"Жертви режиму": Навіщо Гриценко лякає Тимошенко, Зеленського і Вакарчука

Гриценко виступив із черговим "сенсаційним" викриттям: головним організатором нападу на його соратників 28 листопада в Одесі був керівник особистої охорони президента Петра Порошенка Юрій Федоров. Крім того, до організаторів сутички він вписав кількох високопосадовців СБУ. А також попередив своїх потенційних конкурентів у боротьбі за крісло президента Юлію Тимошенко, Володимира Зеленського і Святослава Вакарчука, що вони – наступні "жертви режиму".

Попри те, що ціла низка експертів радить Гриценку відмовитися від використання сумнівної технології, яка вносить у передвиборчий процес зайву напругу, він продовжує нападати на спецслужби та персонально на Порошенка. Причому за його словами не видно доказів. Принаймні "ми провели власне розслідування" - не доказ. Потрібні документи, відеоматеріали, свідчення і т.п. У той же час затримані нападники вже встигли розповісти поліції про свої мотиви. За словами одного з хуліганів, відео допиту якого опублікувала прокуратура, напад на Гриценка "не пов'язаний з його громадською діяльністю, як майбутнього кандидата у президенти України, а стосується можливих корупційних зв'язків, незаконного відчуження майна Міністерства оборони України та іншої діяльності під час зайняття посади керівника вказаного міністерства". Нагадаємо, парламентська слідча комісія нещодавно оприлюднила результати своєї роботи, і Гриценко у їхньому звіті фігурує у не надто гарному світлі.

Тобто імена нападників відомі, як і мотиви нападу. Вони – політичні, проте оскільки офіційно Гриценко ще не кандидат у президенти, бо реєстрація поки не почалася, радше йдеться про напад на громадського діяча. Хоча, звісно, це жодним чином не виправдовує одеських "тітушок". Які мають стосунок до місцевого "Автомайдану", який соратник Гриценка, екс-нардеп Єгор Фірсов назвав фейковим. Нехай так, проте є нюанс: у нас існує кілька "Автомайданів", до одного з них має стосунок син Анатолія Степановича Олексій Гриценко. Не виключено, що події в Одесі могли бути звичайними розбірками, хто є більшим "автомайданівцем". Утім, це лише одна із версій.

Як бачимо із заяв лідера "Громадянської позиції", йому до душі лише версія про організацію нападу на нього і соратників "есбеушниками" і охоронцями президента. Це діє на певну частину суспільства, яка воліє в усьому бачити теорію змови і провину влади. І таких громадян у нас достатньо.

Нагадаємо недавню історію, що сколихнула мережу: невідома особа у "білій балаклаві" закликала людей до акцій непокори і навіть до атак на правоохоронців. Для притомних громадян заяви "білої балаклави" виглядали як провокація, та незважаючи на очевидну абсурдність ситуації, на заклик цієї особи до Михайлівського собору прийшло кілька сотень "революціонерів". Тобто, іскра вуличного радикалізму жевріє. І, не виключено, що дехто із кандидатів у президенти не проти роздмухати з цієї іскри полум'я. Щоб біля нього погрітися.

Інший момент заяви Гриценка – звернення до Тимошенко, Зеленського і Вакарчука. Що у його списку робить фронтмен "Океану Ельзи", питання риторичне. Співак ніде не заявляв про наміри балотуватися в президенти, він кілька разів виступав перед громадськістю, і говорив радше натяками. Більш того, соціологи вже не включають Вакарчука у свої опитувальники. Схоже, не вірять у його похід за президентською булавою.

Дивує і звернення до Зеленського. Він також ще нікуди не висувається, хоча його натяки прозоріші, аніж у Вакарчука. Та все ж видається, що попередження від Гриценка могли викликати у Зеленського хіба усмішку. Не виключено, що найближчим часом "кварталівці" обіграють "провокації" проти свого фронтмена у якійсь зі своїх сценок. Бо, на відміну від Гриценка, мають гарне почуття гумору.

Що ж до попередження на адресу Юлії Тимошенко, то тут, можливо, просто з боку Гриценка була спроба застовпити за собою технологію "режим бореться з опонентами". Щоб цю технологію не перехопив штаб Юлії Володимирівни. Безпрограшний варіант. Якщо дійсно конкуренти вчинять якусь гучну провокацію проти лідерки "Батьківщини", він скаже: я ж попереджав.

Та найгірше у цьому всьому, що слова Гриценка можуть стати тим, що англійською зветься self-fulfilling prophecy (самовіддане пророцтво) – прогнозом, який початково є хибним, але так коригує модель поведінки людей, що в результаті збувається в реальному житті. Простіше кажучи, якщо довго кричати: "Вовки!", то появу звіра таки можна накликати. Адже не можна виключати, що спецслужби держави-агресора, які готують ґрунт для дестабілізації ситуації в нашій країні під виборчий 2019 рік, вирішать, що українці вже "дозріли" до замахів на кандидатів у президенти. І тоді країні доведеться пережити рецидив кривавої історії 20-річної давнини, коли 2 жовтня 1999 року у Кривому Розі у натовп людей, які зустрічалися з кандидаткою у президенти Наталією Вітренко, полетіли гранати...