Перегляд закону про мову: Коли влада, заради "миру з ОРДЛО", поставить українізацію на паузу

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков продовжує анонсувати перегляд мовного закону. Попри критику на свою адресу, що пролунала минулого тижня, "зелений" спікер не тільки не припинив лобіювати переписування закону про мову, а й посилив свої меседжі. Учора він заявив, що закони мають влаштовувати громадян України незалежно від того, де вони проживають і якою мовою говорять. "Я думаю, що є питання, які повинні влаштовувати всіх. Це не економіка, де та чи інша міра буде влаштовувати великий чи малий бізнес: ми можемо багато дискутувати про РРО - для кого-то це проблема, а для когось - надходження в бюджет. Але якщо ми говоримо про такі важливі питання, як мовне питання, гуманітарні питання, повернення тимчасово окупованих територій, то потрібно враховувати позиції всіх", - сказав Разумков.

Тобто, до його попередніх заяв додалися турбота про мовне питання для тимчасово окупованих територій. Це нове в риториці "слуг". 

Нагадаємо: закон про мову був прийнятий Верховною Радою попереднього скликання у квітні 2019-го, голосувався він дуже довго, адже блокувався поправками тодішніх "опобліківців". Володимир Зеленський під час передвиборчої кампанії натякав на можливість перегляду мовного закону, проте досі цього не зробив. У певної частини виборців навіть з’явилася надія, що у Зеленського залишать мову в спокої. На нещодавній пресконференції він заявив, що "питання мови в Україні - це штучне питання".

Та, як бачимо, цю надію виборці придумали самі собі, бо перегляд закону про мову нинішньою владою обов’язково мав статися. Питання тільки в тому, коли і в яких обсягах.

У дію цей документ вступив 16 липня минулого року. Формально, оскільки належним чином він не виконується. Уповноважена із захисту державної мови Тетяна Монахова трохи більше місяця тому подала у відставку, пропрацювавши на посаді півроку. Причина – відсутність фінансування секретаріату уповноваженого, що передбачалося законом. Крім того, все частіше мовники або не дотримуються квот, або дотримуються їх у таких обсягах, щоб просто не наражатися на штрафи. Про що йшлося у недавньому листі Нацради з питань телебачення і радіомовлення. Тобто, на сьогоднішній день ми маємо закон, контроль за виконанням якого, схоже, не входить у пріоритети влади. Але при цьому її спікери пропонують цей закон міняти. І точне не в бік посилення українізації.

Заяви Разумкова викликали не лише критику з боку націонал-патріотичних сил, а й мітинги. Поки малочисельні, проте мовне питання цілком здатне стати консолідуючим фактором для опозиційних політичних партій. Як стало воно консолідуючим у 2012-му, коли тодішня опозиція Януковичу виступила єдиним фронтом проти закону Ківалова-Колесніченка. Здавалося б, Разумков і компанія, заграючи з російськомовним електоратом південних і східних регіонів, самі дають в руки опонентів із націонал-патріотичних партій тему для мобілізації власного електорату. Утім, не виключено, ставка на протистояння робиться навмисно. І це – елемент великого плану.

Учора фракція "слуг" підтримала нардепа і колишнього гендиректора групи каналів "1+1 Медіа" Олександра Ткаченка на посаду міністра культури. Не будемо говорити, що це крісло може бути відкупною від цього діяча, якого пов’язують з Ігорем Коломойським, аби він не балотувався в мери Києва. Це тема іншої публікації. Згадаємо лише, що Ткаченко ще у лютому, тобто, до Разумкова, заявляв про необхідність перегляду мовного закону. За його словами, нардепи, на базі комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, який він очолює, розпочали підготовку до національного круглого столу щодо мовного питання. Таким чином, казав він, законодавці хочуть знайти компромісний підхід, який би об’єднував країну. Тепер, на посаді міністра, Ткаченко отримає можливість реалізувати свої плани. Тим більше, що у Раді він матиме підтримку з боку голови ВР.

Та для перегляду мовного закону навіть цього буде мало, потрібна верховна воля. Тому під цю політичну акцію спробують знайти обґрунтування, яке сприйматиметься значною частиною виборців. Тими, хто досі вірить, що "зелена" влада здатна припинити війну на Донбасі. Для них таким обґрунтуванням може стати, приміром, включення перегляду норм закону про мову в пакет домовленостей по мирному врегулюванню на Донбасі. В якості такого собі "жесту доброї волі" з боку Києва. Жодного практичного сенсу для врегулювання ситуації з ОРДЛО це не матиме, воно тільки гратиме на користь Росії, однак, по-перше, дасть можливість мовникам послабити квоти, чого вони дуже жадають, по-друге, сприятиме залученню за "слуг" голосів на півдні та сході, і, по-третє, тих, хто вимагатиме припинити ревізію політики українізації, тавруватимуть "партією війни", яка своїми виступами зриває плани зі встановлення миру.