Чи домовиться Трамп з Путіним про обмін України на Венесуелу

 

Автор: Андрій Коваленко

Тиждень що минає був насичений українською тематикою в західній пресі. Depo.ua наводить огляд основних статей.

Зеленський - не маріонетка Коломойського       

Видання The Financial Times пише про візит Володимира Зеленського до Брюсселя. Журналісти впевнені, що президент України використав його з метою дистанціюватися від олігарха Коломойського і запевнити європейців, що він не з ним. Зокрема, Зеленський відкинув ідею Коломойського щодо припинення співпраці з МВФ, а також стосовно дефолту. Також Зеленський у Брюсселі запевнив лідерів ЄС та НАТО, що Україна продовжить західний курс. Видання наводить слова одного з європейських дипломатів, який просто охарактеризував позицію Зеленського щодо Коломойського: він все правильно говорить. Наразі жодні занепокоєння щодо нього не справдилися. 

Простіше кажучи, в ЄС визнали, що Зеленський не є маріонеткою Коломойського. Навіть попри те, що інформаційний канал олігарха надавав йому потужну інформаційну підтримку перед виборами, а головою АП Зеленський зробив юриста Коломойського Андрія Богдана. 

Конфлікт інтересів

Як пише Fox News, фрілансер Юлія Мендель, яка допомагала New York Times з написанням статті про нібито сумнівні зв’язки колишнього віце-президента США Джозефа Байдена в Україні, його конфлікт інтересів, пов’язаний із сином Гантером Байденом, стала прес-секретарем президента Володимира Зеленського. 

Мендель писала в тій статті, що Джо Байден виступав за звільнення тогочасного генерального прокурора України Віктора Шокіна який розслідував справу стосовно компанії Burisma, де син Байдена обіймав посаду у наглядовій раді. Колишній віце-президент США заявляв, що не обговорював це питання з сином і дізнався про зв'язки Гантера Байдена з українською компанією зі ЗМІ. Також Мендель писала, що історія з Байденом привернула увагу оточення Трампа. 

В американській пресі заговорили про конфлікт інтересів, оскільки Мендель на той час могла подати заявку на участь в конкурсі на посаду голови прес-служби Зеленського. 

The New York Times довелося виправдовуватися. 

В заяві, наданій Business Insider йдеться, що Мендель написала одну статтю для NYT в травні в той час, як вона була кандидатом на урядову посаду, про розпуск парламенту. І якби вона поінформувала редакторів про свою заявку на роботу, вони не надали б їй це завдання і негайно співпраця з нею була б припинена. "Всі репортери, включаючи репортерів не закріплених за однією редакцією, повинні дотримуватись наших правил журналістської етики".

В редакції все ж підтвердили свою впевненість, що "незважаючи на конфлікт, який потрібно було розкрити, її репортажі, - включаючи її нещодавню роботу над статтею про Гантера Байдена – були справедливі і точні", - цитує заяву NYT видання Business Insider.

Мендель в коментарі для CNN сказала, що не інформувала редакцію про участь в конкурсі, бо не думала, що переможе. І конфлікту інтересів взагалі тут немає. 

Обмін України на Венесуелу

Видання The Wall Street Journal описує конфлікт адміністрації Дональда Трампа і відповідно США із Європою. Та низивають його причини.

По-перше, Трамп схоже розділяє думку націоналістів про те, що формування на зразок ЄС є слабшими і менш ефективними, ніж уряди національних держав. І саме співпраця між національними державами є хорошою, бо так можна досягати власних цілей окремими способами.

По-друге, Трампу не подобається, що Євросоюз надто німецький. Вплив Німеччини означає, що ЄС агресивний у сфері монетарної й фіскальної політики, що стримує економічне зростання Європи, але дуже миролюбивий в питаннях оборони через невиконання оборонних витрат - це ослаблює НАТО. 

По-третє, у США вважають ЄС занадто ліберальним. Це робить Союз формальним щодо економіки і дуже прогресивним у соціальних питаннях. Рішення Меркель впустити в країну мусульманських біженців там називають трагічною помилкою. 

По-четверте, у США та ЄС різні погляди на смертну кару, кліматичні зміни, а також Трампу не подобається діяльність ЄС у сфері торгівлі, бо в Білому домі бачать мету Євросоюзу в обмеженні американського впливу. 

Враховуючи відверту ворожнечу Трампа із ЄС The Wall Street Journal зазначає, що інтереси США тут співпадають зокрема із ворогом Європи  Володимиром Путіним. І в ЄС найбільше побоюються не прихильності Трампа до популістів, таких як Віктор Орбан, чи його зустрічі з Марі Ле Пен, а майбутньої розмови президента США з Володимиром Путіним та укладання угоди за спиною Європи. І угода ця може напряму стосуватися України та її обміну на Венесуелу. 

Американське видання наводить кілька ознак того, що подібна угода може бути реальністю і робота над нею вже ведеться. Путін нещодавно відмовився продавати Ірану ракети С-400, а Трамп написав у Твіттері, що російські радники поїхали з Венесуели. Це вказує на дистанціювання Москви від режиму Мадуро. Європейські дипломати будуть пильно стежити, чи не пом’якшать санкції проти Росії або чи не зміняться позиції США щодо України тепер. 

Коломойський і відмивання коштів

Як пише Андерс Ослунд для Atlantic Council, справа націоналізованого Приватбанку проти олігарха Ігоря Коломойського стає дуже цікавою. 

Свою статтю автор назвав "Як Коломойський веде бізнес у США". 

Ослунд описує позов Приватбанку проти Коломойського і Боголюбова до суду штату Делавер. 

Позивач звинувачує олігарха та його бізнес-партнера "у заподіянні шкоди на сотні мільйонів доларів, що виникла у зв’язку з підозрюваними… нечесним збагаченням, шахрайським переказом коштів відповідно до законодавств штатів, порушенням антикорупційного закону штату Огайо і змовою". 

Також у позові йдеться, що "Від 2006 до грудня 2016 року сумарне переміщення коштів на рахунки кінцевих бенефіціарів, створені для відмивання грошей у банку Приватбанк Кіпр склала $470 млрд, що приблизно вдвічі перевищує ВВП Кіпру за той самий період". Ослунд пише, що це може бути найбільшим відмиванням грошей в історії, здійсненим однією групою осіб. Автор хвалить розслідувачів Приватбанку, які свою детективну роботу виклади на 104 сторінках позову, який поки ще не доведений в суді. І хоча позов цивільний, але звинувачення в ньому мають кримінальну природу. 

Ослунд також наводить висновок, що відмивати гроші в США дуже легко. Справа Приватбанку доводить, що правоохоронні органи США не здатні відстежити сотні тисяч компаній із анонімними власниками у Штатах, тому завжди є добрий шанс уникнути викриття, особливо якщо правоохоронцям протистоїть серйозний опонент із глибокою кишенею. Тому анонімність варто скасувати.