Демарш Разумкова і розкол "Слуги народу": Хто і як допоміг Зеленському переграти Коломойського

Від тенденційного "я ваш приговор!" до союзницького голосування Зеленського і Порошенка не минуло й року. Президент пробіг цю дистанцію як спринтер, ніби сконцентрувавши в короткому часі весь попередній український політичний досвід скакання по граблях. І замість непримиренного "голобородька", який посилав МВФ, наш президент змушений робити все, щоб отримати кредит та врятувати країну від дефолту.

Що означає для України зафіксована на нічному табло Верховної Ради цифра "259" за ринок землі - розбирається Depo.ua.

Три акти для Зеленського

Вчора вперше в українській політичній історії Верховна Рада спромоглася провести три підряд позачергових засідання. Перше було присвячене, в основному, питанням боротьби з коронавірусом, заходів економічної та соціальної стабілізації, перекроювання бюджету та кадровим питанням.

Зі списком завдань вдягнуті у окуляри та маски депутати більш-менш швидко впоралися, допустивши лише збій при призначенні нових міністрів фінансів та охорони здоров'я. Ані за Марченка, ані за Степанова 226 голосів спочатку не знайшлося.

І це підсвітило важливу проблему: у "Слуги народу" на даний момент немає голосів для функціонування у режимі монобільшості. А в залі знаходиться максимум 215 нардепів Зеленського. Представники фракції пробували пояснювати це поганим самопочуттям своїх колег і неможливістю їхньої присутності у залі. Але подальші події покажуть, що цьому є більш серйозні пояснення.

Отже, наприкінці першого акту позачергової серії депутати, хоча й провалили кадрові призначення, спромоглися проголосувати за скорочення термінів розгляду так званого "антиколомойського" законопроекту. Проекту, який в парі з земельною реформою, є каменем спотикання сьогоднішньої політичної епохи, оскільки уособлює вектор майбутнього руху України - в обійми МВФ чи геть від нього. Саме МВФ вимагає за надання кредиту, розмір якого президент оптимістично оцінює у $10 млрд, ухвалення земельної реформи і фактичного виведення банківської системи з законодавчого поля України. 

Тож під час голосування за скорочення термінів розгляду банківського закону виявилося, що добровільними помічниками для "Слуги народу" раптово стали "Голос" та "ЄС".

Друга позачергова сесія, яка відбулася відразу після першої, передбачала розгляд єдиного питання - внесення Зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік "Щодо безперервного забезпечення харчування військовослужбовців". Це питання розглянули швидко і одноголосно.

Аж раптом з'ясувалося, що це ще далеко не все. І на вимогу президента о 16:00 відбудеться чергова позачергова сесія. І тут виявилося, що закони драматичного жанру про рушницю, яка висить у першому акті і стріляє у третьому - має своє відтворення і у політичному шоу. Так, зовсім недарма на першому засіданні депутати голосували за пришвидшення банківського "антиколомойського" закону - він цілком очікувано постав у порядку денного третьої сесії. Вже оброблений і ухвалений комітетом.

Але перед тим, як братись за цей закон депутати все ж уважили прибулого на засідання голову держави і призначили міністрами Марченка та Степанова. Причому, знову ж таки голосів у монобільшості не було і довелося позичати їх у "ЄС" для Марченка, і ОПЗЖ - для Степанова.

Далі президент став просити депутатів підтримати також закон про банки та про землю, підбадьорюючи депутатів загрозою неминучого дефолту. 

Несподівано йому на допомогу прийшов саме той, чиїм "приговором" менше року тому обіцяв стати Зеленський. Петро Порошенко заявив, що без грошей МВФ Україну очікує неминучий дефолт, який він та його фракція ніяк не можуть допустити. Тому підставлять плече.

Так і сталося. Банківський закон ухвалили у першому читанні, скоротили терміни його підготовки до другого читання і взялися до земельного питання. За наступні 8 годин парламентарі, час від часу розважаючи себе взаємним тролингом, звинуваченням у зловживанні владою та блокуваннями трибуни, пройшлі всі правки опозиційних нардепів, які не встигли розглянути раніше. Плюс до того внесли в проект компромісні правки, що скорочують кількість землі в одні руки та відтерміновують участь у купівлі юридичних осіб. І нарешті, вже глибоко після опівночі, 259 голосами ухвалили суперечливий закон.

Читайте також: Рада проголосувала земельну реформу: Що це означає

Порошенко, Коломойський, дефолт

Треба сказати, що практичних наслідків сполучення "Слуг народу", "ЄС" та "Голосу" для діяльності Верховної Ради очікувати не доводиться. Принаймні до завершення карантину з приводу коронавірусу, який Рада проведе без пленарних зборів. З єдиним можливим виключенням - голосуванням у другому читанні "банківського" закону". Тому колись непримиренні супротивники навряд чи зможуть насолодитись обіймами одне одного.

Натомість у площині позапарламентській сьогоднішні нічні події матимуть значні наслідки.

Перший стосується перспектив кримінального переслідування Петра Порошенка, які стають все більш невизначеними. З одного боку Петро Порошенко міг цілком свідомо, без кулуарних домовленостей з владою підтримати законопроекти Зеленського. Адже дефолт Петру Олексійовичу, родина якого зосередила у своїх руках великі бізнес-активи, завдасть шаленої шкоди. Або, навіть, призведе до катастрофи.

Проте, діячі так званої групи Коломойського вже стверджують, що Порошенку гарантували відсутність переслідувань. Зрозуміло, чому вони так говорять, але вважати це за правду - не доводиться. 

Натомість, президент своїм вчорашнім напором розв'язав руки іншому непримиренному гравцю, який з обіцянками та гарантіями поводиться більш розкуто. І нинішній саботаж голосувань в Раді депутатами, які орієнтуються на Ігоря Коломойського, цілком очевидна чорна мітка господарю Банкової. Ну і також це - очевидний розкол у президентській команді.

Елементи майбутньої війни ми можемо вже спостерігати по тому, як відбулися удари по очільнику президентської канцелярії Андрієві Єрмаку через відеокомпромат на його брата.

В черзі наслідків можна також відзначити дрейф у бік від Зеленського голови Верховної Ради Дмитра Разумкова, який відмовився брати участь у вчорашньому третьому засіданні з питання земельної реформи, залишивши віддуватись першого віцеспікера Руслана Стефанчука. І навіть під час фінального голосування Разумков, відчувалося, з деякою огидою бере участь у голосуванні.

Можна зрозуміти спікера, який плекає мрії про самостійну політичну кар'єру і намагається зберігати стерильність у питаннях порушення регламенту та Конституції, якими можуть супроводжуватись нічні голосування. І його теперішній демарш - публічна спроба дистанціювання від Зеленського. Хоч це і виглядає як певна зрада свого патрона, що може негативно відбитись на майбутніх політичних перспективах нинішнього спікера.

Зеленський, у свою чергу, може втішитися і на певний час розслабитись від виснажливого марафону здобуття кредиту МВФ. Йому вдалося на певний час відстрочити дефолт і потрапляння в історію як президента, що призвів країну до руїни.

Водночас Зеленському слід розпрощатись і з суттєвою частиною свого рейтингу та рейтингу його партії. Але це його вибір. І нам, поїдаючи свій карантинний попкорн, залишається сподіватись, що цей вибір виявиться правильним для країни.