"Касетний скандал" і децентралізація: Хто робить Зеленського слабким президентом

Оприлюднення серії записів, де голоси, схожі на голоси прем’єр-міністра, міністра фінансів, міністра економіки, заступниці голови Нацбанку України та інших важливих у країні фігур обговорюють економічну ситуацію в державі та при цьому вельми низько оцінюють рівень розуміння економіки президентом Зеленським, не стало бомбою під чинним урядом. Жоден фігурант досі не залишив посаду ані за власним бажанням, ані з президентської волі.

Сьогодні з’явилася третя частина розмови, анонімні джерела плівок обіцяють і четверту серію. Через Телеграм-канали, що, як вважають оглядачі, ретранслюють думки та сигнали від мільярдера Ігоря Коломойського, відучора розганяють "зраду" - тези про необхідність відправити прем’єра, який зганьбив главу держави, у відставку. Але вже на другий день скандалу стало зрозуміло, що прямого "кадрового" продовження він не матиме і не стане причиною ротації уряду.

Зеленський взагалі мовчить, мов пропускаючи через себе почуте. А глава Кабміну хутко записав і виклав у Фейсбук відео, де у властивій для нього бравурній манері звертається до анонімних "людей, яким хотілось", щоб його уряду "нічого не вдалося". Нікого не називає, лише каже, що його не залякати. І ретранслює чергову порцію "гарних новин", які мають свідчити про стрімкий розвиток економіки України – серед них про таке сумнівне досягнення, як зміцнення обмінного курсу гривні. Та залишмо аналіз змісту цього відео фаховим економістам, а не профанам чи фанам цього уряду. А щодо позиції, яку зайняв прем’єр, то, кажучи по-народному, йому як з гуся вода.

Щось подібне, принаймні, зовні, можна сказати і про реакцію Зеленського. Видається, що плівковий скандал спускатимуть на гальмах. Головна причина – після феєричної серії осінньо-зимових "зашкварів" "зеленої команди" рейтинг останньої почав падати. Ба більше, ситуація вплинула і на рівень довіри до самого президента. Якому вперше за новітню історію України вдалося спертися на підтримку понад 70 відсотків виборців у всіх регіонах держави. Насправді саме особистий рейтинг Володимира Зеленського є тим капіталом, на якому ЗЕкоманда збудувала і утримує свою владу в країні. І змарнувати цей капітал – смерті подібно для оточення шостого президента.

Черговий розлад у середовищі "нових облич", та ще й помножений на публічну образу на адресу гаранта, точно не допоможе втримати рейтингові висоти. Тому Банкова обере тактику ігнорування цієї ситуації. При цьому Гончаруку сказаного не забудуть і не пробачать. І на першої зручної нагоди без сумнівів з ним розпрощаються. Але саме тепер, схоже, не час для останнього "прощавай": піддатися на інформаційний тиск оточення Коломойського і витиснути прем’єра з крісла, в яке може сісти значно сильніший за Гончарука гравець, – видається не найбільш розумним для оточення президента рішенням.

Одночасно нікого не виключатимуть із фракції "Слуги народу", хоч там ціла група нардепів провокує публічні скандали. Взяти хоча б Олександра Дубінського з Максимом Бужанським і Олександром Куніцьким. Їх відносять до "групи Коломойського" у фракції. Вчора вночі вони виклично сфотографувалися під кабінетом прем’єра – начебто прийшли вимагати його відставки. Тут же відповідне фото було викладено у Телеграм. Та їм нічого не буде – депутатів не чіпатимуть.

І от у цій тактиці кота Леопольда "давайте жити дружно" криється одна з великих проблем першого періоду президентства Зеленського. Гасячи внутрішні чвари розмовами і умовляннями, він не показує пальцем обивателю на винних і ризикує поступово сам почати асоціюватися зі скандалами. Справді, президент же у нас головний по країні, і за нього голосували виборці.

Розуміючи небажання Банкової виносити сміття з дому, деякі "домочадці" починають показувати характер. Останніми тижнями Верховна Рада не може ухвалити цілу низку принципово важливих для ЗЕкоманди законів, прийняти які Зеленський обіцяв під час виборів. Це і реформа ринку землі, і завершення адміністративної реформи, і легалізація грального бізнесу (лише сьогодні відповідний законопроект ухвалено в повторному першому читанні). У цих випадках депутати-"слуги" не надто поспішають підставлятися під критику опозиції та вміло "підігріте" зацікавленими особами невдоволення суспільства. Тому і перенесли відкриття ринку землі на лютий, хоч обіцяли прийняти закон про землю ще у грудні, а потім у січні. Те ж – із законопроектом про внесення змін до Конституції щодо децентралізації. Після значної критики цього документу, і, скоріше за все, відсутності голосів за нього у монобільшості, законодавчу ініціативу президента відкликали з Ради на доопрацювання.

І тут також дається взнаки невиразність позиції президента. Бо досі, коли йому було потрібно, він знаходив можливості умовити своїх депутатів прийняти ті чи інші рішення. А тут – ані пари з вуст Банкової: ані коментарів, ані зустрічей з парламентаріями із батогом і пряником у руках.

А чим більше нардепи бачитимуть, що мають певний люфт для маневрів, тим більшим ставатиме їхнє бажання "качати права" президентському офісу. І тим складніше буде останньому проводити свої плани через парламент. На сьогодні можна констатувати фініш турборежиму законодавчої роботи. Його критикували за якість ухвалених рішень, але він мобілізував монобільшість. Що чи хто далі мобілізуватиме її – велике питання. Яке залишає відкритим і питання збереження популярності чинної влади загалом. Люди чекають на швидкі рішення і кінець епохи бідності, а відеоролики можуть і набриднути.

Нарешті, якщо сам Зеленський не реагує на ситуацію, яка складається, - то в очах членів своєї ж команди (а далі й суспільства) постане таким собі політичним слабаком, якому можна диктувати і який піддається впливам. А факти невмолимі. Обіцяв президент (попри відсутність прописаних у законодавстві механізмів) вигнати з парламенту колишнього насильника, депутата Іванісова – той і досі в Раді. Члени уряду сміються з рівня знань глави держави ледь не йому в обличчя – він відбувається дивною мовчанкою. Говорить Зеленський про обставини катастрофи літака в Ірані, секретар Радбезу тут же каже протилежне – і нічого. Тож на кого були розраховані його постановки "я не лох" і "вийди разбойнік"? Так і до стану пізнього Ющенка дійти можна, коли всі щось вирішують у тебе за спиною, а ти кажеш розумні загальні речі й ні на що не впливаєш…