На другому засіданні "антикризова" група щодо КСУ заслухала позиції НАБУ, НАЗК, ВС, поліції та прокуратури

Про це повідомила заступник голови комітету Верховної Ради з питань правової політики, представник парламенту в Конституційному Суді Ольгя Совгиря у Telegram, передає Depo.ua.

За її словами, порядок денний другого засідання групи включав питання, пов’язані із визначенням єдиної та уніфікованої концепції юридичної відповідальності у сфері е-декларування.

Було запропоновано, зокрема, вислухати позиції представників:

• Національного антикорупційного бюро України (НАБУ);
• Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК);
• Національної поліції України (НПУ);
• Офісу генерального прокурора (ОГП);
• Верховного Суду (ВС).

Далі, заслухавши пропозиції та підходи щодо змістовних та процесуальних особливостей реалізації механізму юридичної відповідальності у вказаній сфері, члени побочої групи перейшли до предметного обговорення сформульованих проблем та визначилися із єдиним розумінням шляхів їх вирішення.

Наголошується, що наступне засідання групи планується провести 23 листопада о 14:00.

Нагадаємо, 18 листопада стало відомо, що у Верховній Раді створили робочу групу, яка має до 1 грудня напрацювати законопроекти щодо виходу з конституційної кризи. 

Головою робочої групи став Денис Монастирський – голова комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності, народний депутат, а представниця Верховної Ради в Конституційному Суді Ольга Совгиря – заступник голови робочої групи.

Окрім того, до складу групи увійшли представники усіх фракцій та груп у Верховній Раді – Андрій Костін, Анастасія Радіна, Давид Арахамія, Микола Бабенко, Тарас Батенко, Сергій Власенко, Руслан Князевич, Антоніна Славицька та Ярослав Юрчишин. 

19 листопада робоча група щодо врегулювання кризи з КСУ провела перше засідання.

Довідка: 27 жовтня Конституційний Суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. КС пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний Суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Через рішення КСУ агентство 28 жовтня закрило доступ до державного реєстру електронних декларацій.

Ввечері 29 жовтня за рішенням уряду після засідання Ради національної безпеки та оборони доступ відновили.

29 жовтня президент Володимир Зеленський подав до парламенту законопроект, який передбачає звільнення суддів Конституційного Суду. Однак голова КС Олександр Тупицький заявив про ознаки конституційного перевороту в цьому документі.

2 листопада понад 100 народних депутатів на чолі зі спікером Верховної Ради Дмитром Разумковим зареєстрували законопроект, в якому нібито не йдеться про звільнення суддів КС у непередбачений законодавством спосіб.

Після того, як до парламенту було подано ще низку законопроектів, якими пропонувалося вирішити конституційну кризу, що виникла в країні, народні обранці вирішили створити спеціальну робочу групу.

До 1 грудня українські нардепи мають напрацювати узгоджені законопроекти щодо е-декларування чиновників та організації діяльності КСУ.