"Слуг" підштовхують до "ширки": Чи зможе Зе-команда зберегти повноту влади

"Зелений" принтер остаточно зламався

Сьогодні фракція "Слуга народу", з якої, нагадаємо, складається монобільшість у цьому парламенті, провалила голосування за звільнення голови Фонду держмайна Дмитра Сенниченка, віддавши 223 голоси з мінімально необхідних 226 (з них 173 голоси від "Слуги народу" за чисельності цієї фракції у 242 депутати). Сенниченко після невдалої спроби покинути крісло, що стало гарячим, навіть прийшов у Раду переконати нардепів, що заяву написав добровільно (версії щодо реальних мотивів керівника ФДМУ циркулюють при цьому різні). Голова парламенту оголосив з цього приводу позапланову перерву: мовляв, "більшовиків" підвела система для голосування. Та й це не допомогло монобільшості мобілізуватися.

За цей пленарний тиждень "зелені" не зуміли ухвалити вже низку рішень. У перший же день роботи Ради після канікул провалився при розгляді проєкт постанови про утворення тимчасової спецкомісії ВР для перевірки можливих фактів порушення присяги уповноваженим Верховної Ради з прав людини Людмилою Денісовою ("за" 202 голоси, з них 173 від "слуг"). Того ж дня народні депутати не підтримали зміни до порядку денного шостої сесії Верховної Ради. Лише 215 депутатів (у т.ч. 180 "слуг") хотіли розглядати проєкти законів, які подаються суспільству як ініціативи президента України: про "економічний паспорт українця", подвійне громадянство, розширення мовлення телеканалу ДОМ на територію України... Не набрав голосів і урядовий законопроект про посилення відповідальності за підробку ковід-паспортів.

Не допомогли й дві сателітні групи ("За Майбутнє" і "Довіра") та нові союзники Банкової, частина фракції "Голос". "Слуги", зазначимо, і раніше не здатні були лише власними голосами ухвалювати ключові рішення, а зараз дедалі частіше їм не вистачає голосів навіть і з сателітами.

Усвідомивши глибину можливого провалу, який виник на третьому році існування "монобільшості імені Володимира Зеленського", керівники "слуг" вирішили не мудрити і просто закрити Верховну Раду на карантин. Під приводом раптового і, за словами їхніх спікерів, повального захворювання більшовиків і працівників апарату Ради на коронавірус. Вирішили, що 1 лютого Рада відкриє нову, сьому сесію і попрацює цей один день (наче ковід 1 лютого, у перший день китайського Нового року, візьме вихідний). Далі парламент знов не збиратиметься на пленарні засідання аж до 15 лютого – депутати працюватимуть у комітетах ВР.

Проти "коронаканікул" виступила опозиція: "Євросолідарність" і ОПЗЖ хотіли працювати у звичному режимі і за цю постанову не голосували. Рішення про нову перерву було прийняте голосами знов-таки 180 "слуг", яким у цьому випадку допомогли 14 представників "Батьківщини", 16 – групи "Довіра", 9 "За Майбутнє", 7 членів "Голосу" і 6 позафракційних, переважно президія Ради і колишні "слуги".

Об що спіткнулася монобільшість

Які версії причин відмови "слуг" від підтримки важливих рішень? Не могла ж монобільшість просто так взяти і розвалитися за місяць новорічно-різдвяних свят. У самій "Слузі народу" називають причини, що лежать на поверхні: мовляв, їхні депутати частково похворіли, а частково перебувають у закордонних відрядженнях.

Так то воно так, але в кулуарах подейкують, що в частини "нових облич" просто виріс апетит до своєрідних подяк за правильні голосування. За руку правоохоронці нікого, принаймні офіційно, не спіймали, проте чутки ширяться.

Зупинка "зеленого принтера" може бути й наслідком спроб певних політичних сил у "напівопозиції" продемонструвати нинішній владі необхідність створення в Раді широкої коаліції. Без якої парламент не зможе ухвалювати навіть не найбільш серйозні рішення: сьогодні провалився при розгляді навіть закон про розвиток бджільництва. Вірогідні обриси нової "ширки" можна уявити за списком депутатів, які проголосували за "ковідні канікули" парламенту: "Батьківщина", "Довіра", За Майбутнє", "Голос" тощо.

Та поки в Офісі президента, схоже, не дуже розуміють, для чого їм ділитися владою із настирливими потенційними партнерами. Можливо, протягом паузи в роботі Ради Банкова спробує полагодити парламентський корабель, який почав черпати бортами. Втім, якщо "слуги" зважаться вигнати тих, хто системно ігнорує голосування, не стане монобільшості і знов-таки, доведеться ділитися владою. А до роботи в умовах коаліції, ще й із такими зубатими партнерами як Юлія Тимошенко, теперішні господарі країни не звикли: їм буде дуже незатишно, влада витікатиме у них крізь пальці.

Швидше за все, на провал монобільшості зразка січня-2022 спрацював комплекс перелічених причин. І якщо в тактичних питаннях порядку денного механізм роботи парламенту ще можна полагодити, то глобально, коли дійде до дійсно серйозних законів, як-от змін у Конституцію у сфері децентралізації, запровадження інституту префектів чи нового закону про Київ, для команди президента вимальовується тупик.

Варіанти для ОП: "ширка", розгін ради чи кризовий менеджмент для "слуг"

Які є варіанти для команди Володимира Зеленського в умовах, що склалися? Перший – залишити свій парламентський загін як є. Тобто, він існуватиме формально, але жодні важливі голосування не відбуватимуться без батога і пряника.

Другий – розпустити монобільшість і створити-таки "коаліцію" з "Батьківщиною" і рештками "Голосу". Тут і Юлія Володимирівна вирішила скористатися слабкістю влади і підняти ставки: вийшла із заявою про необхідність створення уряду національної єдності "для посилення країни, для ефективного підвищення нашої обороноздатності". Арифметично у цих фракцій разом із "За Майбутнє" і "Довірою" є понад 300 голосів, тож можна замахнутися і на конституційну більшість. У випадку, якщо Банкова дасть партнерам те, чого вони від неї вимагатимуть – щонайменше це повернення до виборів за мажоритарними округами. А одній добре відомій пані - прем'єрське крісло.

Варіант третій, радикальний: розпуск парламенту. Цей крок призведе до подальшого послаблення чинного президента, бо результат дочасних виборів точно не дасть підстав "Слузі народу" знову взяти всю повноту влади в Раді. Ситуація зведеться до необхідності коаліції, про мінуси якої для команди президента ми писали вище. А там і президентські вибори програти можна, бо кожен з партнерів з їх наближенням працюватиме на себе… І чим у глибшу кризу входитиме монобільшість, тим гучнішою ставатиме вимога опозиції всіх кольорів щодо призначення дострокових виборів. Цю тезу ілюструватимуть картинкою неспроможної ВР нинішнього скликання.

Загалом перший парламентський тиждень 2022 року показав, що Україна вступає в новий період політичної турбулентності. Саме зараз, на тлі відомих зовнішніх загроз, залишити країну без дієздатного законодавчого органу дуже і дуже невчасно. Тому президентському Офісу необхідно вдаватися до кризового менеджменту у фракції "слуг". Інакше процес може стати незворотнім.