Крим – це Україна: Нардепи затвердили звернення Ради до міжнародних організацій і партнерів

Народні депутати ухвалили проект постанови №4655 про звернення Верховної Ради до світових організацій і парламентів держав щодо засудження тимчасової окупації територій України та звільнення політичних в’язнів

Крим – це Україна: Нардепи затвердили зв…

За відповідне рішення проголосували 314 народних обранців, передає Depo.ua.

Документ передбачає продовження засудження міжнародними організаціями, парламентами та урядами країн світу:

  • тимчасової окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь;

  • порушень прав і свобод людини на тимчасово окупованих територіях;

  • звільнення політичних в’язнів – громадян України.

Цікаво, що за відповідне звернення Ради жодного голосу не віддали нардепи від "Опозиційної платформи – За життя".

ОПЗЖ не голосувала за звернення Ради до іноземних партнерів щодо тимчасової окупації територій

Основними положеннями звернення є заклики щодо:

1. Продовження політики невизнання спроби анексії Автономної Республіки Крим та міста Севастополь;

2. Подальшої консолідації міжнароднох взаємодії з метою відновлення територіальної цілісності України, у тому числі у межах української політико-дипломатичної ініціативи "Кримська платформа".

3. Використання всіх можливих міжнародних політико-дипломатичних та санкційних механізмів щодо Російської Федерації з метою негайного звільнення нею всіх осіб, захоплення яких спричинене триваючою збройною агресією РФ проти України, а також усіх інших громадян України, яких РФ незаконно утримує на тимчасово окупованих територіях АР Крим, міста Севастополь, та на території Росії;

4. Протидії мілітаризації Кримського півострова.

5. Засудження порушення російською окупаційною владою основоположних прав і свобод людини на тимчасово окупованих територіях.

6. Вимагання від Російської Федерації припинення насильницького переміщення незаконно засуджених громадян України, які мешкають на тимчасово окупованих територіях АР Крим та міста Севастополя, у пенітенціарні установи, розташовані на території країни-агресора.

Зазначимо також, що направити звернення мають до:

  • Організації Об’єднаних Націй (ООН);

  • Європейського парламенту;

  • Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ);

  • Парламентської Асамблеї ОБСЄ;

  • Парламентської Асамблеї НАТО;

  • Парламентської Асамблеї ОЧЕС;

  • урядів і парламентів держав світу.

Нагадаємо, США обіцяють зберігати санкції за агресію щодо України, доки Росія не змінить свій курс.

Крім того, на Радбезі ООН США закликали країни долучатися до "Кримської платформи".

Довідка: На початку червня 2020 року міністр закордонних справ Дмитро Кулеба оголосив, що Україна має намір створити міжнародну платформу для обговорення з партнерами деокупації Криму – так звану "Кримську платформу".

За його словами, серед основних пріоритетів роботи такого переговорного майданчика:

1. Безпека, включно зі свободою мореплавства.

2. Забезпечення ефективності санкційних обмежень проти держави-агресора.

3. Захист прав людини та міжнародного гуманітарного права.

4. Захист освітніх, культурних і релігійних прав громадян. 

5. Подолання негативного впливу тимчасової окупації Криму на економіку та навколишнє середовище.

14 грудня 2020 року Україна представила концепцію "Кримської платформи" Європейському Союзу.

У січні 2021 року у президента Володимира Зеленського повідомили, що 23 серпня, напередодні Дня Незалежності, відбудеться саміт "Кримської платформи", в якому мають взяти участь лідери іноземних держав – партнерів України.

Читайте також: Кримська платформа: Дієвий інструмент чи піар Зеленського

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme