Торги з кримськими татарами: Як Єрмак втрапив у черговий гучний скандал

У суботу Мустафа Джемілєв у коментарі агентству "Інтерфакс-Україна" пояснив, що саме розповідав в телеефірі днем раніше. За його словами, розмова з Єрмаком відбулася ще минулого року, крім самого Мустафи-ага на зустрічі були присутні глава Меджлісу Рефат Чубаров і народний депутат з фракції "Голос" Рустем Умеров. "У порядку дискусії він (Андрій Єрмак – ред.) висловив ідею, щоб із фракції вийшли не лише я, але й інші депутати – Ахтем Чийгоз, Рустем Умеров і тоді питання, пов’язані з Кримом у парламенті вирішувалися б легше, а також все, що пов’язано з деокупацією півострова", - зазначив політик. Він наголосив, що таку ініціативу Єрмака не підтримав. А ті, хто переповіли ЗМІ суть його інтерв’ю ATR, не знають кримськотатарської мови і тому "трохи наплутали".

Тобто, найскандальнішого моменту – пропозиції голови ОП щодо виходу депутатів – кримських татар із фракцій "ЄС" і "Голосу" - Джемілєв не спростував, лише уточнив, що про це йшлося "в порядку дискусії", себто, без тиску на нього та інших учасників розмови.

Нагадаємо, увечері у п’ятницю заступник генерального директора каналу ATR Айдер Муждабаєв на своїй сторінці у фейсбуці, (а наступного дня - як блог на "Українській правді") розмістив зі своїми коментарями переклад тієї частини інтерв’ю Джемілєва, де йшлося про зустріч з Єрмаком.    

    

Про те, що саме в такому ключі були "поради Єрмака", з посиланням на Джемілєва підтвердив і журналіст ATR Осман Пашаєв. Він нагадав, про що саме йшлося у 2010 році, за часів Януковича: тоді ставилася умова вступу лідерів кримських татар у Партію регіонів, а за відмову було розформовано Раду представників кримськотатарського народу при президентові, що складалася з членів Меджлісу, і заміна її учасників на маріонеткових персонажів (які згодом приєдналися до проросійських колаборантів в Криму). 

Наразі дії Єрмака негативно коментують лише в "Євросолідарності". Так, Ахтем Чийгоз заявив: "Як взагалі хтось в Офісі президента може вважати, що ми будемо розмінювати принципи на якісь інтереси? Тим паче шантажувати нас кримськотатарським питанням - це не виходило у ФСБшників, у Путіна і його адміністрації". У свою чергу Ірина Геращенко наголосила, що лідерів кримських татар влада усунула від усіх переговорів через їхню приналежність до опозиції.

Офіційної реакції з Банкової на скандал поки нема. Але користувачі фейсбуку вже помітили в мережі спроби відбілити владу. Мовляв, слова Джемілєва перекрутили, а саму тему запустили на тлі візиту президента Зеленського до Європи. Прикладом подібного відбілювання можна вважати наступний допис у соціальній мережі на сторінці маловідомої групи "Майбутнє України", який, судячи із позначки "реклама" було поставлено на платне просування (тобто, щоби якомога більше людей його побачили). Якщо схожі тези звучатимуть і від спікерів влади, це буде підтвердженням того, що це є інформаційна рамка, за допомогою якої намагатимуться збити хвилю негативу. Залишається лише знайти одного-двох спікерів від кримських татар, які підтвердять, що "цілком підтримують владу". Не виключено, що затримка з офіційною реакцією Банкової викликана пошуком таких осіб.

 

Зверніть увагу на написання слова "кримськотатарський" - через дефіс його пишуть росіяни. Це - загальновідомий факт

Насправді, стосунки "зелених" із лідерами кримських татар і раніше складалися не найкращим чином. І навіть не тому, що вони входять до фракції "ЄС" чи симпатизують п’ятому президенту. У березні РНБО ухвалила "Стратегію деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь", яку розкритикували представники Меджлісу. Так, Рефат Чубаров зазначив, що до тексту Стратегії не увійшла пропозиція стосовно реалізації невід’ємного права на самовизначення кримськотатарського народу у складі України. Тоді Depo.ua застерігав, що документ, підготовлений РНБО, має мінімальний вплив на реальність, тому суперечки навколо його змісту варто перенести до моменту деокупації півострова. І ось після того, як стало відомо про пропозицію Єрмака "в порядку дискусії", можуть виникнути нові підозри стосовно того, чому ініціативи Меджлісу не потрапили до Стратегії деокупації Криму. Адже Джемілєв і Чийгоз з "Європейської солідарності" не вийшли, та й окрема "кримська група" у парламенті не з’явилася.

З огляду на те, що в нинішній Раді лише три народних депутати представляють кримськотатарський народ, взагалі незрозуміло, за рахунок кого Банкова збиралася чисельно наповнити таку групу. Та й вихідців з Криму інших національностей у ВР також небагато. Тим більше, у парламенті цілком може існувати міжфракційна "кримська група", для цього депутатам не потрібно полишати лави своїх фракцій. Та от підконтрольною Банковій така група навряд чи буде. А в контролі, схоже, і є головна мета.

Не перший місяць Зеленський, Єрмак та "слуги" розкручують тему "Кримської платформи", одного із ключових елементів вище згаданої Стратегії. Низка держав вже погодилися взяти участь у цій дипломатичній ініціативі, установчий саміт якої заплановано на 23 серпня, переддень Дня Незалежності України. Однак досі однією з головних проблем "Кримської платформи" залишається роль у ній кримських татар і, зокрема, Меджлісу. Без його підтримки, тобто без підтримки головного представницького органу кримських татар, реалізація ініціативи виглядатиме вкрай слабко. Тож до старту проєкту владі потрібно вирішити, як заручитися підтримкою кримських татар. Якщо це робитиметься у той спосіб, про який розповів Джемілєв, результату не буде. Не виключено, що Банкова спробує зробити видимість підтримки свої ініціативи, долучивши до неї не лідерів Меджлісу, а кримських татар, які перебувають на різних державних посадах. Обидва варіанти лише поглиблять конфлікт і створять враження, ніби влада намагається внести розкол всередину кримськотатарського суспільства. Та й нашими партнерами, як Заходом, так і Туреччиною, подібні ігри сприйняті не будуть.

Який вихід? Для початку мало бути пояснення Єрмака, що він мав на увазі в розмові з Джемілєвим. Та його обіцянка ніколи не давати приводів для висновків, буцімто він ставить інтереси громадян України кримськотатарської національності у залежність від партійної приналежності лідерів цього народу. Та чи почуємо щось подібне від другої особи на Банковій, велике питання…