Кінець монобільшості: Як Порошенко з Вакарчуком врятували Зеленського від дефолту

Ще вдень відносно здатності Ради підтримати ці проєкти були великі сумніви. Але президентські умовляння поки діють на "слуг". Було схвалено в першому читанні "антиколомойський" закон. А глибокої ночі "за" проєкт закону №2178-10 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення" проголосували: 206 членів фракції "Слуга народу", 23 депутати з "Євросолідарності" (єдиний голос "проти" – від Олексія Гончаренка), 13 членів фракції "Голос", 12 депутатів з групи "Довіра", 21 позафракційний нардеп.

Що ухвалили

Проєкт закону про обіг сільгоспземель ухвалено із суттєвими компромісними правками, на які Банкова погодилася в останній момент. За інформацією з кулуарів Ради, попередню згоду підтримати проєкт у оновленому вигляді давали представники всіх фракцій. Але згодом, очевидно, опозиціонерам надійшла інша команда.

Закон, якщо він буде підписаний президентом і його не скасують у Конституційному суді, почне діяти з 1 липня 2021 року. У перші два роки обмеження на придбання землі становитиме не більше 100 га в одні руки, а з 2023 року – до 10 тис га в одні руки. З 2021 до 2023 року право на купівлю землі матимуть тільки фізичні особи – громадяни України. Юридичним особам заборонено купувати землю сільськогосподарського призначення. У перші два роки діятиме заборона на продаж державної землі.

Питання надання права іноземцям купувати землю буде винесене на загальноукраїнський референдум.

Скажи мені, хто проти…

Розгляд "земельного" питання як лакмус показав актуальний на цей момент розклад сил у парламенті. "Нулі" при голосуванні одностайно дала група опозиційних фракцій у складі "Опозиційної платформи – За життя" і "Батьківщини". Під час попередніх "серій земельної епопеї" саме ці депутатські об’єднання блокували трибуну Ради, організовували вуличні акції протесту проти продажу землі та виступали головними публічними опонентами вільного земельного ринку. Цієї ночі до них долучилася у повному складі депгрупа "За майбутнє", яку пов’язують зі сферою впливу мільярдера Ігоря Коломойського. При цьому частина "клубу прихильників" олігарха у складі фракції "Слуги народу" ухвалення земельного закону підтримала. Але не всі: так, у момент вирішального голосування виявилися відсутніми "спікери" цієї групи Олександр Дубінський і Максим Бужанський. Не голосував і Гео Лерос, відомий завдяки своїм викриттям щодо глави Офісу президента Андрія Єрмака і його брата.

Ставлення ОПЗЖ до відкриття ринку землі відоме: саме від членів цієї фракції надійшла левова частка із більш ніж 4 тисяч поправок до "земельного" законопроєкту, які два місяці поспіль одну за одною відхиляв парламент. Більш цікава трансформація позиції фракції Юлії Тимошенко. Коливання цієї політсили між "розумними і красивими" відомі та викликають хіба що співчутливу усмішку.

Ще у липні-2019 пообіцявши "йти поруч із новим президентом", учергове в опозицію до влади "Батьківщина" пішла 13 листопада 2019 року – якраз після того, як Рада ухвалила законопроект про ринок землі в першому читанні. І хоча тиждень тому Тимошенко на телебаченні заявила про вихід "Батьківщини" з опозиції через пандемію коронавірусу, цієї ночі вона знову вдалася до спільних із проросійською ОПЗЖ заяв і дій.

Друг пізнається… в питанні землі

Загалом законопроєкт про вільний ринок землі з різних причин і мотивів не підтримали 42 члени монобільшості. Це означає, що без підтримки інших фракцій ухвалення цього ключового документу було б неможливим. У кризовій ситуації Банковій підставили плече "Європейська солідарність", "Голос", група "Довіра" і п’ятеро позафракційних (окрім спікера Дмитра Разумкова і віцеспікера Руслана Стефанчука, це троє депутатів з орбіти Ріната Ахметова: Муса Магомедов, Вікторія Гриб і Сергій Магера).

Уже не вперше під час важливих голосувань владі допомагають "Голос", "Довіра" та група Ахметова. Цього разу до них долучилися депутати з фракції Петра Порошенка. І це спровокувало напад неприхованого роздратування у діячів на кшталт колишнього заступника глави президентської адміністрації Віктора Януковича Андрія Портнова. У своєму Телеграм-каналі той протрубив про "змову" між владою і Порошенком щодо припинення кримінального переслідування п’ятого президента в обмін на спільні голосування. Колишній регіонал викрив появу "неформальної коаліції" фракцій Порошенка, Святослава Вакарчука (який, втім, не є ані формальним, ані, схоже, й неформальним лідером "Голосу") і "Слуги народу", завдяки яким було ухвалено земельний закон. Налагодження стосунків Банкової з її опонентами дуже дратує політиків, уважних до позиції Кремля. Росії потрібен хаос в Україні, а не стабільний розвиток і рух до прийнятих у цивілізованому світі правил. Тож не варто дивуватися, що портнови погрожують Зеленському "розпадом і розповзанням" нашої держави.

Битва за землю переноситься в суди

План неформальної коаліції опозиціонерів провалився. Але здаватися вони не збираються: підуть оскаржувати ухвалення законопроєкту про землю в Конституційний суд. Мотив – порушення регламенту розгляду цього питання в Раді. В "Опозиційній платформі" заявили, що розглядати правки до проєкту депутати за законом про регламент мали на пленарному засіданні, а не на позачерговому. До того ж позачергове засідання Верховної Ради, заплановане на 30 березня, мало того ж дня й бути закритим. Натомість віцеспікер Стефанчук відмовився переривати розгляд земельного питання: за проєкт закону №2178-10 парламент проголосував у 00:42 31 березня. Тож підстави для оскарження вже знайдено. І може статися, що КС встане на бік опонентів ринку землі. Багато чого залежатиме від здатності президентського офісу відстоювати здобуті результати.

Можна спрогнозувати, що зараз почнеться справжній тиск на нову неформальну коаліцію – обережно, великим авансом, назвемо її проєвропейською. Зокрема, ті угруповання, які штовхають президента Зеленського на шлях ворогування з патріотичною частиною суспільства і далі в обійми Кремля, можуть вплинути на відновлення переслідування Петра Порошенка з боку прокуратури і Держбюро розслідувань. Обидві ці структури зараз очолюють особи, яких підозрюють у готовності виконувати політичні замовлення. Якщо такі надійдуть. І тут багато що залежатиме від позиції особисто президента.

Учорашні голосування в Раді показали, що йому немає на кого спертися в Раді: монобільшість вкотре показала свою слабкість. Група випадкових людей, які влітку всілися у депутатські крісла, вже освоїлися там і перейшли до наступної стадії розвитку пересічного вітчизняного парламентарія із лялечки у гарного метелика: уважного ставлення до побажань членів клубу українських мільярдерів. Утім, до глобальних змін у складі коаліції Банкова не вдаватиметься, хоч чим далі, тим складніше їй буде добиватися від Ради ухвалення потрібних рішень.

Тож найближчі тижні покажуть, чи буде підписана генпрокурором Іриною Венедиктовою підозра Петрові Порошенку, і як щодо п’ятого президента діятиме ДБР. Нарешті, якою буде реакція МВФ? Формально вимоги Фонду, необхідні для надання грошей Україні, виконуються. Але банківський закон прийнято лише у першому читанні, і хтозна, як діятиме група Коломойського між читаннями. А "земельний" документ ухвалено в такому вигляді, що невідомо іще, як міжнародні кредитори поставляться до такого "подарунку". Та чи не скасує його Конституційний суд.

І ще. Під час виборчої кампанії кандидат у президенти Зеленський обіцяв своїм виборцям зняти заскорузлу заборону на обіг земель. І цю обіцянку він виконав - на відміну, до речі, від чи не всіх своїх попередників, які так і не зуміли "протиснути" непопулярне рішення, до якого був і є не готовим український народ. Тепер, коли обіцянку виконано, Зеленський і "слуги" можуть отримати новий імпульс до зниження свого рейтингу. Однак для глави держави, який обіцяв, що прийшов лише на один термін, щоб провести назрілі зміни і піти в історію, це не повинно мати особливого значення. Чи, може, ми помиляємося, і скоро побачимо якийсь відкат назад заради порятунку рейтингу?