Курс на заморозку: Який варіант майбутнього для Донбасу обговорювався у Берліні

Подробиці візиту українських політиків до столиці Німеччини, який відбувся позавчора, тривалий час залишалися невідомими широкій публіці. Звичайно, були заяви прес-служби ОП та очільника відомства Єрмака про те, що сторони обговорили "необхідність виконання Мінських угод", продовження обмінів утримуваними особами та глибину українсько-німецької дружби – але надто інформативними ці пасажі не назвеш.

Натомість сьогодні на публіку вийшла ціла низка більш змістовних повідомлень про суть і перебіг візиту. Зокрема, інтерв'ю віце-прем'єр-міністра та першого заступника голови української делегації в ТКГ Олексія Резнікова.

У якому посадовець публічно підтверджує, що "пошуки плану Б" стосовно розв'язання проблем в україно-російських відносинах, про які писало Depo.ua, почалися тепер і на міжнародному рівні.

Зокрема, відповідаючи на питання журналістів стосовно створення міжнародного майданчика для перемовин щодо деокупації Криму, Рєзніков заявив: "Це залежить не тільки від нас. Ми порушуємо це питання. Ми розглядаємо всі варіанти, оскільки розуміємо, що самотужки буде важко, нам потрібна допомога партнерів. Партнери в нас є, вони нас підтримують. Але передчасно – говорити про дати і формати".

В перекладі з дипломатичної це, скоріше за все, означає, що українська делегація висунула подібну пропозицію в Берліні – а німецька взяла паузу на обдумування своїх подальших дій, і нічого конкретного наразі не пообіцяла.

Паралельно із тим заяви про неможливість відновлення водопостачання Криму до моменту його деокупації та повну відмову від ідеї "консультативної ради" з представниками "Л-ДНР", яку активно лобіювала російська сторона в лютому-березні, свідчать про те, що жорсткий курс стосовно вирішення конфлікту або і справді домінує зараз на Банковій – або ж там вважають, що такі декларації найкраще збігаються з інтересами чинного президента України.

Певні фрагменти для розуміння загальної стратегії Банкової стосовно розв'язання конфлікту на Донбасі дає і сьогоднішня заява іншого учасника зустрічі в Берліні, міністра закордонних справ Кулеби.

"Україна не буде переходити червоні лінії свого суверенітету і територіальної цілісності. Ми не підемо на прямий діалог з окупаційними адміністраціями. Ми не підемо на вигадану Кремлем федералізацію. Ми не поступимося у питанні кордону, виводу російських військ, розформування окупаційних адміністрацій", - написав він у соцмережах. Додавши, що "ми ніколи не підемо на жодні особливі статуси за російським сценарієм, з правом вето на загальнонаціональні рішення та іншими вимогами, які підривають наш суверенітет".

При тому, за словами українських посадовців, позиція Києва знаходить певну підтримку в Берліні. Зокрема, Кулеба стверджує, що вимога України була підтримана його німецьким колегою Гайко Маасом, котрий погодився з тезою "спочатку припинення бойових дій на Донбасі, а потім все інше".

Про те, що позиція української делегації знайшла певне розуміння в Німеччині, у непрямий спосіб свідчить і той факт, що за два дні після візиту міністерство закордонних справ країни призначило нового спецпредставника з питань України, Жана Фрьолі.

В сухому залишку можна сказати, що ця нова дипломатична позиція Банкової далеко краще співвідноситься з реальним станом справ на Донбасі та в Криму – а також і зі здоровим глуздом – ніж попередня доктрина "швидкого миру".

Прикро тільки, що вимоги стосовно припинення насильства на Донбасі як базовий елемент початку реалізації Мінських домовленостей, а також повернення України до переговорів про долю анексованого Криму гарантовано сповільнять, а то й зупинять і без того вкрай кволий процес врегулювання конфлікту. Втім, цей момент вже залежить не від України.