Коломойський не здається: Чи завадить Конституційний суд співпраці з МВФ

53 народних депутати звернулись до Конституційного суду України, аби добитись скасування так званого "антиколомойського" закону. Перший у списку підпис – від лідерки "Батьківщини" Юлії Тимошенко. Також поставили свої автографи депутати, що орієнтуються на олігарха Ігоря Коломойського, інформує Depo.ua.

Власне, конституційне подання депутатів стосується не безпосередньо "антиколомойського" закону, а процедури, за якою цей закон було прийнято. У досить об'ємному документі парламенті наводять аргументи на користь того, що спецпроцедура, яку запровадили аби уникнути розгляду кількох тисяч правок до проектів, є антиконституційною. А відтак і "антиколомойський" закон не може вважатись прийнятим у законний спосіб.

Коаліція "За Коломойського"

Автори і підписанти подання у КСУ наполягають, що Конституція України визначає процесуальний порядок проходження законів через парламент. І уникнення бодай одного з передбачених етапів процедури - порушує Основний закон. Мовляв, позбавити депутата права на поправку – це те саме, що позбавити його права на внесення законопроекту. А це – абсурд, який суперечить конституційному призначенню парламентаризму.

Парламент, нагадаємо, доповнив Регламент ВР статтею, що дозволяє ігнорувати "поправковий спам". Відбувається це шляхом застосування процедури, коли кількість можливих правок обмежено: по п'ять - від фракцій, і по одній - від позафракційних депутатів.

Завдяки процедурі ухвалення закону про удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності (саме таку офіційну назву має документ) відбулося швидко і без затримок - так, як того хотіли президент Зеленський та Міжнародний валютний фонд.

Підкорення банків

Водночас ярлик "антиколомойський", навішений на цей закон, не в повній мірі відображає його суть і пояснює супротив певних кіл української еліти. Окрім того, що він ставить хрест на прагненнях Коломойського повернути собі Приватбанк, він запроваджує драконівські механізми поводження з банківською системою. 

Банкірів, що намагатимуться судитись з державою, ставлять у досить безправне становище: їм обмежують і терміни, протягом яких вони зможуть оскаржувати дії владних структур, і підстави для звернення з позовами. А головне - сильно обрізають способи захисту прав, позбавляючи банкірів, наприклад, права вимагати повернення собі банківської установи.

Власників банків позбавляють можливості заблокувати рішення влади на період судового процесу. Позивачам не дадуть можливості бодай на секунду зупиняти хозяйнування держави у, скажімо, щойно відібраній у власника банківській установі. 

В цьому контексті симтоматичним є введення у законодавче поле такого поняття, як "професійне судження". Його у проекті називають "вмотивованим та обґрунтованим висновком та/або оцінкою Національного банку України щодо фактів, подій, обставин, осіб, що ґрунтується на знаннях і досвіді Національного банку України, а також на комплексному та всебічному аналізі інформації та документів, поданих до Національного банку України в межах передбачених законодавством процедур та отриманих Національним банком України, у тому числі в результаті здійснення ним банківського регулювання та нагляду, а також інформації з відкритих джерел".

Простими словами, це  суб'єктивне уявлення групи державних чиновників про той чи інший банк, процес чи особу. Але це уявлення, зведене у ранг законодавчої норми, дозволить Нацбанку крутити банківською системою на власний розсуд і "кошмарити" банкірів з усіма відповідними наслідками.

А судді за кого?

Бачення банківської системи в якості ручного і слухняного інструмента насправді відповідає прагненням і МВФ і особисто Володимира Зеленського. Але в українських банківських колах, звісно, не надто радіють такому закручуванню гайок. І у значній мірі завдяки їхнім потугам продовжується протистояння по лінії "антиколомойського" закону, який ламає усталені традиції містечкового банківського бізнесу.

Щодо перспектив розгляду подання депутатів, то з огляду на традиційну лояльність Конституційного суду до президентської вертикалі не варто очікувати, що рішення буде однозначно на користь опозиції. Але за процесом однозначно цікаво спостерігати. Адже суд не лише визначить майбутнє закону, але й продемонструє глибину своєї лояльності до Володимира Зеленського.

Читайте також: Переступити через Коломойського: Як Зеленський і Рада виборюватимуть кредит МВФ