Без імунітету: Хто виграв і хто програв від скасування недоторканності

Сьогодні ВР 373 (!) голосами підтримала проект закону про внесення змін до статті 80 Конституції (щодо недоторканності народних депутатів). Не голосували лише соратники Медведчука-Рабіновича-Бойка

Без імунітету: Хто виграв і хто програв…

Зі ст. 80 Конституції України прибирають положення про те, що народні депутати не можуть бути без згоди Верховної Ради притягнуті до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані, а також про те, що їм гарантується депутатська недоторканність. Конституційний суд України в червні 2018 року визнав цей законопроект конституційним. Але зауважив, що при прийнятті закону необхідно враховувати здатність політичної і правової системи не заважати депутатам працювати та вберегти їх від політичного тиску в умовах повної відсутності інституту депутатської недоторканності.

До сьогодні стаття 80 звучала так: "Народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність. Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп. Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані". Тепер звучатиме наступним чином: "Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп".

Нагадаємо, що законопроект, автором якого був ще Петро Порошенко, набрав у сесійній залі рекордні 373 голоси. І тепер для переважної більшості українців скасування депутатської недоторканності асоціюватиметься не з Порошенком, а із Зеленським. Чи могла проголосувати за це попередня каденція Верховної Ради? Ні. Варто згадати потужну інформаційну кампанію проти скасування недоторканності, головною тезою якої було те, що закон набере чинності з 1 січня 2020 року. Мовляв, таким чином Порошенко хоче, аби доторканими стали нардепи 9 каденції, а не восьмої.

Але чимало нардепів прикривали цією тезою небажання голосувати за невигідне для багатьох депутатів рішення. Одностайність у ВР з’явилася лише зараз, коли новий президент має монобільшість, що виконує роль локомотива, до якого чіпляються всі інші фракції-"вагончики". Бо нікому не вигідно виглядати такими, що чіпляються за недоторканність. Окрім фракції "Опоплатформи", але про неї трохи нижче.   

Зняття депутатського імунітету жодним чином не вплине на соціально-економічну ситуацію в країні, але сам факт того, що законотворці тепер такі ж, як і звичайні громадяни, має потужний піар-ефект для влади. Яким же буде ефект для самих народних обранців?

Серед тих із них, кого серед перших може торкнутися відміна недоторканності, автор змін – п’ятий президент Петро Порошенко. Він, як і фракція "Євросолідарності", підтримав скасування імунітету. Зауважимо, що на сьогоднішній день запланований допит Петра Олексійовича в ДБР. Загальна ж кількість справ, в яких він фігурує, давно перевалила за перший десяток. Те, що вороги Порошенка "доганятимуть" попередника Зеленського було зрозуміло ще з часів передвиборчої кампанії. І якби з Конституції не виключили норму про недоторканність, парламент залюбки дав би згоду на її зняття з Порошенка. Що завдало б потужного удару по його реноме. Нині ж сам екс-президент виступив автором закону, яким вносяться відповідні зміни в Конституцію. Тим самим, він демонструє, що не боїться переслідувань.

Не виключено, що в числі перших "жертв" скасування недоторканності опиниться й колишній спікер, а нині нардеп з "ЄС" Андрій Парубій. Не можна виключати й те, що полювання на відьом зачепить й інших депутатів, які входили у колишню провладну коаліцію. Адже їм дуже хочуть помститися кадри часів Януковича, які нині вилазять з усіх дірок.

Проти скасування недоторканності були лише соратники Бойка-Медведчука-Рабіновича. Їхній представник Василь Німченко вже анонсував звернення до Конституційного суду. "Згідно зі ст.147 "Закону про регламент" він (законопроект про скасування недоторканності, – ред.) є таким, що не може бути предметом подання до пленарного засідання для його прийняття", – пояснив давній соратник Медведчука. Нагадаємо, учора ЗМІ повідомили про суперечку під час засідання парламентського комітету з правової політики та правосуддя. Окремі депутати, серед них і Німченко, наголошували на тому, що  розглядати зміни до Конституції у другому читанні можна лише на наступній сесії після першого читання. Однак вони залишилися в меншості. Очевидно, саме до процедурних порушень апелюватимуть ініціатори звернення до КСУ. І саме цим вони пояснюватимуть своїм виборцям факт свого не голосування за скасування недоторканності.

У той же час, на думку експертів, подання до Конституційного суду зіграє проти самих авторів, адже і їх виборці так само проти того, щоб народні депутати прикривалися недоторканністю. І в даному випадку ті з нардепів, які підтримали конституційні зміни, хоча десь в глибині душі могли бути проти них, швидко зорієнтувалися в ситуації. А "Опоплатформівці" продовжують діяти за правилами, які нині не в тренді.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"