Чорне і біле. Михайло Саакашвілі

Depo.ua представляє новий проект "Чорне і біле".

Depo.Влада
20 вересня 2017 17:30
ФОТО: depo.ua

Це проект-дискусія, що складається з матеріалів, у яких немає істини, а є лише дві протилежні точки зору – і ваша оцінка. Матеріали побудовані за принципом шахової партії: хід чорних – це негативна характеристика людини, події чи ситуації, а хід білих – відповідно, позитивна характеристика.

Одразу попереджаємо: автори не завжди поділяють точку зору, яку висвітлюють і все написане ними є оціночними судженнями. Хто грає чорними, а хто білими – вирішується кожного разу по ситуації.

Наступною у нашому проекті буде дискусія довкола персони колишнього президента Грузії і колишнього губернатора Одеської області Міхеїла Саакашвілі. Сьогодні білими грає Володимир Миленко, а чорними – Руслан Рудомський. Першими починають білі, а хто виграв – вирішуйте ви і пишіть свою думку в коментарях.

Хід білих: Викликає питання сама історія позбавлення Саакашвілі громадянства. Точніше, спочатку набуття ним громадянства. Я не є фанатом роздавання українських паспортів, як млинців на лопаті – але якщо вже ви даєте, то слідкуйте: кому і як.

Щоправда, тут питання виникає навіть у тому, що вся історія виглядає на те, що ляп Саакашвілі побачили ще на момент вручення паспорту, та приховали про всяк випадок. І от цей "всяк випадок" настав. Некрасиво…

Хід чорних: Давайте виходити з того, що згідно відомої всім нам інформації, Саакашвілі не мав отримувати українське громадянство взагалі. Тому факт позбавлення його цього громадянства є нічим не іншим, як відновленням справедливості.

А щодо "ляп побачили ще на момент вручення паспорту, та приховали про всяк випадок", то це не більше, аніж припущення. Точно так само можна припустити у відповідь, що президент України Порошенко на момент вручення громадянства не мав офіційних підтверджень прихованої Саакашвілі інформації (покладатися на інформацію ЗМІ в таких справах не доводиться), а як тільки отримав такі підтвердження – одразу ж і позбавив громадянства.

Хід білих: Ок, позбавили громадянства. Навіщо це було робити, коли Саакашвілі був за кордоном? Ну очевидно ж було, що йому нікуди діватися, що він буде намагатися повернутися до України. Отримали цирк на кордоні? Отримали ганьбу під назвою "Прорив"?

Яку користь державі, її репутації, принесла ця клоунада? Очевидно, що ніякої – одні збитки. Нелогічно…

Хід чорних: А з якої радості президент країни, отримавши підтвердження недостовірності вказаних Міхеїлом даних, взагалі мав з'ясовувати його місцезнаходження? Крім цього давайте не забувати, що Саакашвілі після звільнення з посади голови Одеської ОДА за кордоном проводить мало не стільки ж часу, скільки й в Україні.

"Прорив" – то окрема тема. Якщо вірити нашому генпрокурору, то з юридичної точки зору це є ніщо інше, як незаконний перетин кордону. І Саакашвілі ще пощастило, що українські прикордонники не наважились діяти згідно статуту і не відкрили по порушниках кордону вогонь на ураження (за що прикордонники повинні бути покарані, між іншим).

І чому ніхто не задається питанням: для чого з такою помпою і скандалами, не думаючи про наслідки і репутацію, в Україну проривається політик з рейтингом в діапазоні жирності кефіру? Особливо на фоні постійних вихвалянь, що йому пропонують громадянство мало не всі країни цивілізованого світу. От кому він тут потрібен, окрім політичних сил, які намагаються розхитати владу, обрану на хвилі Революції гідності? А чи не так само після Помаранчевої революції Тимошенко розхитувала владу Ющенка, що у підсумку призвело спочатку до прем'єрства, а потім і до президентства Януковича?

Хід білих: Ну, і щодо самої персони Саакашвілі. Так, звісно, в Одесі він забагато піарився – до того ж, на грузинські вибори, що аж ніяк його не красило. Але!

Саакашвілі – це колишній президент. Президент країни, яку він витягнув мало не з середньовіччя до цивілізації. Так, не завжди цивілізованими методами. Так, за допомогою серйозних фінансових донорів. Так, і на гроші того ж Іванішвілі. Але він це зробив!

У нас в Україні багато політиків такого калібру і таких досягнень? Назвіть мені хоча б з десяток – починаючи хоча б із рівня міста. Чесно кажучи, крім Гройсмана і його Вінниці, нічого не пригадується. То ж чи варто розкидатися такими кадрами?

Скажете, грузинські реформи – це не тільки Саакашвілі, а й Бендукідзе, Мерабішвілі та інші. Добре, давайте знайдемо йому українські відповідники. А як політично "кришувати" їх, екс-президент Грузії знає.

Це не значить, що я прямо аж такий фанат Саакашвілі. Скоріше навпаки. Але з суто прагматичної точки зору його знання і вміння, його досвід і бекграунд можна було б використати значно ефективніше.

Хід чорних: Можна було б, якби сам Саакашвілі цього хотів. Тобто, хотів працювати на розвиток України, а не на малозрозумілі пересічному українцеві власні інтереси та амбіції. Будьмо відвертими: в Саакашвілі була можливість на ділі довести свою користь Україні, але він нею не скористався.

У нього була вся повнота влади в межах далеко не найбіднішої області – інші губернатори відверто заздрили його повноваженням. У нього був повний карт-бланш на формування власної команди – від заступників (йому навіть пробачили росіянку Гайдар) до голів районів. У нього був час, за який можна було хоч щось зробити, чи, хоча б, зарекомендувати себе вмілим господарником (а голова ОДА – це не політична, а суто господарська посада). Чим натомість займався Саакашвілі? Працював ВІП-агітатором на виборах у Чернігові, сварився з прем'єр-міністром Яценюком та міністром внутрішніх справ Аваковим і гастролював Україною зі своїм "Антикорупційним форумом" – це те, що найбільше запам'яталося.

Врешті-решт, давайте не забувати, що Саакашвілі сам подав у відставку з посади глави Одеської ОДА, одразу після чого почав будувати власну політичну силу. Тобто, змінив господарську посаду, на якій він з його непересічним досвідом мав усі можливості створити з Одеської області "маленьку Грузію", на роль політика, яких в Україні й без того забагато.

Підсумок

Білий: Сама історія із позбавленням громадянства виглядає не дуже красиво. Фігура Саакашвілі, яку можна було б використати значно корисніше для України, тепер у відвертій опозиції до цієї, здавалося б, прогресивної влади. Влади, яка намагається мислити стратегічно і майбутнім. В цілому все, що відбувається навколо персони чи то апатрида, чи то ще українця – в однозначний і очевидний мінус для України.

Чорний: Сама історія з громадянством виглядає, як виправлення президентом власної помилки, не більше того. А якщо Саакашвілі хотів принести Україні реальну користь, то йому потрібно було працювати на тій посаді, заради якої йому оте саме громадянство й надали свого часу, а не вдавати з себе рятівника країни від придуманих ним же проблем. А влада, я впевнений, абсолютно правильно робить, що як той караван – йде собі далі по наміченому на Євромайдані маршруту.

Нагадуємо: пишіть в коментарях – хто, на вашу думку, був переконливішим сьогодні – білі, чи чорні.

Більше новин політики читайте на Depo.Влада