Антиахметівський закон: Хто з олігархів "попав", хто "пропетляв" і які нові податки вигадали для простих українців

Головною політичною метою ухваленого закону №5600 заявлено боротьбу з олігархами. І першим у списку "жертв" названо найбагатшого українця Ріната Ахметова, в руках якого зосереджено суттєву частку вітчизняної економіки. Економічним же результатом, як очікують в Офісі Володимира Зеленського, стане надходження до бюджету 15-20 додаткових мільярдів гривень на рік. Але "пощипати" збираються не тільки Ахметова, а і дрібних підприємців

Документ №5600, повна назва якого звучить як "Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень", до моменту ухвалення неодноразово змінювався. Різні групи впливу намагалися так чи інакше вивести свої активи з-під його удару і підставити інших. Так, лобі зеленої енергетики, де в значній мірі зконцентровано і інтереси Ахметова, вдалося відбити норму про запровадження акцизу на зелену електрику. Також виключили ідею запровадження податку на додану вартість при продажу житла, що могло вдарити по інтересах забудовників. Послаблення, порівняно з первісним варіантом, отримали і виробники сільгосппродукції.

Які з олігархів постраждають і не постраждають через "антиахметівський закон"

Ахметов таки більше заплатить за руду

Для Ріната Ахметова цей закон в першу чергу змінює форму оподаткування на залізну руду, яку його підприємства видобувають з надр української землі. До цього рента на руду, яка сплачувалася до бюджету, розраховувалася виходячи з собівартості видобутку. І цей показник був традиційно низьким, тож ставка на рівні 11-12%%, яка застосовувалася до цього, була не надто важким тягарем.

Тепер же рента вираховуватиметься відповідно до світової ціни руди, яка формується на світових ринках. І ставка ренти буде прогресуючою: чим вищою є ціна, тим більшою буде ставка цього бюджетного збору. 

Після ухвалення змін ставка залежатиме від ринкової вартості, індексу IODEX 62% FE CFR China, який розраховує інформаційне агентство Platts. Тобто, Так, якщо тонна руди за індексом коштуватиме менше $100 дол, то ставка ренти становитиме 3,5%, а якщо ціна буде вищою, то до державного бюджету сплачуватиметься рента 10%.

Що цікаво - на момент розробки "антиахметівського" закону ставки на руду на світовому ринку сягали 200 долірів за тону, а сьогодні опустилися до сотні

До другого читання норму про ренту пом'якшили так, щоби від нарахованої до сплати суми можна було відняти вартість фрахту  - це приблизно 10% від вартості вантажу. Але війна між Зеленським і Ахметовим вплинула на документ, і ця правка зрештою не пройшла - Арахамія просив нардепів за неї не голосувати. 

Тепер в кулуарах представники провладної партії переможно констатують, що завдяки цьому закону Ахметова вдасться "розкуркулити" на кілька мільярдів. Адже гірничо-збагачувальні комбінати - ядро його металургійної імперії, де й утворюється, завдяки дешевому видобутку, велика частина статків корпорації. Тепер же, мовляв, за видобуток народної власності йому доведеться платити тому самому народу. Президент Зеленський під ці кошти вже навіть вигадав економічний паспорт - щоби кожен новонароджений українець отримував на свій рахунок частину зиску від використання надр і під своє 18-річчя міг використати накопичені кошти на освіту або власне житло. 

Проте далеко не всі розділяють оптимізм президента через сумніви в тому, що державі направду вдасться вичавити з олігархів-ресурсників великі кошти. Зокрема на думку економічного експерта Олексія Куща, закон по суті не скасовує рентну, корупційну, сировинну модель української економіки. Лише збільшення ренти - недостатньо, цим не вдасться облаштувати справедливий розподіл користі від видобутку природних ресурсів, коли свою долю отримує і бізнес, і народ.

А от Коломойському пощастило 

В правці по ренті залізна руда йшла разом із марганцевою - на неї планували змінити умови оподаткування, що збільшило би ренту. Але враховуючи, що правка не пройшла, марганцеві ГЗК і феросплавні заводи - а це переважно бізнес Ігоря Коломойського  - залишилися на старій системі і не постраждали від підвищення ренти. 

Екологічні правки - ще один привіт Ахметову

Найбільші забруднювачі довкілля в Україні – підприємства олігархів, а найбільше викидів в атмосферу роблять металургічні підприємства, тож по ним нововведення і вдарить. Новим законом буде втричі збільшено ставку для викидів вуглекислого газу. І вдесятеро - на викиди у воду. Певного збільшення зазнає ставка оподаткування на відходи гірничої промисловості. Але зросте вона - лише на 10%. 

Внаслідок цього можна спрогнозувати, що не модернізовані шкідливі для довкілля підприємства вимушені будуть або брати кредити, або закриватися. 

Трохи пошкубли птахобізнес, зокрема - Косюка

Ще одне олігархічне прізвище, що фігурує у коментарях - власника Миронівського хлібопродукту Юрія Косюка. Ударом по ньому можна вважати виключення птахівництва з переліку видів діяльності, які оподатковуються за спрощеною системою.  Розведення та виробництво м’яса свійської птиці не зможуть бути платниками єдиного податку четвертої групи. За 9 місяців 2021 року Миронівська птахофабрика Косюка заробила близько 395 млн грн, з яких могла не сплачувати податок на прибуток, а лише єдиний податок. А за новим законом доведеться сплачувати і податок на прибуток у 70 млн грн.

Також збільшено ставку єдиного податку для земель, де розташовані птахофабрики з сьогоднішніх 0,95% від нормативної оцінки вартості землі - аж до 50%. Цю правку подав нардеп Микола Кучер з "Довіри", він раніше працював у Косюка. "Тобто однією правкою бізнес Косюка вивели з-під дії "спрощенки", іншою – нібито збільшили на цій же спрощенці йому ставку. Припускається, що таким чином підвищення податку на "спрощенці" хотіли обміняти на те, аби не переходити на загальну систему. Проте навіть за збільшення ставки різниця між податковими відрахуваннями на загальній системі та спрощеній обчислюється мільйонами гривень, і може сильно вдарити по такому бізнесу. Фактично, перебування на "спрощенці" було для підприємств "пільговим", - пише "Економічна правда"

Тютюново-алкогольне лоббі святкує перемогу

Добре відпрацювало тютюнове і алкогольне лоббі. Акцизний податок на алкоголь підвищується на 5%, але визначатись він тепер буде у абсолютних грошових розмірах, а не у відсотках вартості продукції. Тобто при зростанні цін на випивку, ставка залишатиметься стабільною. І у структурі вартості її доля може навіть зменшуватись зі зростанням цін. Цю норму навряд чи можна назвати антиолігархічною, адже заплатять за таке підвищення кінцеві споживачі.

Можуть видихати і тютюнові барони. За інформацією нардепів, не пройшла правка, якою могло бути підвищено вартість ліцензій на оптову торгівлю тютюновими виробами (планувалося збільшити її з 500 тисяч до 1,5 млн грн) та рідинами для електронних цигарок (з 780 грн. до 50 тис грн).

"Антиахметівський закон" і прості підприємці: що заплатять вони

Новий податок на продаж нерухомості

У сфері нерухомості буде відчутним запровадження 18-відсоткового податку на доходи фізичних осіб з продажу третього та наступних об'єктів протягом одного календарного року. Звісно, це не торкнеться тих, хто продає єдину власну квартиру або ділянку. Однак для тих, хто розглядає нерухомість в якості об'єкту для інвестування, і загалом для тих, чий бізнес пов'язано із продажем нерухомості це - суттєве нововведення.

Сплачувати 18% податку доведеться не з усієї суми, отриманої від продажу нерухомості, а лише з різниці між сумою продажу та ціною, за яку нерухомість перейшла до продавця.

Читайте також: Коли на ринку нерухомості почнеться застій

Зараз дохід від продажу другого і наступних об'єктів нерухомості оподатковується за ставкою 5%, що дозволяє забудовникам оптимізувати витрати, продаючи квартири фізичним, а не юридичним особам. За задумом законотворців нова схема оподаткування має зруйнувати механізм оптимізації, який застосовують забудовники для уникнення оподаткування через оформлення метрів у новобудовах на фізосіб. Коли вона запрацює, з одного боку, дійсно до бюджету вдасться зібрати більше. Але з іншого - через втрату інтересу з боку інвесторів, кількість операцій на ринку може суттєво зменшитись і сподівання на великі надходження від цього - виявляться марними. Не говорячи вже про такий побічний ефект, як збільшення вартості квадратних метрів.

Водночас певним позитивом можна вважати відмову від запровадження ще й ПДВ на продаж нерухомості, що активно просувалося у попередніх версіях законопроекту. Ймовірно, у Раді і ОП все ж зрозуміли, що це взагалі може стати фатальним для й без того застійного ринку.

Мінімальне податкове зобов'язання для фермерів

МПЗ – це мінімально можлива сума податків, яку платитимуть користувачі землею. Щорічно доведеться платити близько 5% від вартості землі, але якщо сума податків виявиться менше мінімального податкового зобов'язання - це близько 1400 гривень за гектар - то доведеться доплачувати. Це передбачувано вдарить по дрібним фермерам, які живуть з землі або її не використовують. Тож можливо, що нововведення покликане прискорити ринок землі - все більше людей будуть її продавати. 

Ще один сюрприз для фермерів - податок на сільгосппродукцію

Тим, в кого врожай був особливо добрий, доведеться поділитися прибутками з державою. В разі отримання від продажу сільгосппродукції доходу, вищого за 12 мінімалок(в 2021 році це 72 тис грн, у 2022 році – 78 тис грн), доведеться платити 18% ПДФО.

Порогова сума - близько шести тисяч гривень на місяць, тобто доведеться віддати десь п'яту частку від заробленого. За законом. На практиці - це буде дуже важко відслідкувати, адже більшість продають городину на базарі, або взагалі віддають перекупникам.

Чому опозиція розкритикувала "антиахметівський закон"

Для крупних платників податків мінусом стануть нові правила врахування збитків при визначенні податку на прибуток. Дотепер законодавство не обмежувало підприємства у можливості переносити збитки і показувати їх в наступні періоди - це давало можливість розподіляти податкове навантаження. Тепер терміни врахування збитків будуть коротшими, а правила щодо їх врахування - жорсткішими.

 

 

Суворіше ставитимуться податківці і до керівників підприємств, які мають податковий борг. За допомогою суду вони зможуть накладати заборону на виїзд за кордон для директорів, чиї структури мають борг більше 1 млн грн та не сплачують його більше 240 днів.

Збільшується сфера застосування касових методів обліку - його застосовуватимуть для обліку постачань електрики та житлово-комунальних послуг.

Посилиться не лише процесинговий, а й візуальний контроль за підприємцями. Так, відтепер всі потужності виробництва етилового спирту, що підлягають опломбуванню, мають бути обладнані системами відеоспостереження - на думку авторів, це дасть додаткові можливості для боротьби з неврахованими партіями товару, які уникають оподаткування.

Також тепер податківці зможуть в межах закону здійснювати фото- та відеофіксацію під час проведення перевірок і в подальшому використовувати ці матеріали в якості доказів. Хоча дотепер така фіксація часто визнавалася судами незаконною і в якості доказів не приймалася. 

Загалом, як заявила одна з опоненток нового закону, нардеп з ЄС Ніна Южаніна, дію нових повноважень податківців відчує кожен український підприємець. На її думку, замість подальшого перетворення податкової на сервісну службу, тепер "над кожним платником має стояти ще податківець, БЕБівець з нагайкою і з додатковими можливостями для утискання бізнесу".

Читайте також: Бюро економічної безпеки: На кого працюватиме нова спецслужба Зеленського