На гачку держзради: Кого покарають за Харківські угоди

Ахметов, Гриневецький, Палиця… Хто може піти по 111 статті

Нарешті "зелена" влада зрозуміла, хто ж насправді здав Крим. І що сталося це не у 2014 році, коли росіяни силою захопили український півострів, а за чотири роки до того, коли щойно обраний президентом Віктор Янукович та "регіонали" зі своїми союзниками - комуністами, "литвинівцями" і "тушками" з опозиційних фракцій погодили документ про продовження перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України до 2042 року. Кульмінацією цього стало голосування 27 квітня, яке відбувалося з бійками, димовими шашками і яєчними атаками на спікера Володимира Литвина.

За словами секретаря Радбезу Олексія Данілова, якщо СБУ буде вважати за необхідне, вона має порушити справу за ст. 111 Кримінального кодексу (держзрада). "Тут дуже багато цікавих персонажів, які на сьогоднішній день продовжують перебувати в українській політиці", – уточнив секретар РНБО. 

Нагадаємо, за ратифікацію Харківських угод проголосували 236 народних депутатів: 160 членів фракції Партії регіонів, 27 комуністів, 20 "литвинівців", 13 позафракційних, 9 "бютівців" і 7 "нунсівців". Саме їхні голоси і стали вирішальними. З цього списку на сьогоднішній день народними депутатами є Нестор Шуфрич, Вадим Столар, Сергій Ларін (усі - з "ОПЗЖ"), Андрій Деркач, Дмитро Шпенов (позафракційні), Ігор Палиця ("За майбутнє"), Сергій Головатий, який працює суддею Конституційного суду, Олександр Омельченко – депутат Київради, Сергій Гриневецький, який очолює Одеську облдержадміністрацію і Володимир Литвин, який зібрався в ректори Київського університету імені Шевченка. Та найбільшим важковаговиком з тих, хто підтримав Харківські угоди, залишається Рінат Ахметов - його картка теж проголосувала за скандальну ратифікацію, хоча його самого фізично тоді нібито й не було в будинку на Грушевського. Цікаво, Ахметова, як одну з головних опор режиму Януковича, на допити в СБУ викликатимуть в перших рядах? Адже не секрет, що він мав у фракції Партії регіонів значну за чисельністю квоту, і пов’язані з ним тодішні депутати тиснули на зелену кнопку.

Не тільки 236 депутатів - про яке невиконане Кабміном рішення РНБО згадав Данілов

"У 2008 році РНБО було ухвалене рішення, що впродовж двох місяців Кабінет міністрів мав запропонувати законопроект, який урегульовував питання виходу Чорноморського флоту Російської Федерації в 2017 році. На превеликий жаль, цей документ із невідомих нам причин не був розроблений, і ми вважаємо, що це була перша цеглина, яка далі почала руйнувати всю систему нашої безпеки і призвела до того, що в 2010 році з'явилися так звані Харківські угоди, які в безпрецедентно короткий проміжок часу – через чотири дні після підписання їх у Харкові – були ратифіковані депутатами Верховної Ради", – наголосив Олексій Данілов. Тобто, розслідування стосуватиметься не тільки 236 депутатів, які підтримали ратифікацію Харківських угод?

Насправді ця історія почалася не у 2008 році, а в лютому 2006-го, коли на засіданні РНБО, під головуванням президента Віктора Ющенка, обговорювали питання перебування ЧФ РФ на території Криму. Тоді й ропочалася дискусія щодо термінів угоди з Росією. Гору взяли прихильники виведення російських військових з півострова після 2017 року. А в травні 2008 року в Севастополь приїхав вже покійний нині мер Москви Юрій Лужков, який заявив там, що необхідно повернути це місто під юрисдикцію Росії. 16 травня Віктор Ющенко зібрав РНБО, за підсумками засідання якого Кабмін зобов’язали протягом 2-х місяців (до 20 липня) розробити законопроект про припинення дії угоди з РФ про перебування її флоту в Криму. Крім того, уряд мав вжити заходів щодо завершення договірно-правового оформлення морської ділянки державного кордону між Україною і Росією в Азовському і Чорному морях і Керченській протоці. Уряд також мав розробити і затвердити до 1 жовтня 2008 комплекс заходів, спрямованих на забезпечення адекватного реагування на сучасні загрози національній безпеці України з моря.

Тодішня прем’єрка Юлія Тимошенко взяла рішення РНБО до виконання і заявила: "Ми будемо робити все, щоб усі дії по Чорноморському флоту були в системі міждержавних домовленостей, і щоб домовленості були виконані вчасно". 25 червня 2008 року Кабмін ухвалив дві постанови – про порядок узгодження з владою України пересувань Чорноморського флоту поза місцями їх дислокації та про порядок перетину державного кордону України військовослужбовцями, суднами та літаками російського ЧФ. Та, як писала "Українська правда", Тимошенко їх не підписувала, через що виник конфлікт між урядом та Секретаріатом президента Ющенка. А 28 червня головна урядниця зустрічалася у Москві зі своїм колегою Володимиром Путіним. Після її повернення до Києва Кабмін ще раз підтримав постанови по ЧФ, проте з оприлюдненням знову затягували.  

8 серпня розпочалася агресія Росії проти Грузії. Як відомо, участь у війні брав і Чорноморський флот РФ. 10 серпня Україна застерегла Росію від застосування в конфлікті з Грузією кораблів, які базувалися в Криму. Тоді виникла проблема: необхідно було встановити порядок узгодження пересувань, пов'язаних із діяльністю військових формувань Чорноморського флоту РФ поза місцями їх дислокації на нашій території. 13 серпня Ющенко зібрав Радбез, за підсумками якого видав указ, яким фактично закрив російський флот в Севастополі. 

Тобто, якщо СБУ виконуватиме доручення Радбезу як слід, то і на цю історію потрібно пролити світло. І на роль у появі Харківських угод інших осіб з близького кола Януковича, адже йому готували відповідні документи в уряді, та, ймовірно, і в його Адміністрації, яку очолював Сергій Льовочкін. Експерти кажуть, що саме він є ідеологом "патріотичного повороту" вже нинішньої влади. А заодно поцікавитися, як за мовчазної згоди або навіть підтримки української влади в Крим зайшов і укріпився російський бізнес, чому там безкарно діяли відверто проросійські партії. Адже анексія півострова готувалася задовго до лютого 2014-го.

Покарати за Харківські угоди Порошенка

І, останнє. Не секрет, що Петро Порошенко у 2010 році на словах підтримав Харківські угоди. Зараз і провладні, і проросійські рупори роблять акцент саме на цьому, мовляв, от з кого СБУ має починати. Якщо одним реченням, Порошенко казав, що ці угоди дали можливість переглянути ціну на газ, яка була для України несправедливою, у той же час сумнівався у потребі продовжувати базування ЧФ Росії аж на 25 років. Домовленість про перебування російського флоту в Криму, укладена 28 травня 1997 року і ратифікована ВР 24 березня 1999 року, містила положення про можливість автоматичного продовження її дії на наступні п'ятирічні періоди, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення дії угоди не пізніше ніж за один рік до закінчення терміну її дії. Порошенко в тому інтерв’ю, яке зараз активно цитується, допускав продовження терміну перебування ЧФ Росії на 5 років і казав про проведення переговорів щодо узгодженого графіку виведення сил російського флоту та забезпечення в рамках узгодженої процедури будівництва нової військово-морської бази в Новоросійську. Так, він тоді зазначав, що Україна і Росія "дійсно дружні, сусідні країни". Але і Зеленський у 2010 році мав телепроекти на Росії. І не тільки в 2010-му. І, мабуть, так само у ті часи не вважав цю країну агресором.