Чому нам не потрібен прем'єр-"риночник"

Читаю масу новин про те, хто з "великої четвірки" буде прем'єром і люди обговорюють масу важливих питань: зріст, вагу, портфоліо, близькість до Зеленського і т.д.

У мене немає бажання говорити про все це, бо глобально це не має значення – прем'єр буде технічною особою з мінімальною власною командою в уряді. Це повинен розуміти кожен, хто йде на цю посаду. За цих умов прем'єр може стати вагомою фігурою лише за однієї умови: якщо він матиме в голові низку реформ, які він готовий буде втілювати в життя і відстоювати їх в складних піар-ситуаціях.

У нас так склалося, що на сьогодні, в команді Зеленського немає свого Бендукідзе, немає людини, яка б показувала куди нам рухатися і тому, роль прем'єра набуває особливої ваги. Бо саме прем'єр, за логікою речей, мав би стати саме цим дороговказом.

Зараз, єдине, що можна сказати про "велику четвірку" кандидатів (Рашкован, Коболєв, Данилюк, Абромавічус) так це те, що вони будуть зручні для МВФ. Окрім того, всі вони дуже далекі, а дехто навіть ворожий, до ідей протекціонізму національного виробника. Простіше кажучи, їхня доктрина вписується в правило, що ринок (якого у нас практично немає) відрегулює все сам.

При цьому, всі вони користуються заїждженими гаслами про те, що, якщо перестати красти, то у нас все буде добре. Свого часу я вже спробував підрахувати скільки у нас крадуть за рік (приблизно 7-8 млрд дол). Але, навіть якщо всі ці гроші дивом повернуться в економіку, у нас не буде щастя, бо інвестор сюди не може зайти раніше ніж за 2-3 роки після відносної стабілізації. І без протекціоністських механізмів у нас не буде ніяких проривів.

За кілька тижнів у нас буде новий уряд, який звичайно ж дістане з загашників кілька вже готових до реалізації простих і швидких рішень (як тут не згадати слова головного кандидата в міністри охорони здоров‘я Радуцького, який, де-факто, сказав, що продовжить реформи "доктора смерть").

На жаль, у нас досі не почалася дискусія про те, яку країну ми будуємо. Не можна розширювати субсидії і будувати лібертаріанську модель. А зараз ми робимо саме це.

І останнє. Дуже схоже, що наступний прем'єр і сам уряд, будуть квазікоаліційними. Просто замість кількох фракцій його зробить кілька груп впливу всередині однієї фракції. І прем'єр буде всього лише старшим серед рівних. І я глибоко переконаний, якщо ми підемо старими шляхами і будемо говорити про прем'єра-"риночника", ми втратимо час для відновлення економіки.