"Нацики на марші": Чому Нацдружини токсичні для репутації України

Західні ЗМІ дуже занепокоєні діяльністю Нацдружин в Україні. Те, що для одних є гарним піаром, для інших виглядає тріумфом беззаконня

"Нацики на марші": Чому Нацдружини токси…

Нещодавно на BBC вийшов сюжет, присвячений Нацдружинам.

"Це відео сколихнуло Україну", - говорить на початку журналіст. Під його слова демонструються кадри маршу хлопців з Нацдружин у Києві наприкінці січня. Саме тоді вони давали присягу українському народу на Майдані Незалежності. Відео супроводжується тривожною музикою і словами, що це праворадикали. Далі йдуть кадри з Євромайдану і згадка про те, що в ті дні російські ЗМІ називали майданівців нацистами та фашистами. Але це не було правдою. Та пройшло чотири роки і "українські праворадикали на марші". Це також слова із сюжету BBC, які лунають на фоні протистояння нацдружинників із поліцією поблизу Солом'янського суду у Києві, де розглядалася справа Труханова.

Щось подібне британці знімали і раніше. "Неонацистська загроза новій Україні" - так називався їх сюжет від лютого 2014-го.

Але повернемося до останньої праці BBC. Британський журналіст завітав до Києва і пішов у рейд з нацдружинниками. Ті на камеру досить лагідно розмовляють з жіночками, які випивають поблизу дитячого майданчика. Заходять у нелегальний гральний заклад зі словами: "Доброго дня, гра завершена". Все тихо та мирно. Та журналіст BBC зв'язався з власниками закладів, знайшов відео з камер спостереження, на якому видно, як у грудні 2017-го хлопці у балаклавах, серед яких помітні курточки Нацдружин, вриваються у заклади, молотками трощать техніку. Поговорив він навіть з касиршою, котра підтвердила, що так все і було насправді. Це сталося ще до присяги в центрі столиці. Нацдружини існують вже майже рік, але у грудні 2017-го про них мало хто знав.

Окрім цього, британці приділили значну увагу лідеру Нацкорпусу Андрію Білецькому, який "мав в минулому расистські та антисемітські погляди". Та полку "Азов" з їхньою "перегорнутою свастикою на символіці", хлопці з якого входять до Нацдружин. Пригадали випадок у Черкаській міськраді, куди нацдружинники увірвалися в січні, змусивши депутатів ухвалити бюджет. Знайшли їхнього лідера Ігоря Михайленка, котрий розповів про український порядок. А також директора Департаменту комунікацій МВС Артема Шевченка, у якого запитали, чи причетний до діяльності Нацдружин міністр Арсен Аваков, заступником якого працює Вадим Троян з "Азова". Шевченко, звісно, все заперечив та вкотре наголосив, що за порушення законодавства нацдружинники будуть притягуватися до відповідальності. Та все ж британці щось запідозрили, навіть попри те, що Аваков не так давно говорив, що в Нацдружинах є загроза.

В цілому, посил сюжету зводиться до того, що праворадикали після Майдану спробували піти у владу, але не знайшли достатньої підтримки. Та за чотири роки вони посилилися і спробують досягнути мети на виборах в 2019-му. Мова, звісно, про Нацкорпус, бойовим крилом якого вважаються Нацдружини.

Можна скільки завгодно казати, що для британців вже стало традицією шукати у нас "нацизм" та "расизм". Варто згадати хоча б футбол - матч "Динамо" - "Челсі" і побиття темношкірих фанів у 2015-му, що мало місце. Але добряче обсмоктувалося їхніми ЗМІ. Та слова екс-футболіста Сола Кембелла, який в 2012-му закликав не їхати на Евро-2012, бо у нас расизм і фанати можуть додому повернутися в труні.

З початку війни на Донбасі "Азов" та "Правий сектор" є одними з найбільш улюблених тем для публікацій і сюжетів. Тут тобі і свастику можна знайти, і гасла, факельну ходу. "Азов" навіть дитячі табори "Азовець" організовує, де діти (майбутні "нацики") бігають з автоматами. Ось сюжет The Guardian.

Недарма бюджет США забороняє будь-яку допомогу цьому полку.

Втім, потрібно зауважити, що робота британських ЗМІ - це не російська пропаганда. Сюжети виважені, в них демонструються різні сторони і глядач сам робить для себе висновок. І для України він буде негативним - хто ж симпатизуватиме людям, що кидаються на поліцію. ЗМІ формують думку західного глядача про нашу країну.

І саме в цій частині у нас існують великі проблеми. Звісно, нацисти зі свастиками по вулицях у нас не бігають. Але радикали і політсили, які власну стратегію будують на націоналістичних поглядах, для піару використовують скандали з бійками. Мова не тільки про погроми гральних закладів чи наливайок. Хоча навіть у цьому західний глядач побачить руйнування бізнесу.

Окрім Черкаської міськради не так давно була Миколаївська ОДА. Застрелився герой АТО Волошин, народ звинуватив у причетності до цього губернатора Савченка, а Нацдружини прибігли під ОДА вимагати його відставки і товктися з поліцією. Картинка розлетілася. Суд над Трухановим - чим не прекрасний інформаційний привід засвітитися бійкою з поліцією. Попросили захистити телеканал ZIK - Нацдружини поспішають на допомогу.

У той же час, "дружинники" мають діяти саме спільно з копами на вулицях. Але вони порушують Закон, вирішуючи питання окремо від полісменів, мотивуючи це тим, що ті не справляються. А ще й побитися з ними можуть. Силовики ж, в свою чергу, їдуть з обшуками на базу "Азова" - завод АТЕК. В усьому цьому театрі абсурду і внутрішніх розбірках не можуть розібратися навіть українці, не кажучи вже про іноземних глядачів.

Подивившись сюжет BBC умовний британець не буде розбиратися в тому, що ж там відбувається в Україні і чому, так само, як і ми не цікавимося проблемами умовного Зімбабве. Він просто зробить висновок про розгул радикалів, які рвуться до влади.

Для певного кола українців картинка, яку створюють Нацдружини, може бути приємною. Багатьох дістала ця система і вони самі залюбки візьмуть молоток та підуть громити гральні заклади та битися з копами. Особливо, якщо за це ще й нічого не буде. Націоналісти бачать ці настрої і грають на них, намагаючись підняти свій рейтинг перед виборами створенням "українського порядку" і боротьбою з владною бездіяльністю та олігархами. От тільки позитив для них на внутрішньому ринку, який також не можна назвати масовим, негативно відображається на іміджі української держави в очах більш цивілізованих партнерів. І може зіграти злий жарт із кожним з нас десь за кордоном, чи для держави в цілому. Окрім іміджу є ще момент підконтрольності. Наскільки взагалі таке бойове крило можна вважати контрольованим. І хто саме контролює...

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme