Коронавірус у Раді та Хорошковський: Чому Зеленський має змусити депутатів зібратися

Коронавірус діагностували у ще одного депутата – Сергія Рудика. Про це повідомила його колега Вікторія Гриб, яка у сесійній залі сидить за інфікованим. Але от що цікаво – безпосередньо перед пані Гриб - не Рудик, а Сергій Шахов, перший із нардепів, кого підкосив уханський вірус. А Рудик – поруч із Шаховим. Якщо подивитися на розсадку парламентаріїв, то у зоні ризику багато позафракційних (переважно з групи впливу Рината Ахметова) та сателіти "Слуги народу", депгрупа "Довіра". До речі, 17 березня, під час останнього березневого засідання парламенту, Рудика і Шахова не було. На відміну від "слуги" Руслана Горбенка. Біля якого сиділи голова фракції Давид Арахамія, його перший заступник Олександр Корнієнко і один із 14 заступників Максим Ткаченко. А ще – Сергій Іонушас, якого сватали в Генпрокурори, але зрештою віддали цю посаду Ірині Венедіктовій. 

Нагадаємо, позачергове засідання парламенту планували на четвер, однак одразу кілька джерел повідомили, що воно начебто відбудеться у суботу. Начебто тому, що до того часу коронавірус може покласти на лікарняне ліжко ще кількох депутатів і зібрати після цього достатню кількість для голосування стане справою складною. До того ж досі незрозуміло, які саме питання будуть у порядку денному. Спочатку йшлося про рішення стосовно оголошення в країні надзвичайного стану. Як писав Depo.ua, навколо цього питання розгорнулася справжнісінька битва між прихильниками і противниками надзвичайних заходів. Прихильниками були Арсен Аваков та МВС, глава МОЗ Ілля Ємець, в "ОПЗЖ" наполягали на надзвичайній ситуації, що є м’якшим варіантом. А от у певних групах впливу, наближених до влади, позачергове засідання, схоже, одразу пов’язували не з надзвичайним станом, а з голосуванням за закон про неповернення банків колишнім власникам (так званий "антиколомойський" закон). Він є ключовою вимогою МВФ, без допомоги якого Україна, після закінчення карантину, ризикує опинитися у прірві дефолту. Учора урядовий проект закону №3260 "Про внесення змін до законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності" зареєстрували. Але чи зможуть депутати за нього проголосувати, якщо з поважних (реальна хвороба) або надуманих (добровільна обсервація через інфікованих колег) парламент не зможе зібрати кворум? Це стане серйозним випробовуванням для Верховної Ради, насамперед - для монобільшості. А от від надзвичайного стану, до слова, вже наче відмовилися.

Днями дуже популярним став допис колишнього депутата Київради, бізнесмена Олексія Давиденка суть якого зводилася до того, що VIP-персони під час пандемії не зможуть втекти на лікування до дорогих західних клінік, а змушені будуть лікуватися у тих самих лікарнях, що й звичайні громадяни. "Справдилася мрія мільйонів українців", написав пан Давиденко. Так то воно так, коронавірус догнав навіть Валерія Хорошковського. Точніше, він його привіз із собою. Не виключено, що от-от дожене і когось з олігархів, які, особливо після нещодавньої зустрічі з президентом, демонструють чудеса благодійності. Та чи варто потирати руки, насолоджуючись соціальною справедливістю, яка нагрянула до нас разом із страшною болячкою?

По-перше, якщо парламент не збереться через страх перед хворобою, або в лікарню зляжуть урядовці, управління країною, яке і так кульгає на обидві ноги, яскравою демонстрацією чого стала поведінка мерів міст-мільйонників, котрі показують столиці, що і без неї здатні здолати коронавірус, краще від цього точно не буде. Слідом за чумою в Середньовіччі приходив її брат голод, який жнивував там, де ще жевріло життя. У коронавірусу також є "родичі" - економічна криза, безробіття, дефолт, а за ним - безлади на вулицях.  "Родичі" можуть бути страшнішими за саму хворобу.

По-друге, зараз віпів, інфікованих або з підозрою на інфікування, кладуть до столичної Олександрівської лікарні, навіть коли йдеться не про киян. Ця лікарня обладнана для подібних випадків чи не найкраще в Україні. Однак вона – не гумова, а лікування від COVID 19 - тривале. Тобто, у випадку, якщо, не дай Бог, зараза ширитиметься швидко, ми можемо зіткнутися з тією ж проблемою, з якою зіткнулися Італія, Іспанія та інші країни – нестача апаратів штучної вентиляції легенів й відповідно - обладнаних боксів для нових пацієнтів. І не лише в регіонах, а і в столиці. Чи варто очікувати від наших віпів, що в разі, коли їх попросять потіснитися для новоприбулого простого українця, вони погодяться це зробити? Відповідь на поверхні – ні. Не кажучи вже про допомогу не для реклами, заради якої багатії і політики масово почали купляти в лікарні речі, які там повинні бути вже давно, аби не корупція і не фінансування медичної галузі за залишковим принципом. Це нагадує історії з буремних 90-х, коли багато тодішніх рекетирів, "братків", нуворишів замолювали гріхи, спонсоруючи будівництво церков. Частині з них не допомогло, їх повбивали...