Депортація грузинів: Чому соратники Саакашвілі розплатилися за його свавілля

Днями на сайті президента України Петра Порошенка з'явилася петиція з закликом депортувати позбавленого українського громадянства екс-голову Одеської ОДА Михайла Саакашвілі до Грузії. За три дні вона набрала вже понад 2600 підписів з 25 тисяч необхідних. Тобто, бажаючі депортувати Саакашвілі підписуються з випередженням графіку. Інша справа, що від петиції, як і від більшості проявів плебісциту, нічого не залежить.

У Саакашвілі попри статус апатрида є ще інший – політичний – статус. Екс-президент Грузії чудово розуміє, що завдяки хай і колишній вазі його ще довго не виганятимуть з України. Водночас, історія трьох його соратників – колишнього водія Михайла Абзіанідзе, інструктора української Нацгвардії Давида Макішвілі та екс-начальника охорони Георгія Рубашвілі – довела: іноземцям від Саакашвілі краще триматися подалі.

Розповідь екс-глави Одещини про своїх товаришів від самого початку нагадувала якийсь бойовик. "Мого друга, військового, героя війни на Донбасі, Давида Макішвілі, а також моїх колишніх охоронця і водія викрали на вулиці та в порушення всіх законів, за особистим розпорядженням Порошенко, попередньо побивши, вислали до Грузії на спецрейсі, на літаку Національної гвардії України, у супроводі спецназу Нацгвардії та з мішками, надітими на голову", - у властивій емоціональні манері розповів Саакашвілі. Але у викрадення й мішки на головах не віриться. Якби це було правдою, то ґвалт усіляких "грантоїдів" на кшталт Human Right Watch, Amnesty та Transparency International стояв би вже на увесь світ. Натомість, якась мовчазна змова навколо цієї історії. Крім самого Саакашвілі, подали голос нардеп Юрій Дерев'янко і журналіст Юрій Бутусов, який розповів про героїчну біографію Макішвілі. А де Найем, Лещенко, Семенченко з Соболєвим? Чи, може, все не так, як каже Саакашвілі?

Учора Державна міграційна служба офіційно пояснила: стосовно двох громадян Грузії, за поданнями компетентних органів, територіальними органами ДМС у вересні цього року були скасовані дозволи на проживання та анульовані відповідні посвідки. Утім у встановлений законодавством строк ці особи територію України не залишили. Третій громадянин Грузії протягом тривалого часу перебував на території держави незаконно, не маючи законних засобів існування, зазначили там. Вочевидь, йдеться саме про "трійцю Саакашвілі". Заради справедливості варто зазначити, що окрім них за минулий тиждень було виявлено 80 іноземних громадян, які перебували на території України незаконно. Стосовно усіх порушників прийняті рішення про примусове повернення в країну походження або в третю країну. Тому виключно про депортацію соратників Саакашвілі не йдеться. До речі, цікаво було б подивитися, скількох росіян випхали за поребрик. Це так, думки вголос.

Якщо ж говорити про безпосередніх "жертв", то Гуглу відомі лише два прізвища з трьох. Так, Давид Макішвілі – відомий персонаж. Підполковник грузинської армії у відставці, протягом чотирьох років служив у французькому Іноземному легіоні, потім повернувся до Грузії, командував розвідротою під час російсько-грузинської війні, потім був начальником розвідки бригади легкої піхоти, командиром бригади спецназу, служив у місіях НАТО в Косово, Африці, Афганістані, Іраку. Улітку 2014-го приїхав в Україну. У складі волонтерського навчального центру "Патріот" брав участь в підготовці підрозділів ЗСУ, НГУ, МВС, особисто воював в АТО, в тому числі в складі добровольчої розвідгрупи Нацгвардії, яка два роки діє на передовій.

У ЗМІ прізвище Макішвілі вперше з'явилося у липні 2016 року після повідомлення про викрадення броньованого автомобіля, який нібито належав Саакашвілі. Тоді Макішвілі заявив, що джип Toyota Land Cruiser 200, який викрали, насправді знаходився на балансі його приватної охоронної компанії "Варта". А співвласником цієї фірми був депортований екс-начальник охорони Саакашвілі Георгій Рубашвілі. Але повернемося до Макішвілі. Днями він втрапив в антисемітський скандал: з аканту соратника Саакашвілі пролунали погрози щодо одного з "порохоботів" і обіцянки повбивати "жидів". Щоправда, пізніше Макішвілі повідомив, що його акаунт був зламаний, але неприємний осад залишився.

Тобто, троє грузинів жили собі спокійно в Україні, мали відповідні дозволи, але, зв'язавшись із Саакашвілі, втратили тут все. Зараз Міхо вимагає розслідувати депортацію соратників, кричить про політичні мотиви й свавілля. Чекайте, а через кордон він за законом проривався? Коли ти вчиняєш не за правилами (а в Шегині про законність мова не йшла), тоді наражаєш на ризики і себе, і друзів, і близьких.

Чи була політична мотивація в депортації побратимів Саакашвілі? Такі мотиви можна знайти будь-де. Але з Рубашвілі, Макішвілі й Абзіанідзе вчинили за приписами і процедурами - затримали і спровадили додому. І не Саакашвілі, за президентсва якого тисячі людей у Грузії потрапили до в'язниць з політичних мотивів, учити Україну, як їй жити.