Пастка "Роттердам+": Як справи проти Порошенка зроблять Зеленського заручником

Кількість справ, у яких поки в якості свідка, фігурує п’ятий президент країни, росте, як на дріжджах. Остання за часом стосується подорожі Порошенка і його близьких на Мальдіви 2018 року. Її, як і попередні 11, розслідує ДБР, однак у процесі слідства активно задіяні НАБУ та САП. Зокрема, 19 липня детективи Антикорупційного бюро провели обшуки у приміщеннях ПАТ "Автомобільна компанія "Богдан Моторс". Йдеться про розслідування розтрати державного майна в особливо великих розмірах службовими особами Міноборони та Генштабу, які у 2015-2018 рр., на думку слідства, незаконно внесли до державного оборонного замовлення спеціальний автомобільний транспорт (санітарні і вантажні авто) та здійснили його закупівлю за завищеними цінами.

Ця історія, як і відпочинок на Мальдівах, справи про "Роттердам+" чи про схеми, відомі як "Свинарчукгейт", активно розкручувалися ЗМІ та різного роду громадськими активістами, які нині прилипли до нової влади. І перемога на виборах Володимира Зеленського, а 21 липня і його партії – наслідок саме цих резонансних історій. Таким чином, новий президент та його оточення стали заручниками ситуації – їм доведеться доводити провину попередника та його соратників, аби не виглядати брехунами. У разі ж провалу операції "посадити Порошенка" їхній рейтинг полетить в електоральну прірву. Це зрозуміло, як зрозуміло і те, що справу "Роттердам+" та інші вище згадані прискорюватимуть, приперчуватимуть піар-ходами з обшуками, гучними затриманнями, оголошенням підозр. Тобто, всим, що ми вже проходили, але з іншими фігурантами.

Мабуть, не помилимося, що якась із цих справ має стати першою на порядку денному Антикорупційного суду. І по ній має бути винесений обвинувальний вирок. Такий хід подій не залишить сумнівів у виборця – все, що писали і говорили про Порошенка і його соратників, правда. Але подібний сценарій виглядає радше сном ідеалістів. Звичайно, якщо не діяти "по беспрєдєлу". По-перше, п'ятий президент нікуди не тікає, більш того, збирається працювати у Верховній Раді, тобто, залишається у публічній політиці, що вже на старті послаблює позиції ініціаторів технології "посадити Порошенка". З іншого боку, Генпрокуратура завжди може внести до парламенту подання на зняття з нього депутатської недоторканності, притягнення до відповідальності та арешт. І голоси знайдуться із запасом. Або можна влаштувати маски-шоу за киргизьким сценарієм, коли з'явиться потреба перевести увагу суспільства з якихось складних питань на видовище.  

По-друге, кожна зі справ, у яких фігурує ім’я Порошенка, політична. І коли, як зауважують деякі експерти, США і Європа не ставатимуть виключно на бік п'ятого президента, то точно не закриватимуть очі на чистоту слідства. Таким чином, усіма цими справами влада власноруч послаблюватиме свої переговорні позиції. Як колись послаблював свої позиції Янукович переслідуванням Юлії Тимошенко. До того ж – західні лідери підтримували політику Порошенка, у тому числі і щодо Росії, часто і дружньо з ним зустрічалися, і тепер із Києва справами проти п'ятого українського президента їх виставляють у, м’яко кажучи, не гарному світлі перед виборцями. Навряд це комусь сподобається.

По-третє, по "справах Порошенка" у пресі зазвичай називають імена його оточення – Гонтарєвої, Пасенюка, Кононенка, Гладковського, Філатова і так далі – але будь-яка велика оборудка в Україні не може відбутися без інтересу тих, кого у нас називають олігархами. Ці особи досі не вимерли як динозаври саме тому, що домовлялися. З владою і між собою. Приміром, провал Порошенка на виборах значною мірою став наслідком медійної змови олігархів. Допоки нова влада не почала займати їх інтерес, вони гратимуть у піддавки, щойно їх зачеплять – діятимуть за принципом "ворог мого ворога – мій друг". І може так статися, що війна Зе-влади із Порошенком буде їм вигідна. Так само, як вигідною до цього була війна інших із Порошенком.

Якщо влада руками антикорупційних органів не зможе провернути операцію з посадки екс-президента до весни, далі все може піти за несприятливим для неї сценарієм всередині країни. Коли ж гнатимуть коней, порушуючи закони, Зеленський ставатиме слабшим на міжнародній арені.

Це добре розуміють і Петро Олексійович, і його оточення, і особи, що фігурують в різних справах та вже покинули межі країни. До речі, бажання повернути їх до України обов’язково наразиться на ту ж проблему, на яку наражалися подібні історії в минулому – відсутність політичної мотивації українським слідчим органам довести буде майже нереально.