Скасувати карантин чи місцеві вибори: Що робитиме влада у випадку осінньої хвилі коронавірусу

В інтерв’ю "Лівому берегу" Ляшко висловив припущення, що у жовтні на світ чекає друга хвиля страшної хвороби, яка вже забрала більше 100 тис життів. Але до того часу всі країни будуть підготовлені зовсім інакше. "Чому я кажу про жовтень – на мою особисту думку, коронавірусна хвороба все ж стане сезонним захворюванням і буде повертатися циклічно", - заявив головний санітарний лікар. І припустив: у випадку, якщо мутація буде призводити до виникнення нової хвороби, тоді нам доведеться жити в нових біологічних реаліях - забути про каву в парку, і спілкуватися лише через скайп.

Насправді, про небезпеку повернення коронавірусу кожного сприятливого для нього сезону у світі говорять давно. А з огляду на те, що вакцини проти цієї болячки ще не винайшли (за словами Ляшка, президент Зеленський навіть хоче преміювати українських учених, які знайдуть вакцину, мільйоном доларів), осінь може стати ще одним випробуванням для людства. І для українців у тому числі. Вчені порівнюють Covid 19 з "іспанкою" - пандемією, яка у 1918-20 роках стала причиною смерті, за різними оцінками, від 17 до 100 млн жителів планети. В "іспанки" було кілька хвиль. Перша почалася весною 1918 року і швидко охопила Європу, Північну Африку і частину Азії. Досі існує кілька версій, звідки взялася ця хвороба: завезли із США, з Китаю, були й інші припущення. В Україну вона потрапила під час першої хвилі, особливо багато хворих було у Києві. До серпня того ж року пандемія пішла на спад, щоб із ще більшою силою вдарити восени. Була і третя хвиля – у лютому-березні 1919-го вона пройшлася по тих територіях, куди не потрапила раніше. Лише у 1920 році "іспанка" відступила.

Часи змінилися – значно покращився рівень медицини, немає супутніх сприятливих для болячки підстав у вигляді світової війни та й самі люди стали більше турбуватися про своє здоров’я. Однак світ виявився неготовим до пандемії, у тому числі, неготовою виявилася й Україна. Свідченням чого стало масове невдоволення населення карантинними заходами і таке ж масове їх порушення; відсутність чіткого алгоритму дій медиків, через це багато з них інфікувалися при перших контактах із хворими, а хворобу у нас і далі діагностують, коли вже під дверима стоїть смерть з косою;  спекуляція масками та іншими товарами медичного призначення; монопольна змова на споживчому ринку; служби у церквах попри заборону масових зібрань; популізм політиків – і провладних, й опозиційних; використання страхів для розгойдування ситуації в країні. Цей список довгий, і залишається сподіватися, що всі органи влади винесуть уроки після першої хвилі пандемії.

Тобто, коли Ляшко каже про кращу підготовку до можливої другої хвилі коронавірусу, то тут, вочевидь, йдеться про підготовку не лише медичних закладів, а й правоохоронних органів, спецслужб, органів місцевої влади. А до осені необхідно показати громадянам, хто саме на них наживався в період карантину, тобто, кримінальних проваджень має бути не одне чи два, а десятки; хто із державних мужів провалив свій напрямок роботи і головне - яке покарання за це поніс. Інакше в разі повторення карантинної історії знову все робитиметься аби з рук.

Тут слід не забувати про ще один момент: у жовтні на нас чекають місцеві вибори. Вони стануть неймовірно важким випробуванням не тільки для Зеленського і його команди, які втрачають довіру населення, а й для держави загалом. Правових підстав для перенесення виборів, окрім оголошення надзвичайного стану по всій країні, нема. А це означає, що на Банковій вже сьогодні мають почати готуватися до виборчої кампанії в умовах, якщо, не дай Бог, нас накриє другою хвилею коронавірусу. Бо домовитися з усіма політсилами про відтермінування виборів навряд чи вдасться – це Україна, тут досягти консенсусу надзвичайно складно, до того ж в законі немає алгоритму іншого варіанту голосування, аніж особиста присутність на дільниці. Тобто, поки є час, в діючий закон потрібно внести низку змін, які стосуватимуться і проведення кампанії, і роботи комісій, і самого волевиявлення у випадку ще одного карантину.

Нагадаємо: обіцянка запровадити електронне голосування була ще у передвиборчій програмі "Слуги народу". А на початку березня у Мінцифри заявили, що планують на місцевих виборах впровадити пілотні проекти з електронного голосування, і що над майбутнім законопроектом щодо цього вже працює робоча група. Очевидно, коронавірус вніс корективи у цей процес.

А от у сусідній Польщі майже вирішили, як обиратимуть президента під час карантину. 6 квітня Сейм ухвалив зміни до виборчого кодексу, яким передбачається проведення виборів винятково шляхом заочного голосування – поштою. Ці зміни ще не набрали чинності, їх може заблокувати Сенат. До того ж заочне волевиявлення різко розкритикували в Раді Європи. Однак якщо Польща все ж обиратиме президента у такий спосіб, її ноу-хау можуть запропонувати застосувати і у нас. Утім, це сумнівно. І не через те, що у нас в парламенті всі за чесні і прозорі вибори, а тому, що ніхто там не довіряє владі. А у "зелених" своїх пальців натиснути на кнопку "за" не вистачить, - у "СН" вже давно не можуть ухвалювати рішення виключно монобільшістю. Тому, якщо втілиться припущення Ляшка, залишиться два варіанти дій: восени не робити карантин настільки жорстким як зараз і проводити кампанію за діючими правилами, або ж оголосити надзвичайний стан і перенести вибори.