Каліфи на годину. Хто складе компанію Саакашвілі в забутті

Вже не громадянин Михеїл Саакашвілі обіцянками повернутися до України підігріває інтерес до свого майбутнього. Проте, як свідчить історія, люди схильні швидко забувати про діячів, які сходять з телеекранів і шпальт газет

Політичний оглядач
Каліфи на годину. Хто складе компанію Са…

Depo.ua вирішив нагадати про попередників Саакашвілі, які ще донедавна були на слуху, але зараз про їхні справи пересічні громадяни навряд чи згадають щось конкретне. Це й розпіарені іноземці, й вітчизняні "володарі дум". Які виявилися лише "каліфами на час".

Савік Шустер

Телевізійний журналіст, громадянин Італії й Канади. Україна багато років була для нього місцем шалених заробітків. Його політичні ток-шоу під різними назвами й на різних телеканалах крутилися з вересня 2005 року по березень нинішнього. Через відсутність фінансування та відмову телеканалів оплачувати апетити ведучого, робота пана Шустера в Україні припинилася. Схоже, назавжди. В одному з недавніх інтерв'ю партнер Шустера Павло Єлізаров розповів, що ведучий дуже сумує за ефірами. Ще б пак, де йому стільки платитимуть за стикання лобами представників політичних еліт? Про Шустера українці ще пам'ятають, але сліз за його ток-шоу не проливають і повернути його в ефір не вимагають.

Саша Боровик

Соратник Саакашвілі, його заступник і кандидат в мери Одеси в 2015-му році. Боровика позбавили українського громадянства через те, що він не відмовився від німецького. Епопея цього діяча в Україні була стрімкою: спочатку він заявив про себе, як про успішного менеджера із досвідом роботи на Заході, який виключно з патріотичних поривів згоден працювати в нашій країні. Проте Боровик виявився ще тим "грибом" - на першому ж місці роботи, в Міністерстві економіки, він запам'ятався розбірками з тодішніми главою МЕРТ литовцем Абромавічусом й прем'єром Яценюком. Боровик стверджував, що його звільнили з посади, бо він прагнув займатися реформами. В уряді ж відповіли: ніякої посади у нього не було.

Скандал вийшов знатний, Саша не вилазив з телеефірів, у тому числі був і на ток-шоу Шустера, вдавав із себе ображеного і навішував ярлики на опонентів. Згодом Боровик опинився в команді Саакашвілі в Одесі. Імідж антикорупціонера й реформатора допоміг йому посісти друге місце на мерських виборах в Одесі й отримати мандат депутата міськради. Проте після цих успіхів Боровик почав потроху сходити з екранів. Мабуть, рівень провінції не задовольняв амбітного медіа-персонажа і він зрештою покинув межі нашої країни. Так і не відмовившись від німецького аусвайса на користь паспорта з тризубом.

Айварас Абромавічус

Екс-міністр економіки й торгівлі. На литовського менеджера покладалися значні сподівання, проте особливих звитяг в Україні він не мав. Не те, щоб зовсім нічого не зробив, але запам'ятався не стільки реформами, скільки скандалами. Про конфлікт з Боровиком ми вже згадували. У лютому 2016-го року на тлі розбірок між урядом Яценюка та парламентом заявив про свою відставку, яку мотивував тиском на себе з боку нардепа Ігоря Кононенка та влади в цілому. Разом із тим, тоді експерти зауважували, що Абромавічус міг бути зацікавленим у гучній відставці з прицілом на майбутнє працевлаштування. Бути звільненим за неефективність або потрапити під роздачу вкупі з усім урядом Яценюка в іміджевому плані було гірше, аніж грюкнути дверима.

Рік тому з'явилося повідомлення, що Абромавічус готовий приєднатися до партії "Союз вітчизни - Литовські християнські демократи" в разі її перемоги на майбутніх виборах в Сейм Литви. Зрештою, пан Айварас очолив наглядову раду Української академії корпоративного управління за участю представників МВФ, ЄБРР і МФК. Посада не публічна, разом із тим хоча б без скандалів обійшлося.

Александр Квіташвілі

Колишній глава МОЗ. Його іноді називають найменш успішним представником грузинської команди Саакашвілі в нашій владі. Що саме він хотів змінити в системі вітчизняної охорони здоров'я так і залишилося загадкою. Добре, що короткий термін перебування Квіташвілі на посаді обійшовся хоча б без масштабних скандалів. Тому про цього "реформатора" зараз, мабуть, ніхто й не згадає.

Ека Згуладзе й Хатія Деканоідзе

Ці дві жінки на посадах в МВС й Нацполіції залишили по собі гарну пам'ять. Не лише на світлинах із запуску нових патрульних. Це був чи не єдиний позитивний приклад, коли навички грузинських управлінців стали в пригоді в Україні. Обидві грузинки пішли зі своїх посад через особисті причини, Деканоідзе повернулася до Грузії і поновила там своє підданство. Чим конкретно вона зараз займається, сказати важко. Згуладзе мешкає у Франції. Чи відмовлялася від українського громадянства - невідомо.

Можливо, їхні імена ще залишилися на слуху саме тому, що Ека і Хатія, на відміну від свого патрона Саакашвілі, приїхали до нас працювати, а не робити політичну кар'єру на скандалах й інтригах.

Микола Гордієнко

Колишній голова Державної фінансової інспекції, який навесні 2015 року спровокував перший потужний політичний скандал у постмайданній владі, звинувативши уряд Яценюка у корупції. У документах Гордієнка фігурували астрономічні цифри. Із нікому невідомого чиновника він враз став телезіркою. У квітні 2015-го його звільнили з посади, проте у парламенті було створено слідчу комісію, яка перевіряла факти, викладені у звинуваченнях Гордієнка. На роботі цієї комісії піарилися всі, хто хотів. А найбільше – Борислав Береза й Дмитро Добродомов – два нардепи-мажоритарники, імена яких знайшлися у переписці Марії Столярової, російської медійниці, яка працювала на льовочкіновському "Інтері" й була депортована СБУ за антиукраїнську діяльність.

Зрештою, Генпрокуратура не підтвердила звинувачень Гордієнка й антиурядова хвиля зійшла на пси. Але вона завдала рейтингові Яценюка надпотужного удару, від якого він так і не оправився. Сам Гордієнко оскаржував своє звільнення в судах, проте всі ті, хто добряче поживився на його викриттях, зараз про нього й не згадують. Як, власне, й пересічні українці. Мавр зробив свою справу, мавр може йти…

Юлія Марушевська

Ще одна розкручена медіа-фігура з команди Саакашвілі. У жовтні 2015-го року дружина Маркіяна Проціва, комерційного директора каналу "24", який пов'язують з львівським мером Андрієм Садовим, очолила одеську митницю. Найкорупційнішу в країні. Від цього моменту тільки й було розмов, що про боротьбу Марушевської з корупційними схемами.

Варто зауважити, що пані Юлія добряче потрусила місцевих митників. Разом із тим її звинувачували у нефаховості та політизації управління митницею. А в листопаді 2016-го глава ДФС Роман Насіров Марушевську звільнив – вона написала заяву. Після звільнення чиновниця й активістка потроху зникла з інформаційного поля, з'являючись хіба в телешоу Саакашвілі на ЗІКу. Які, нагадаємо, закрилися.

Наталія Яресько

Міністр фінансів в уряді Яценюка. Американка, яка, скоріше за все, підпадає під ту ж статтю, що й Боровик, і й українського громадянства її слід позбавити. Якщо вже бути послідовними.

Пані Яресько запам'яталася українцям неоднозначно. З одного боку, її перемовини з кредиторами дали змогу відтермінувати виплати Україною своїх боргових зобов'язань. Разом із тим, навколо цього було роздмухано таку піар-кампанію, наче нам усе пробачили.

В період перед відставкою Яценюка Яресько називали ледь не головним кандидатом йому на заміну. Вона навіть погодилася, але було зрозуміло, що реальної підтримки у пані Наталії немає.

У березні цього року вона стала виконавчим директором Ради з фінансового управління і контролю Пуерто-Рико, вільно асоційованої території із США. А в травні повідомили, що цей острів в Карибському морі стоїть на межі банкрутства. Такий дивний збіг…

Андрій Артеменко

Екс-депутат-"радикал" і "побратим" Саакашвілі по нещастю. У Артеменка відібрали українське громадянство, оскільки він не вийшов з канадського. Колишній депутат через суд намагається поновити українське підданство, і чути про нього в Україні хіба в цьому контексті.

А як ще недавно гриміло його ім'я: всі обговорювали пропозицію політика здати Крим Росії в оренду. Власне, після оприлюднення цієї ініціативи у нього й почалися неприємності. Сьогодні телеканали, які ще вчора робили з Артеменка зірку й "жертву режиму", втратили до нього інтерес.

Ігор Шевченко

Колишній міністр екології. Ще один чиновник – скандаліст. Шевченко, нагадаємо, позбувся посади через те, що його впіймали за польотами літаком нардепа-олігарха Олександра Онищенка. Який нині в бігах, проте частенько нагадує про себе. Або про нього згадують в НАБУ й САП. Коли викрилися зв'язки Шевченка з Онищенком, міністр було виступив зі звинуваченнями на адресу Яценюка, що той його хоче звільнити несправедливо. Тоді ж виникло питання: а за чиєю квотою Шевченко опинився в уряді? Виявилося, за квотою "Батьківщини". Тимошенко та її соратники усіляко від скандального міністра відмахувалися, проте, як казав відомий літературний герой, рукописи не горять.

Після звільнення з ганьбою Шевченко хотів приєднатися до команди Саакашвілі, але щось не зрослось. Востаннє в ЗМІ він яскраво засвітився рік тому завдяки публікації світлин з дорого ресторану, на яких головред "Української правди" Севгіль Мусаєва в компанії російського олігарха (віднедавна українського підданого) Костянтина Григоришина. Шевченко ще й в'їдливим коментарем пошпиняв власницю УП Альону Притулу. Але далі поголосу в тусовці це так і не пішло.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme