Як нардепи голосували і билися за Харківські угоди: Фоторепортаж

Ратифікація Харківських угод у Верховній Раді увійшла до історії українського парламенту як день чи не найбільш масової і жорстокої бійки між депутатами-регіоналами і патріотичною опозицією, яка намагалася зірвати її як таку, що суперечить Конституції України і загрожує суверенітету України. Вже за чотири роки, 2014-го, стало очевидним, що опозиціонери були праві: російський газ надто дорого обійшовся нашій країні.

27 квітня 2010, з порушеннями регламенту Ради, на тлі розбитих голів опозиціонерів, закидання спікера Володимира Литвина курячими яйцями і диму від шашок, що їх палили опозиціонери, угоду двох президентів ратифікували голосами 236 нардепів: 160 "за" від Партії регіонів, 27 - від комуністів, 20 – членів фракції Блоку Литвина, 13 - позафракційних, а також 9 "тушок" від фракції Блоку Юлії Тимошенко і 7 – від "Нашої України – Народної самооборони".

Про що були Харківські угоди

21 квітня 2010 року, щойно обраний президентом Віктор Янукович і тодішній російський президент Дмитро Мєдвєдєв підписали в Харкові угоду між двома державами. Ішлося в ній про перебування Чорноморського флоту Росії в Севастополі до 2042 року з наступним автоматичним подовженням цього терміну. Тривале, а фактично постійне перебування флоту майбутніх окупантів прив’язали до начебто зниження ціни російського газу для України, (що виявилося брехнею). Той пакт заклав один з наріжних каменів у фундамент окупації Криму Росією 2014 року.

За тиждень угоду було затверджено у державній Думі Росії. 2014-го, через два тижні після анексії Криму, Дума денонсувала україно-російські угоди 1997 року щодо Чорноморського флоту і "Харківську угоду".

Хто голосував за Харківські угоди і досі при владі

Низка тодішніх регіоналів зараз є нардепами від "ОПЗЖ" (Віталій Борт, Сергій Ларін, Нестор Шуфрич, Дмитро Шенцев). Незмінним депутатом Київради і лідером фракції "Єдність" є колишній мер столиці Олександр Омельченко (на момент ратифікації - член фракції НУНС). Ігор Палиця (ще один тодішній член фракції НУНС) керує в нинішньому парламенті депутатською групою партії "За майбутнє". Святослав Олійник (на момент ратифікації - член фракції Юлії Тимошенко) до грудня 2020 року працював головою Дніпропетровської облради.

Читайте також: Данілов присоромив Литвина, який хоче стати ректором КНУ, Харківськими угодами

Минулого року кілька місяців радником генпрокурора Ірини Венедиктової працював колишній генпрокурор, а станом на квітень 2010 року нардеп-регіонал Святослав Піскун. Сергія Гриневецького, який 2010-го входив до фракції Блоку Литвина і теж підтримав ратифікацію угод, у листопаді-2020 мобілізувала нинішня влада. Зараз він зміцнює засади державності в кріслі голови Одеської держадміністрації. Тож деякі голосувальники за "Харківські угоди" знайшли себе і за "влади нових облич".

Годі казати про народного депутата зразка 2010 року, якого завжди згадують осібно від решти політичних діячів. Йдеться про Ріната Ахметова, чия картка теж проголосувала за скандальну ратифікацію, хоча його самого фізично тоді не було в стінах будинку на Грушевського. Відтоді впливи донецького мільярдера на політичні процеси в Україні точно не стали меншими. 

Читайте також: Хто голосував за Харківські угоди в 2010 році: Повний поіменний список

Нагадаємо, Служба безпеки України за дорученням РНБО має перевірити всі обставини ратифікації Харківських угод 2010 року, зокрема ознайомитися з переліком народних депутатів, які голосували "за" та "проти" такого рішення.  

"У 2008 році РНБО було ухвалене рішення, що впродовж двох місяців Кабінет міністрів мав запропонувати законопроект, який урегульовував питання виходу Чорноморського флоту Російської Федерації в 2017 році. Напревеликий жаль, цей документ із невідомих нам причин не був розроблений, і ми вважаємо, що це була перша цеглина, яка далі почала руйнувати всю систему нашої безпеки і призвела до того, що в 2010 році з'явилися так звані Харківські угоди, які в безпрецедентно короткий проміжок часу – через чотири дні після підписання їх у Харкові – були ратифіковані депутатами Верховної Ради", – повідомив секретар РНБО Олексій Данілов.

Він зауважив, що у зв'язку з цим є окреме доручення СБУ – з'ясувати обставини, в який спосіб "ці 236 депутатів голосували з цього питання".

"І якщо СБУ буде вважати за необхідне, вона має порушити справу за ст. 111 нашого Кримінального кодексу (по держзраді) до відповідних осіб", – додав він. 

Відповідаючи на уточнююче питання, що народні депутати не несуть відповідальності за свої голосування, секретар РНБО зазначив, що згідно з Конституцією усі рівні. "І якщо ми з вами скоїли злочин, не має значення, чи був у нас на лацкані депутатський значок. Треба розуміти наслідки, які відбулися після цього рішення", – пояснив Данілов.

Також він додав, що Служба безпеки з'ясує місце і роль кожного нардепа у цій угоді.