Залишилося призначити винного: Чому Зеленський передумав звільняти всіх суддів

Конфлікт, що почався зі скандального вердикту Конституційного суду щодо е-декларування, з гарячої фази перейшов у стадію окопної війни. Настав час пошуків того, кого призначать винним. Аналізуємо все важливе, що відбувається довкола теми розгону КСУ

Залишилося призначити винного: Чому Зеле…

У вівторок відбулися події, які можуть визначити перспективу війни, оголошеної президентом України Конституційному суду. Відразу з кількох сторін Володимиру Зеленському кинули рятівні кола, які за ідеєю мали б допомогти йому обрати раціональну модель поведінки в умовах політико-правової кризи в державі, не вийти остаточно за межу дозволеного і в подальшому не стати об’єктом слідства чи й навіть, поки теоретично, імпічменту. Головне, щоб президент захотів ці підказки почути.

Рятівне коло перше: від Верховної Ради.

Не злякавшись погроз гаранта розпустити Раду, на Грушевського вчора технічно проігнорували президентський законопроєкт №4288, яким той пропонує розігнати Конституційний суд. У депутатів з’явилося альтернативне бачення шляху подолання серйозної проблеми державного масштабу: антикорупційний комітет Ради підтримав законопроект голови ВР Дмитра Разумкова (він має номер 4304 і передбачає, на противагу розпуску КСУ, повернення скасованого цим судом 27 жовтня електронного декларування і поновлення прав Нацагенції із запобігання корупції). У свою чергу, президентську ініціативу члени керованого "слугами" антикорупційного комітету, як і їхні колеги із комітету Верховної Ради з питань правової політики, красномовно залишили без розгляду.

При цьому ЗМІ поширили заяву відомої депутатки-"слуги" Ірини Верещук, яка спрогнозувала, що пропозиція Зеленського розпустити КСУ навіть не потрапить до зали Верховної Ради на голосування. Це тим більше цікаво, адже досі невдаха столичних мерських виборів не відзначалася опозиційністю щодо глави держави.

Іншими словами, депутатський загал, навіть немало членів владної фракції "Слуга народу", попри запевнення її лідерів у готовності підтримати махання шаблюкою від Зеленського, поки схилився до варіанту лікування організму від вошей, а не відрубування голови разом із цими шкідливими комахами.

Учора ж депутати виступили із заявою – зверненням до суддів КСУ, які голосували за руйнацію антикорупційної системи, виявити громадянську позицію і піти у добровільну відставку. Були названі й прізвища слуг Феміди, які вляпалися в історію.

Рятівне коло друге: від партнерів з Європи.

Тим часом сам Зеленський поспілкувався телефоном із головою Венеційської комісії (Європейська комісія за демократію через право) Джанні Букіккіо. Говорили про позицію авторитетного дорадчого органу Ради Європи щодо конституційної кризи в нашій країні. Український президент виголосив свої стандартні для цих днів тези про те, що він "не може допустити ситуації, коли орган, який має давати оцінку відповідності Конституції, виносить неправові рішення, що знищують систему антикорупційних органів". Керівник "венеційки" з цим погодився. І запропонував експертну допомогу комісії та наголосив на потребі відновлення довіри до судової системи України та головного героя всього цього "свята" - Конституційного суду. У відповідь господар Банкової запросив Венеційську комісію до "спільної роботи над широкою судовою реформою". Потім у Твіттері Букіккіо назвав розмову "хорошою і продуктивною дискусією з президентом Зеленським, відданим боротьбі з корупцією і відновленню довіри до судочинства і Конституційного суду за принципами верховенства права".

Склалося враження, що сторони порозумілися. Принаймні у повідомленні президентського Офісу про цю розмову немає і згадки про намір Зеленського розігнати Конституційний суд. Це виразно дисонує з головним посилом надісланого 31 жовтня листом згаданого Букіккіо і президентки GRECO (Група держав із боротьби з корупцією Ради Європи) Марін Мрчели, які, звертаючись до спікера ВР Разумкова, розкритикували проєкт закону від Зеленського про припинення повноважень чинного складу КСУ. Та дуже скоро у Венеційській комісії уточнили: цей лист варто розцінювати як "висловлення стурбованості" і "пропозицію допомогти" в пошуку "прийнятних рішень".

Загалом цікаво спостерігати за реакцією європейських організацій на кризу в Києві: рефреном звучить занепокоєння рішенням КСУ, але одночасно – критика наміру Банкової розігнати цей суд. Так, представник Євросоюзу в Україні Матті Маасікас вчора написав у Твіттері, що у ЄС стурбовані рішеннями КСУ, і нагадав про обіцянку Зеленського провести судову реформу. Звернуть увагу: представник ЄС закликав "усі партії, зокрема Верховну Раду, знайти розумне рішення…".

І хоч спікери "Слуги народу" подають ці заяви майже як схвалення європейцями ініціативи Зеленського, насправді, як бачимо, це дещо не так. І зараз сторони почали зближення позицій: намагаються, за одним із улюблених висловів Зеленського, "зійтися посередині".

Зеленський і його "група підтримки"

Хто ж підтримав намір українського президента зробити крок, який вивів би гаранта за межі Конституції і законодавчого поля? Окрім кількох чільних членів президентської фракції, до таких можна віднести групу активістів-антикорупціонерів. Вони заходилися пояснювати, що ідея розпуску Конституційного суду хоч і незаконна, але виправдана політичною доцільністю, бо ця інституція руйнує українську державність. Наче порушення, до якого Зеленський штовхає (штовхав) Раду, державність не руйнувала б.

І що ж ці активісти казатимуть тепер, коли після консультацій з європейськими партнерами позиція Банкової може бути відкоригована у бік пом’якшення? Адже, за великим рахунком, і зараз це стає зрозуміло, увесь скандал із КСУ не вартував виїденого яйця. Але ж виникла нагода нагадати про своє існування і про непримиренність щодо корупції для лідерів грантових "контор", які лише й відомі що своєю критикою то президента Порошенка, то президента Зеленського. Це під їхнім пильним оком в Україні було створено систему антикорупційних органів у її нинішньому форматі. Доволі неефективному форматі, слід визнати, але це тема окремої розмови.

Як далі реформуватимуть суди

Отже, просто зараз у Банкової не складається з бажанням кавалерійським наскоком звільнити чинний склад Конституційного суду і, як припускали окремі політики та експерти, ввести до нового КСУ людей, які орієнтуються безпосередньо на Зеленського і його найближчих "любих друзів".

Захід і частина вітчизняних політичних сил дають можливість молодому в політичному сенсі українському президентові врятувати його репутацію та відносно красиво і, головне, без кримінально караних наслідків вийти із ситуації, яку створив він сам разом із суддями КСУ. Наразі Офіс президента підхопив цілком правильну тезу єврочиновників про те, що суть проблеми не в поганих суддях-конституційниках, а в нереформованій судовій системі України загалом. І цю реформу слід проводити невідкладно. Між іншим, саме тут і знадобиться політична воля президента. От і побачимо, чи є у Володимира Олександровича така якість, як вміння добиватися від контрольованої ним влади виконання цілком правильних, але складних задач.

При цьому необхідно провести і ремонт зруйнованого Конституційним судом механізму, хай і малоефективної, але все ж боротьби з корупцією. В найближчі тижні Рада займатиметься цим, намагаючись ухвалити, припустимо, ініціативу спікера (який на всій цій ситуації здобуває чи не найбільше політичних балів, показуючи себе політиком, здатним пропонувати компромісні виходи зі складних ситуацій).

Своєю чергою, щоб зберегти обличчя Банкової і дати Зеленському змогу м’яко та логічно заокруглити войовничу риторику, силові органи, які перебувають на орбітах впливу команди Зеленського, а це Держбюро розслідувань і Служба безпеки України, "кошмаритимуть" голову КСУ Тупицького та його "зловісних" колег. Журналістські розслідування дають повне право припустити, що брати суддів є за що: тут і власність на окупованій території, і зв’язки з одіозними діячами попередніх влад тощо. Та спрогнозуємо, що аж надто далеко, до законного покарання, за українською традицією не дійде. Найбільше – це декого із суддів під тиском змусять піти у відставку. Але в цьому процесі заняття до душі знайдеться всім: піар-активісти матимуть про що писати свої пости в соцмережах, розслідувачі – викриватимуть, політики – звинувачуватимуть владу в неефективності та відбиратимуть у неї залишки рейтингу, а один впливовий олігарх – збиратиме антикорупційний майдан.

Можна було б, звісно, не гаючи часу, вже зараз доукомплектувати КСУ новими кадрами. Та до цього у влади руки поки не доходять. Якщо під тиском підуть одні, їхні місця займуть інші, можна буде спробувати змінити диспозицію сил в Конституційному суді або хоча б заблокувати там кворум. Але це вже гра на перспективу.

Від викриття "ворогів країни" – до пошуку "невістки"

Яких ще новин і подій варто чекати в близькому майбутньому довкола цієї теми? Після завершення гострої фази конфлікту з владних кіл почнуть поширюватися меседжі з іменами винних у ситуації, що склалася. Не забудуть про того, хто ось вже півтора року є "винним №1" особисто для Володимира Зеленського. Це, звичайно, його попередник Петро Порошенко, про якого Зеленський згадує у кожному інтерв’ю. Тим більше що фракція "Євросолідарність" у парламенті відразу визначила свою позицію і назвала плани Банкової антиконституційними і такими, голосувати за які не можна.

Причетним до рішення КСУ зараз називають Ігоря Коломойського. Не чужу йому партію "За майбутнє" згадав цього понеділка Зеленський (назвав її "За майбах") в ефірі ток-шоу на одному з телеканалів, коли заявив, що за рішенням суду стоять представники "Опоплатформи – За життя" та депутатської групи "За майбутнє". Справді, авторами позову до Конституційного суду, який спричинив руйнацію антикорупційної системи, є 47 членів згаданих президентом депутатських об’єднань. Зеленський, звісно, пригрозив позивачам правоохоронними органами. Але і тут припустимо, що ці гнівні заяви – не більше ніж фігура мовлення, і невдовзі на перші ролі серед "поганих старих політиків" владою повернеться Порошенко.

Тим часом дружний колектив Конституційного суду вирішив знизити темп до кращих часів – дивним чином суспільство досі не побачило анонсованих поінформованими активістами негативних висновків КСУ щодо закону про українську мову, земельну реформу чи Фонд гарантування вкладів. Так би мовити, призупинилися до з’ясування питання – а наскільки все, що обіцяє влада, серйозно. Чи, може, всі попіарилися, випустили пару – і спустили тему на гальмах.

"Слуга" розгону не боїться

Нарешті, перипетії довкола законопроєкту Зеленського рельєфно показали реальний рівень підтримки ініціатив глави держави не просто депутатами дев’ятого скликання парламенту загалом. Все дещо гірше для президента: він втрачає підтримку з боку групи дуже різних людей, що їх господар головного кабінету на Банковій завів у владу під торговою маркою "Слуга народу".

Залишаючись формально в монобільшості, багато "слуг" давно вже дивляться у різні боки, вдячно хилячись до рук щедрих годівників. Вони не дуже бояться обіцяного Зеленським дострокового розпуску парламенту. Бо розуміють: такий крок загрожує насамперед Зеленському – втратою свого опертя у новій Раді. І повним політичним крахом.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"