цього, а супутньо ще й для виборів в Дніпрі, Києві, Харкові та Одесі. Не просто так сьогодні також пролунала від володаря слуг фраза про побоювання щодо заморожування конфлікту на Сході через введення миротворців. Все це має одну мету - формальний запуск процедури виборчого процесу та легітимізація виборів в ОРДЛО в найстисліші терміни, яка призведе до непростих, мягко кажучі, наслідків в державі. Не виключаю, що це і є другим етапом домовленостей з Путіним, адже перший як казав пан Зеленський після обміну, виконано", – написала політикиня у Facebook.

Але не менш серйозною видається третя причина – неодноразово озвучене "Слугою народу" прагнення зробити народні референдуми головним способом вирішення проблемних питань. 

Хоча закон про референдуми від 2012-го визнаний неконституційним, партія монобільшості готується вносити у парламент новий законопроєкт, який безперечно буде прийнятий. Хоча сам документ ще не оприлюднений (але вже під час сесії IX скликання проєкт закону "Про всеукраїнський та місцеві референдуми за народною ініціативою" внесла ОПЗЖ), можна прогнозувати, що певні норми попереднього закону парламентарі залишать. 

Зокрема, організовує всенародне опитування саме ЦВК, вона ж перевіряє подані на голосування питання на відповідність Конституції. Крім того, якщо ініціатором референдуму виступає народ, для його проведення потрібно зібрати не менше трьох мільйонів підписів українців, які, до того ж, проживають не менш як у двох третинах областей. І от, у опозиційній ЦВК при спробі влади винести на голосування неоднозначні моменти, до порядку збирання підписів і його відповідності усім нормам, майже однозначно виникли б питання. А це могло б істотно загальмувати будь-який процес. Не кажучи вже про те, що підробити такі підписи у БПП-шній комісії було б взагалі нереально. 

І на даний момент головною суперечливою ініціативою Зеленського та "слуг" може стати референдум про надання особливого статусу Донбасу. Тема вкрай болюча для України, і спроба прийняття такого законопроєкту могла б обернутися запеклими протистояннями. Згадати хоча б голосування за зміни до Конституції щодо децентралізації влади у 2015-му (тоді боялися, що документ створює передумови для надання особливого статусу наразі окупованим регіонам Східної України). Нагадаємо, сутички під Радою завершилися трагедією – загинули троє нацгвардійців.  

При цьому все скидається на те, що саме варіант з особливим статусом розглядають як основний спосіб миру і виконання Мінських угод.  Наразі не лише Кремль, а й президент Франції Емануель Макрон нагадує Україні про "необхідність політичних кроків для розв'язання конфлікту з Росією". 

І от якщо парламентський варіант здається надто небезпечним і процесуально складним, з рішенням народу вже не посперечаєшся. Саме тому референдум видається команді Зеленського та його нардепам оптимальним варіантом. А зі своїм ЦВК організувати процедуру вдасться без проблем. Тим більше, що радикально налаштованим українцям покажуть результати референдуму, де більшість може висловитися саме за розвиток подій з реінтеграцією Донбасу, байдуже що на російських умовах, заради миру. 

Далі референдуми можна використовувати в якості інструменту для вирішення й інших питань, зокрема і на місцевому рівні. Не подобається мер – ініціюється референдум, проводяться місцеві вибори. Хочеться змінити закон про мову? Знову ж таки, все можна вирішити референдумом. Прикладів може бути чимало.

Втім, такі "фінти" нової влади можуть лише підсилювати негативні настрої в колах проукраїнської меншості, де особливий статус Донбасу заради миру точно можуть назвати капітуляцією. І влада ризикує розпалити полум'я гніву проти себе, від якого постраждає країна. Та схоже референдум про Донбас – це лише питання часу.