Торги за надзвичайний стан: Хто і чому тисне на Зеленського загрозою коронавірусу

Розвиток епідемії COVID-19 деякі групи у владі використовують для запровадження надзвичайного стану в межах усієї держави. Кожна з них розраховує на рейтингові очки вже після карантину

Торги за надзвичайний стан: Хто і чому т…
Фото: УНІАН, коллаж: Depo.ua

Вчорашня заява прем’єрміністра Дениса Шмигаля про відсутність наразі потреби в надзвичайному стані для протидії коронавірусу мало заспокоїла тих, хто виступає проти значного посилення впливу держави на життя кожного громадянина. "Надзвичайний стан запроваджується тоді, коли дійсно є надзвичайні події. Сьогодні розвиток коронавірусу (в Україні) є доволі помірним на відміну від багатьох країн Європи", - пояснив прем’єр.

Тим часом влада йде шляхом запровадження надзвичайної ситуації (її режим дещо м’якший, ніж регламент надзвичайного стану) в окремих регіонах – після підтвердження там першого випадку зараження коронавірусом. Надзвичайну ситуацію уже введено у столиці, Чернівецькій, Житомирській, Івано-Франківській, Тернопільській, Київській, Дніпропетровській, Донецькій і Черкаській областях. Із завтрашнього дня НС діятиме на Львівщині.

Слова прем’єра, втім, дисонують із його ж дорученням Мінюсту від 18 березня розробити законопроєкт, який передбачатиме передання важелів управління країною від одного органу влади до іншого в ситуації епідемії. Йдеться про наділення президента правом запроваджувати надзвичайний стан у разі, коли через епідемію не може зібратися і працювати Верховна Рада. Попри застереження правників про неконституційність такого рішення, спростування відповідних намірів з боку ані уряду, ані Банкової не було. Це змушує опонентів влади говорити про підготовку "повзучого перевороту" і наміри когось із високопосадовців узурпувати владу в державі, прикрившись гаслами боротьби з епідемією і збереження життів українців.

Нагадаємо, згідно із законом "Про правовий режим надзвичайного стану", НС вводиться лише за наявності реальної загрози безпеці громадян або конституційному ладу, усунення якої іншими способами неможливе.

Механізм запровадження надзвичайного стану такий:

  • Рада нацбезпеки або уряд пропонують президенту ввести НС в усій Україні або в окремих регіонах;
  • президент видає указ про запровадження надзвичайного стану, після чого негайно звертається до Верховної Ради; в указі мають бути чітко прописані обґрунтування необхідності, межі території НС, час і термін дії, перелік і межі надзвичайних заходів (які права громадян будуть обмежені) тощо;
  • парламент автоматично збирається у строк не пізніше двох днів і розглядає президентський указ: Рада може підтримати введення НС (повністю чи з рекомендаціями) або відхилити;
  • якщо ВР затверджує указ президента, в Україні (чи в окремих регіонах) оголошується надзвичайний стан;
  • указ про введення НС негайно оприлюднюється в ЗМІ.

Надзвичайний стан загальнодержавного масштабу може діяти не більш 30 діб, і не більше 60 діб – в окремих регіонах. За необхідності НС може бути продовжений президентом, але не більше ніж на 30 діб.

Вперше і востаннє в новітній історії України надзвичайний стан був запроваджений 26 листопада 2018 року, коли Верховна Рада у відповідь на захоплення Росією екіпажів українських військових кораблів біля Керченської протоки затвердила указ президента Порошенка. Тоді НС запровадили у 10 областях на 30 діб. Попри нагнітання паніки, його впливу на своє життя пересічні громадяни не відчули.

Активна меншість у суспільстві хвилюється з приводу чуток про намір Володимира Зеленського скликати Радбез для "освячення" надзвичайного стану. Парламент нібито готується до позачергової сесії, де вже цього тижня затвердять відповідний президентський указ. Про доцільність такого кроку деякі посадовці говорять не криючись. Це і міністр охорони здоров’я Ілля Ємець, і головний санітарний лікар держави Віктор Ляшко. Останній вважає доцільним запровадження НС на території Україні, "особливо, якщо це буде стосуватись людей віком 60 плюс", яким забезпечать доставку продуктів, ліків та відтермінують сплату комунальних платежів. Щоправда, міністр Ємець скоро замовк, бо соцмережами поповзли чутки вже про його відставку, начебто через проколи в організації роботи Мінохорони здоров’я в екстраординарній ситуації.

За надзвичайний стан висловлюється і міністр внутрішніх справ Арсен Аваков зі своєю групою підтримки із середовища політиків та експертів. Вони кажуть про ефективність введення НС у низці країн, починаючи з Китаю і далі до Європи: Італія, Франція, Іспанія тощо. заради справедливості, є й інші приклади, тих же Нідерландів. Хто правий – покаже час і порівняння масштабів поширення COVID-19 у тих чи інших державах.

Та наміри "надзвичайників" можуть зустріти опір частини депутатів. Цього понеділка, 23 березня, спікер законодавчого органу провів онлайн-нараду з керівниками депутатських фракцій і груп. За її підсумками з’явилося повідомлення про те, що якась частина парламентських об’єднань виступила проти впровадження надзвичайного стану в Україні. Звісно, слід врахувати, що розповів журналістам про це представник фракції "Голос", яка після зміни партійного лідера Святослава Вакарчука на Кіру Рудик обіцяє піти в опозицію до курсу нинішньої влади… Тому ця інформація може виявитися намаганням видати бажане за дійсне. Тим паче що на ліберальну частину депутатського корпусу, схоже, чинять тиск – у тому числі через загрози порушення кримінальних справ. Красномовно на цьому тлі виглядає тиск на колишнього прем’єра Олексія Гончарука, якого можуть зробити відбувайлом за провали всієї нинішньої влади в підготовці до протидії коронавірусу.

У сенсі розуміння настроїв влади показовим індикатором є різнобій у заявах вчорашнього львівського чиновника, станом на сьогодні уповноваженого керувати урядом України. Хитання прем’єра вочевидь відбуваються синхронно з генеральним вектором влади.

Джерела свідчать про коливання самого президента у необхідності введення НС. Та і серед посадовців, які зараз входять до антикризового штабу Банкової, немає єдності щодо доцільності екстраординарних дій. Розходяться оцінки можливих наслідків: від зупинки поширення епідемії – до неминучого паралічу вітчизняної економіки, втрати керованості держави, її подрібнення на керовані місцевими "феодалами" регіони, припинення контактів із західними партнерами (якщо Вашингтон і Брюссель ще розглядаються нинішньою київською владою як партнери).

Заступниця голови Офісу президента Юлія Ковалів вчора заявила, що за нинішньої динаміки поширення вірусу уряд не готовий зупинити більшу частину економіки України. Адже без подушки фінансової безпеки від МВФ настане черга мрії олігарха Ігоря Коломойського про дефолт. Наслідками якого стануть стрімке збідніння населення і співмірне з цим повне зникнення поваги до держави в головах "простих людей", які хочуть гречки, туалетного паперу, миру за будь-яку ціну, зійтися посередині з "братами" і "сватів" зі "слугами". Останніх, не виключено знов лише по телевізору – бо в разі негативного розвитку подій рейтинги влади стрімко впадуть.

Розчинитися у вірусному повітрі народна любов до Зеленського може і в разі відмови від запровадження надзвичайного стану. Про що йому нагадують ініціатори НС. А так, мовляв, можна буде показати президента як "жорсткого лідера, здатного йти на непопулярні кроки для порятунку людей".

Позитивним сигналом для противників введення НС є інформація про затвердження Кабміном 23 березня кінцевої версії законопроєкту №2571 про неповернення виведених з ринку банків екс-власникам. Минулого тижня проєкт узгодили з МВФ, який виставив ухвалення цього закону умовою №1 для відновлення фінансової підтримки України.

Можна впевнено спрогнозувати нові атаки на цей проєкт, уряд, "соросят" і саму ідею співпраці Києва з міжнародними фінансовими інститутами, яку розвернуть бойові роти Коломойського, проросійська ОПЗЖ та інші політики-популісти. Не дарма так агітував за НС один з лідерів ОПЗЖ Вадим Рабінович. Остаточне рішення залежатиме від президента Зеленського і його здатності опиратися тиску олігархів, якими він сам себе й оточив. Ситуація зводиться до вибору між тим, що рятувати: людей чи економіку. Ось дилема, в якій зависли наші буриданові віслюки. А віддуватися доводиться Шмигалеві.

Але "антиколомойський" закон ще має ухвалити Верховна Рада. І там під час чергового позачергового засідання - не виключено, що в режимі онлайн-голосування із сумнівною легітимністю - й розвернеться важливий етап драми, який зрештою визначить долю не лише кредиту, гривні, економіки України чи дату перемоги над вірусом.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"