Двієчник біля дошки: Чому Пристайка слід звільняти до "нормандського формату"

Про те, що суті зовнішньополітичного курсу адміністрації Зеленського не розуміють у Держдепі США, Depo.ua вже писав. І той факт, що чинне керівництво України не змогло донести суть своїх планів до стратегічних партнерів, говорить само по собі доволі багато.

Але вчорашній спіч міністра закордонних справ Вадима Пристайка в ефірі програми "Свобода слова" наочно продемонстрував, що суті зовнішньополітичних планів команди Зеленського, здається, не знають не тільки в США – але й у Києві. Принаймні, міністр закордонних справ про них явно не в курсі. Зокрема, почав свою промову міністр із того, що "формули (звільнення Донбасу – ред.) від Пристайка ще немає". Себто очільник МЗС фактично зізнався, що свої ідеї стосовно того, як виконувати головне завдання в його кар’єрі, у нього категорично відсутні.

Після чого Пристайко повідомив, що "є умовна "формула Зеленського", і вона говорить про те, що ми зробимо всі кроки, які можемо зробити, відповідаючи на очікування, в першу чергу, нашого народу". Це формулювання – дивовижний зразок демонстрації як гіпертрофованої лояльності стосовно керівництва (назвемо це м’яко), так і найгірших зразків популізму. Оскільки єдиних "очікувань народу" у справі розв’язання конфлікту на Донбасі, звичайно, не існує. Різні громадяни Україні бачать завершення конфлікту вкрай по-різному – від "битися до перемоги" чи "віддати Донбас Росії – і відгородитись всіма доступними засобами" – до "повернутись у єдину родину слов’янських народів-братів". І виправдати заяву Пристайка можна хіба в тому випадку, коли у словосполучення "наш народ" він вкладає якесь інше значення, відмінне від слова "український".

Подальша промова міністра закордонних справ також вийшла достатньо показовою. Зокрема, він заявив що Україна спробує визволити з полону всіх українців (що, напевно, є тим єдиним пунктом, із яким дійсно існує консенсус) - і намагатиметься "ментально, меседжами і символами" дотягнутися до українського народу, який залишився  по той бік лінії зіткнення. У цьому контексті Пристайко нагадав про спробу відбудувати міст у Станиці Луганській. Окрім того, за його словами, Зеленський пропонує спростити отримання пенсій для мешканців окупованих територій, дозволивши збільшити термін між перереєстраціями від 60 днів до одного року.

Про те, яким чином "покращення іміджу України в очах донецьких пенсіонерів вплине на виведення російських військ, чи на роззброєння незаконних збройних формувань із місцевих бойовиків, Пристайко, на жаль, не повідомив.

Всі ці кроки, без сумніву, можна розглядати як елементи гуманітарної політики. Але якби йшлося про безпроблемне отримання пенсій та наявність моста – то і перше, і друге було в мешканців Донбасу і до війни. І все це – а також маса інших приємних речей, які є неодмінними атрибутами мирного існування – не зупинило частину цих мешканців від вступу в ряди бойовиків-сепаратистів. І всі ці речі, знову ж, ніяк не спинили російські війська від активної участі в збройному конфлікті з Україною.

Тому складається враження, що вся вищеописана "стратегія примирення" є спробою нанести макіяж на обличчя важкопораненого. Виглядатиме від цього краще, але від смерті, звичайно, не врятує.

Натомість зі слів Пристайка можна зробити висновок, що в разі, якщо ці гуманітарні заходи не призведуть до завершення конфлікту – в чому можна не сумніватися – то подальшої стратегії на Банковій чи то не розробили (що більш ймовірно), чи то наразі не наважуються оприлюднити. "Якщо ми найближчим часом не зможемо, склавши всі ці заходи, розв’язати проблему, тоді ми повинні перейти до якихось нових інших радикальних заходів", - заявляє Пристайко. Знову-таки, не проливаючи ні краплини світла на оті "інші радикальні заходи".

Сказати однозначно, чим саме був цей виступ – спробою замаскувати реальний стан справ та наміри Банкової, чи фактично відвертим визнанням власної профнепридатності, зі стовідсотковою вірогідністю наразі неможливо. Але в обох випадках говорити про видатні дипломатичні таланти виконавця якось не доводиться.

На тлі подібного "камінг-ауту" чинного міністра закордонних справ, інформація російських ЗМІ про ймовірну зустріч в "нормандському форматі" і на найвищому рівні, яка, вірогідно, відбудеться вже в жовтні, видається не так "перемогою" як черговою чималою загрозою для українського суверенітету. Окільки в ході цієї зустрічі мрійникам із "гуманітарними месиджами" і спрощеною видачею пенсій доведеться зустрітися з кремлівськими прихильниками найбруднішого стилю "реальної політики". І від вправності міністра Пристайка та його шефа залежатиме подальша доля країни, в якій ми живемо.