Рада має працювати: Чому Зеленський пішов на конфлікт з Разумковим та Коломойським

17 березня з 8 до 10 ранку Верховна Рада проведе позачергове засідання, на якому розгляне комплекс заходів, якими Україна має загальмувати, а в ідеалі й зупинити поширення коронавірусу. Серед цих заходів, за даними ЗМІ, здійснення закупівлі товарів, робіт та послуг без застосування процедур, передбачених ЗУ "Про публічні закупівлі" для можливості оперативно реагувати на ситуацію; можливість стовідсоткової попередньої оплати за товари, роботи та послуги, що закуповуються для запобігання та боротьби з коронавірусом; звільнення від сплати ввізного мита та ПДВ лікарських засобів та виробів медичного призначення, що закуповуються для запобігання та боротьби з коронавірусом; надання можливості населенню працювати дистанційно в умовах карантину; заборона на проведення заходів державного нагляду та контролю на час здійснення заходів, пов'язаних із запобіганням та боротьбою з коронавірусом; вдосконалення законодавства із забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та про захист населення від інфекційних хвороб, зокрема, визначений порядок введення карантину, посилення контролю в'їзду та виїзду на територію України, порядок примусової ізоляції та самоізоляції; віднесення введення карантину до форс-мажорних обставин.

Тобто, з-проміж іншого йдеться і про про пакет антикризових заходів для підтримки бізнеса в період кризи, викликаної ситуацією з коронавірусом. При цьому, всупереч сумним прогнозам, монобільшість вирішила не розглядати низку контраверсійних питань, які могли збурити суспільство, і без того знервоване обмежувальними заходами для недопущення поширення коронавірусу, закриттям більшості підприємств малого і середнього бізнесу і очікуваним у зв’язку з цим комплексом економічних і соціальних проблем, першою з яких стане вимушене безробіття громадян. Але це вирішила монобільшість за словами Разумкова. Володимир Зеленський у своєму зверненні сказав, що вважає неприпустимим зміну планів роботи ВР і роботу в комітетах до 3 квітня. У той час, коли потрібно приймати важливі рішення, голосувати за міністрів, за ринок землі… 

Зеленський пішов проти Коломойського. Саме депутати з групи олігарха не дуже хотіли продовження роботи Ради в пленарному режимі. Також він пішов на конфлікт зі спікером Разумковим. І саме в цей момент на зібранні фракції він спробує домовитися з депутатами про продовження роботи. 

Таким чином триває банальна гра "хто в хаті господар". Подейкують, що піти на відкрите протистояння Зеленському підказав Єрмак. І від того, чи зламає він "слуг", і чи примусить їх пацювати в пленарному режимі, а не йти в комітети до 3 квітня залежить чимало.

Повернемося до законотворчості. Ось лише кілька дражливих питань для суспільства. Почнемо з кадрового. Йдеться про остаточне витіснення із влади так званих "соросят" - групи ліберальних прозахідних експертів із середовища грантових недержавних інституцій, які посіли крісла міністрів та керівників низки відомств у вересні 2019 року. Очікувалося швидке завершення цього процесу після блискавичної "зачистки" "уряду соросят" 4 березня, відставки прем’єра Олексія Гончарука (який, судячи з карколомного накопичення негативу у нашій країні і довкола неї, мав би зараз дуже дякувати "доброзичливцям" за те, що своєчасно перекинув відповідальність на іншого "цапа-відбувайла" - Дениса Шмигаля) і звільнення генерального прокурора Руслана Рябошапки.

Але виявилося, що до кінця березня так і не будуть зроблені анонсовані групою підтримки Ігоря Коломойського в Телеграм і Фейсбук-каналах наступні кроки з розчистки території влади під креатури олігархів – звільнення керівництва Національного банку України, очільника Державної митної служби Максима Нефьодова, а також вигнання з посади включеного до реєстру корупціонерів директора Національного антикорупційного бюро Артема Ситника і призначення "нового чесного" Генпрокурора. За інформацією Depo.ua, на Банковій зараз просто відсутня адекватна і компромісна для зацікавлених гравців кандидатура у крісло, яке ще не охолонуло від реформаторського запалу Рябошапки. Немає й механізму законного звільнення Ситника – Рада повинна ухвалити для цього спеціальний закон, який у порядку денному завтрашнього засідання відсутній.

Зміщення ж голови правління НБУ Якова Смолія та його заступниці Катерини Рожково загрожує остаточно зіпсувати стосунки Києва з Міжнародним валютним фондом, без чергового траншу допомоги якого (і без того з кожним днем дедалі більш примарної з огляду на хаос, в який занурюється західний світі в якому стабільно перебуває Україна) наша країна опиняється на порозі дефолту. До чого й веде ситуацію той же дніпровський мільярдер.

Між іншим, пауза в пленарній роботі Ради, якщо вона таки дивним чином буде, відтермінує і розгляд ключової на сьогодні вимоги МВФ до України – законопроєкту про неповернення банків колишнім власникам. Проти ухвалення цього закону активно виступає згаданий вище Коломойський.

Економічна криза, що набирає обертів, мабуть, не є достатньо вагомою підставою для чинної влади обрати кандидатури на незаповнені вакансії в уряді Шмигаля. Адже в новому кабінеті, який деякі злі язики нарекли олігархічним, відсутні чотири повноцінні міністри: функції очільників Мінекономіки, Міненергетики та захисту навколишнього середовища, Мінкультури, а також Міністерства науки та освіти виконують чиновники в статусі в.о. Тимчасовики не забезпечать громадянам навіть ілюзію економічної стабільності. Втім, а чи не знята така необхідність із порядку денного влади – адже все можна списати на коронавірус. Це навряд чи прийнятно в нинішніх обставинах, але чи то кадровий ЗЕ!ліфт зламався між поверхами, чи то ніяк не дійдуть згоди головні вигодонабувачі від перебування Володимира Зеленського на Банковій.

Потребує відповіді й інше резонансне питання: відкриття ринку землі. Щоб зробити цей крок, завершити розгляд 4 тисяч поправок і ухвалити відповідний законопроєкт, депутатам лишився якийсь тиждень. Але й тут поки нависла зупинка. Не виключено, тому, що вже не працює на посаді керівника президентського офісу людина, яка була здатна налаштувати "зелений принтер"-монобільшість у Раді на героїчні подвиги і чи не цілодобову працю. Андрій Богдан, кажуть, умів знайти потрібні слова та мобілізувати дві з половиною сотні ЗЕ!депутатів на непопулярні рішення.

Андрій Єрмак, який прийшов на заміну Богдану, має цілком інший стиль роботи – більше переконує, аніж тисне. В умовах, коли йому доводиться працювати із двома з половиною сотнями депутатів-"слуг", які, як виявилося, зовсім не є монолітом, ухвалення ключових для Банкової питань може суттєво ускладнитися. Відчувши слабкість оточення президента, члени клубу олігархів можуть уже значно менш критися в своєму намаганні сформувати власні "клуби за інтересами" у середовищі "зеленої" фракції. Можна прогнозувати, що ключові закони парламент не прийме швидко незалежно від того, чи піде на карантин чи ні. Тобто, турборежиму точно не буде.

Також спостерігачі припускали спробу ухвалити на позачерговому засіданні такі небезпечні ініціативи, як закон про референдум, що відкриє скриньку пандори та може рознести державу на шматки.

І той факт, що після роздумів влада таки ніби й відмовилася від планів розглядати низку сумнівних і спірних документів, свідчить про небажання Бакової іти на подальше загострення й без того непростих стосунків з патріотичним опозиційним середовищем, яке проявило себе і всередині фракції влади – особливо після хвилі невдоволення рішенням Єрмака і його російського контрагента по Мінських перемовинах Козака долучити до процесу представників "ЛДНР", а Росію поставити в ряд зовнішніх спостерігачів разом із західними державами. Та й доволі помітний мітинг добровольців 14 березня в центрі столиці та на Банковій став дзвіночком, який у владі, здається, почули. Але Зеленський міг передумати. Завтра проголосують закон про коронавірус, який посилить роль поліції. І жодні акції протесту вже не страшні.