Е-вибори для Зе-президента: Як голосування в смартфоні мобілізує опозицію

ЗаДіяти всіх

У суспільстві продовжують обговорювати обіцянку президента України презентувати від імені держави смартфони вакцинованим від коронавірусу українцям віком 60 років і старшим. А також слова міністра цифрової трансформації Михайла Федорова про те, що в навантаження до смартфону літні українці отримають і пільговий тариф на інтернет.

Тим часом у країні триває реалізація програми виплати "ковідної тисячі", для отримання якої слід зареєструватися у додатку "Дія" через смартфон. Із лютого програму поширили на молодь віком від 14 років, яка отримала дві дози вакцини від коронавірусу і має зелений COVID-сертифікат у "Дії". Ми стаємо очевидцями створення величезної нової електронної бази даних пересічних громадян, що, можливо, наближує нас і до створення механізму дистанційного голосування.

Одночасно влада рухається до розширення кола потенційних виборців Володимира Зеленського. Кроком у цьому напрямку видається залучення до "Дії" молодих людей від 14 років. Зараз Конституція України передбачає право участі у виборах гродмадян, яким виповнилося 18 років. Але наприкінці грудня 2021 року члени фракцій "Голос" і "Слуга народу" подали до Верховної Ради законопроєкт, який дозволяє особам від 16 років обиратися до місцевої влади. Автори ініціативи вважають, що зниження вікового цензу для участі в політиці є європейським трендом. У пояснювальній записці депутати апелюють до позиції Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, який "підтримує зниження виборчого цензу для участі у місцевих виборах до 16 років і рекомендує державам-членам Ради Європи розглянути можливість зниження цензу на законодавчому рівні". Якщо ідея зниження вікового виборчого цензу знайде підтримку в парламенті і суспільстві, автори проєкту закону пропонують піти далі та внести відповідні зміни до Конституції. Не секрет, що Зеленський досі популярний серед молоді, його команда активно працює з цим електоратом через соцмережі, тож зрозуміло, з якою метою подається даний законопроєкт.

В той же час, дуже важко затягти молодь на класичну виборчу дільницю. Юним українцям зручніше було би взяти участь в електронному голосуванні. Показові дані продемонструвало опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведене в листопаді минулого року. Серед українців загалом переважає негативне ставлення до онлайн-голосування на виборах, але чим молодші респонденти, тим краще ставлення до дистанційного голосування через інтернет. У наймолодшій віковій групі (від 18 до 29 років) дистанційне голосування підтримують 42,5% опитаних (проти 54,5%), а у старшій (від 60 років) – 16,8% (проти висловилися 76,8%).

Інша частина електорального пирога, яку очевидно не проти отримати влада – виборці за кордоном, які хотіли б узяти український паспорт, якби Україна запровадила множинне громадянство. Плани такі у влади є, і Depo.ua їх раніше не раз аналізував. Уже є і відповідні президентські законопроєкти в Раді, хоч експерти оцінили їх як недопрацьовані й поверхові.

Читайте більше про намір влади роздати українські паспорти: Закон про множинне громадянство: Кому не дадуть українські паспорти і що заборонять українцям з кількома громадянствами

Для цієї категорії потенційних виборців також може стати зручним голосування через інтернет.

Принципово таку можливість уже створено. До ухваленого нинішньою владою 2019 року Виборчого кодексу заклали опцію дистанційного голосування. Щоправда, для її реалізації потрібно ухвалити низку підзаконних актів і інших документів. Та це справа техніки і вправності рук. Під час останнього прес-марафону в листопаді-2021 президент Зеленський казав, що питання цифрових виборів в Україні опрацьовують з Apple і Microsoft. А в Міністерстві цифрової трансформації тоді ж рапортували про технічну готовність до впровадження онлайн-голосування і про те, що проведення таких виборів залежить від Центрвиборчкому і парламенту, які мають створити відповідну нормативну базу.

Що не так з ідеєю є-виборів

Але на думку тут же спадають події 13 - 14 січня цього року, коли було здійснено хакерську атаку (очевидно, з-за кордону) на низку сайтів органів влади – Міністерства закордонних справ, Міносвіти, Держслужби з надзвичайних ситуацій тощо. Це продемонструвало високий ризик зовнішнього втручання в умовах війни проти російського агресора, чиї хакери дотягуються навіть до суперзахищених електронних систем розвинутих західних держав. Та чи розуміє влада, що за таких умов і українські електронні вибори може бути хакнуто і сфальшовано? То того ж, ще на етапі підготовки Виборчого кодексу попереднім скликанням ВР тодішній нардеп і голова відповідної робочої групи Олександр Черненко попереджав, що е-голосування не дасть можливості забезпечити таємницю голосування. "Якщо я голосую по смартфону і не голосую на дільниці, де є спостерігачі і члени комісій, то за 500 гривень можна віддати свій код доступу зацікавленій особі. Дистанційне голосування у наших умовах не дає змоги забезпечити таємне голосування", - зазначив він. З цих причин впровадження такої системи є передчасним.

У свою чергу голова Комітету виборців України Олексій Кошель перелічує наступні ризики запровадження електронного голосування: втручання Росії, потенційні фальсифікації під час опрацювання результатів електронного голосування і підкуп виборців. Також під великим питанням опиниться довіра виборців до результатів виборів. "Великий відсоток українських виборців буде вважати, що вибори були сфальсифіковані, тому що довести чесність і прозорість голосування в мережі Інтернет неможливо", – зауважив експерт. "Реально за кілька десятків мільйонів доларів купити третину українського парламенту. І ми можемо прогнозувати, що в разі запровадження електронного голосування механізми підкупу можуть бути значно масштабніші і значно ефективніші, ніж зараз", – уточнив експерт.

Ризикованою в наших умовах ідеєю вважає голосування через інтернет і координатор Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська, називаючи дистанційне онлайн-голосування незахищеним. "Жодна країна світу, крім Естонії, не використовує онлайн-голосування. Це міф про величезний прогрес у цьому питанні", - стверджує вона. Експертка наголошує: держава повинна мати дуже добру репутацію, щоб виборці довіряли результатам онлайн-голосування. "Недовіра провокує протистояння в суспільстві, чого не можна допускати", — вважає Айвазовська.

Нагадаємо, Естонія стала першою державою, яка ще 2005 року запровадила повноцінне онлайн-голосування на виборах. Для голосування естонцям слід було мати id-картку, пристрій для зчитування чіпу і підключений до інтернету комп’ютер. Та отриманий досвід дав підстави сумніватися у адекватності докладених зусиль і отриманого на виході результату. 2005 року кількість виборців, які голосували через інтернет, склала лише 1%. Систему е-голосування в Естонії критикують фахівці з комп’ютерної безпеки, підкреслюючи, що будь-яка комп’ютерна система не може бути безпечною. Відтак в країні міркують, чи зберігати таку практику. А от у Швейцарії в більшості кантонів не використовують електронне голосування через його високу вартість, незначний попит серед населення і – головне – незахищеність онлайн-систем від зовнішніх впливів. 2019 року в цій країні збирали підписи за заборону електронного голосування під час виборів через вразливість електронних систем.

Як ідею голосувати у смартфоні потопить голосування у парламенті

Поки більшість українців не схвалюють запровадження голосування на виборах через інтернет, і це демонструють дані соціологів. Та це не заважає владі готувати суспільство до настання цифрової демократії. Два з половиною роки виповнилося обіцянці влади створити можливість пенсіонерам за допомогою смартфонів ветувати ухвалені парламентом рішення. Хоч цей віз поки не зрушив з місця, підготовка до цифровізації триває. Обіцяна роздача смартфонів саме пенсіонерам до цього нас рухає. Між іншим, ще у травні 2019 року Руслан Стефанчук, на той момент не спікер Ради, а представник президента Зеленського у парламенті, закинув думку: "Ми порахували з економістами, що вигідніше кожній бабусі в селі купити смартфончик"…

У додатку "Дія" вже стартувало опитування, і хоч електронне народовладдя і почалося з непростого вибору між є-дідусем і є-бабусею, дистанція від смішного до його перетворення на серйозне у нашої влади незначна. 

На другому форумі "слуг народу" в Трускавці восени минулого року серед іншого прозвучав і план Мінцифри до 2023 року створити громадянам можливість голосувати на референдумах і виборах за допомогою електронних інструментів. Тож уже цьогоріч на нас чекають нові елементи е-демократії. І байдуже, що на них не зважуються значно більш розвинуті держави, бо реально оцінюють потенційні ризики. В Україні попереду парламентські і президентські вибори, і бажання перемоги цілком може засліпити владі очі.

Єдиним запобіжником тут може стати опозиція, яка не проголосує за проведення виборів в електронному форматі. Бо вони по-перше, дуже небезпечні, а по друге - жодній з політсил, крім "слуг", не вигідні. Тож можна чекати, що попри певну зручність "Дії" для звичайного українця, скоро політичні сили почнуть звинувачувати владу у незаконному зборі інформації з метою створення сіток, підкупу, використання адмінресурсу, фальшування результатів тощо.