Чернишов, Трубіцин, Кулеба: Кого на Банковій просувають на місце Кличка

Спроби посадити повністю підконтрольного керівника у Київміськдержадміністрацію (КМДА) команда Володимира Зеленського здійснює чи не з першого дня після перемоги.

Для чого центральній владі потрібен Київ? 

По-перше, столиця цікава як місто з найбільшим бюджетом, куди сходяться головні фінансові потоки. По-друге, багато експертів оцінюють шанси Віталія Кличка як конкурента Зеленського на наступних президентських виборах. Навряд чи на Банковій спокійно сприймають такі розмови, якщо там не терплять конкуренції навіть у своєму таборі і зачищають поле від будь-яких, навіть дуже умовних, конкурентів, як ішлося у тексті про політичні перспективи спікера ВР Дмитра Разумкова.

Не варто скидати з шальок терезів і вагу Києва в умовах прогнозованої на осінь-зиму політичної нестабільності, яку можуть розхитувати різного ґатунку опозиційні сили. Відомо, що той, хто контролює Київ, визначає "погоду" по всій країні. А позиція мера не завжди збігається з намірами і планами президентської команди. Тож куди не кинь, "слугам" може хотітися мати в столиці більш слухняну людину, ніж Віталій Кличко.

Як Банкова виживає Кличка з крісла голови КМДА

"Перший київський фронт" ще влітку 2019 року відкрив тодішній глава президентської адміністрації Андрій Богдан, який діяв банальним нахрапом: провів пресконференцію, де розповів про корупцію в столичній владі і про те, що містом керують "смотрящі", а не Кличко. При цьому не надав достатніх доказів. Не дивно, що ані політичних, ані правових наслідків заяви Богдана не мали. Хоч уряд Олексія Гончарука у вересні того року й погодив звільнення Кличка з посади голови КМДА і спрямував відповідне подання до ОП, документ залишився без підпису президента: Зеленський пояснив, що не звільнив Кличка "з особистих мотивів", але вважає, що посаду голови КМДА і мера Києва треба розділити.

На місце Кличка на Банковій розглядали кандидатуру нардепа, колишнього гендиректора телеканалу "1 + 1" Олександра Ткаченка. Але той став міністром культури. А після того, як у лютому 2020 року Богдан покинув Банкову, сторони начебто дійшли згоди. Заговорили навіть про налагоджену співпрацю між новою "правою рукою" глави держави Андрієм Єрмаком і Віталієм Кличком у низці цілком конкретних питань.

Читайте більше: "Сірі кардинали" київської політики : Як Комарницький посунув Столара

Кличко дуже впевнено виграв місцеві вибори у жовтні 2020, не помітивши конкурентів, у тому числі Ірину Верещук з табору "слуг народу", якій під час тієї кампанії пророчили крісло голови КМДА, якщо вона вийде у другий тур. Не вийшла, набравши майже удесятеро менше голосів за Кличка. Це додало обраному втретє мерові політичного "нахабства" в протистоянні з президентською командою.

Ще напередодні виборів Кличко відкрив найвищий в Україні прапор, на з’їзді своєї партії УДАР робив гучні політичні заяви… Та скоро після виборів ситуація довкола ключових міських посад знов ускладнилася. Навіть попри низький результат владної партії на місцевих виборах у столиці, Кличко змушений рахуватись з панівною політсилою. Це можна побачити з доволі тісного (і точно не добровільного) співробітництва Кличка і фракції "Слуги народу" в Київраді. Незважаючи на те, що партія президента завела на Хрещатик, 36 лише 12 депутатів, Кличко призначив заступницею голови Київської міськдержадміністрації з питань здійснення самоврядних повноважень Олену Говорову, яка була позаштатною радницею Єрмака, а першим заступником голови КМДА із цих же питань став Олексій Кулеба, теж не чужий главі ОП. 

З кінця зими 2021 року почали лунати заяви перших осіб Офісу президента (не самого Єрмака) про проблеми з інфраструктурою столиці, спричинені буцімто бездіяльністю Кличка. Заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко заявив, що держава має намір зайнятись добудовою Подільсько-Воскресенського мосту та будівництвом транспортної розв'язки на Дарницькому мості.

Читайте більше: Війна з Єрмаком та президентські амбіції: Навіщо Офіс президента знову атакує Кличка

У квітні 2021 року Віталій Кличко звернувся до уряду вже Дениса Шмигаля щодо запровадження загальнонаціонального локдауну. Реакція прем’єра була доволі різкою: він запропонував призначити нового голову Київської міської держадміністрації, якщо Кличку бракує повноважень для протидії COVID-19 у столиці. А вже за кілька тижнів – за збігом обставин, після того, як Кличко зустрівся із гостями з Держдепу Блінкеном і Нуланд – відбулися понад 60 обшуків у департаментах і комунальних підприємствах КМДА. Силовики навіть приходили до будинку, де розташована квартира мера Києва, хоча в прес-службі СБУ заперечили намір провести обшук саме в помешканні міського голови – мовляв, візит спецслужбівців стосувався іншої справи. Але сам Кличко назвав ситуацію тиском на міську владу, якого не було навіть за часів Януковича.

Ситуація заспокоїлася, але ненадовго, до липня, коли в Одесі відкрився Муніципальний форум, організований Асоціацією міст України, що нею керує Кличко. Туди приїхали мери з різних регіонів країни і навіть деякі чиновники. Водночас у Києві Банкова проводила засідання Конгресу місцевої і регіональної влади, президію якого очолив глава Офісу президента Андрій Єрмак. Захід відверто позиціонувався як альтернативний кличківському. Тобто конфлікт розгоряється.

Що про долю Кличка написано в законах

Особливості керування в Києві регулюються окремим законом. Таке передбачає Конституція України. Згідно із законом "Про столицю України – місто-герой Київ", виконавчим органом Київської міської ради є КМДА, голову якої призначає президент у порядку, передбаченому Конституцією. Чи мер обов’язково має поєднувати посаду голови КМДА, в законі не сказано.

Але в грудні 2003 року Конституційний Суд дав тлумачення статті 118 Конституції України, де чітко визначив, що президент України зобов'язаний призначати на посаду голови столичної адміністрації обраного киянами міського голову. На це тлумачення сторона Кличка зможе і буде посилатися в суді, якщо мера таки позбавлять важелів виконавчої влади і йому доведеться відстоювати свою позицію.

У нашій новітній історії є прецеденти ігнорування центром думки суддів-конституційників. Із найбільш свіжого: під час правління Януковича обраного киянами мера Леоніда Черновецького усунули з посади голови КМДА, всадовивши у це крісло Олександра Попова. Саме Попов фактично й керував столицею з листопада-2010 аж до Революції Гідності. Відмінність від нинішньої ситуації полягає в тому, що Черновецький тоді не опирався волі президента, на відміну від Кличка, який демонструє готовність воювати за посаду.

Зараз влада готує ґрунт для звільнення Кличка з голови КМДА за допомогою згаданого Конституційного Суду. Вже кілька місяців КСУ у доволі кволому темпі розглядає подання щодо тлумачення положень Конституції про можливість звільнення з посади голови КМДА особи, яка була обрана на посаду київського міського голови і повноваження якої не припинені. Наразі ж виходить, що президент має повноваження звільнити голову КМДА без порушення законодавства. А от призначити на цю посаду будь-кого, крім обраної мером особи, глава держави не може. Якщо діяти не свавільно.

Гіпотетично зняти проблему з точки зору інтересів президентської команди може ухвалення Верховною Радою нового закону про столицю. Але справа ця практично заглухла після того, як у жовтні 2019 року Рада ще в турборежимі у першому читанні ухвалила проєкт закону №2143-3 "Про місто Київ – столицю України", поданий депутатами зі "Слуги народу", в т.ч. згаданим вище Олександром Ткаченком.

Замість Кличка: основні претенденти на посаду голови КМДА

Поки готуються правові підстави для такого кроку, вже є три основні претенденти на посаду. За даними джерел Depo.ua, це Кулеба, Трубіцин та Чернишов. Розглянемо кожного окремо

Олексій Кулеба

Нинішній перший заступник голови КМДА. Головне, що про нього варто знати, - це те, що його пов’язують із Андрієм Єрмаком. Це підтвердив і сам Кличко, розповівши, що в київській владі дійсно працюють люди, рекомендовані керівником Офісу президента. У листопаді 2019 року Кулеба був призначений директором Департаменту міського благоустрою столиці.

Кулеба – киянин, йому 38 років. Закінчив Київський національний економічний університет, працював менеджером комунального підприємства Київської обласної ради "Київ-медіа", був аспірантом Національної академії державного управління при президентові України. Далі викладав у МАУП, займався підприємництвом. 2014-го став помічником депутата Київради на громадських засадах, на цих же засадах радив директору КП "Плесо".

На посаду директора Департаменту міського благоустрою потрапив із крісла гендиректора ТОВ "Asper Естейт", м. Київ. Нагадаємо, служба благоустрою, серед іншого цікавого і корисного, займається демонтажем незаконних кіосків у столиці і дає добро на встановлення МАФів "правильних". Не полишає цю сферу Кулеба і в статусі першого заступника Кличка, позиціонуючи себе як господарника. Подейкують, сам він не надто прагне сісти на розпечену пательню, якою буде крісло голови КМДА в разі зміщення Кличка. Але з ним проводять розмови впливові люди.

Владислав Трубіцин

Ще один претендент, чиї шанси теж розцінюються як реальні, - депутат Київради від фракції "Слуга народу" Владислав Трубіцин. Він ровесник Кулеби, родом з Харкова. У Верховній Раді 7 скликання був помічником тоді "регіонала" Олександра Фельдмана. Свого земляка. У міськраді Києва Трубіцин головує в постійній комісії з питань підприємництва, промисловості та міського благоустрою.

Офіційна біографія на сайті Київради називає його "український підприємець, букініст, меценат, суспільно-політичний діяч". Також на сайті Київради сказано, що у червні 2020-го року Трубіцин став організатором мітингів проти знищення книжкового ринку "Петрівка" новими власниками земельних ділянок.

Олексій Чернишов

Третій претендент - нинішній міністр розвитку громад і територій України Олексій Чернишов. Якщо восени не змінить Дениса Шмигаля у кріслі прем’єрміністра, бо і такі версії циркулюють політичними кулуарами.

Чернишов, як і Трубіцин, - харків’янин. Йому 43 роки. Фах економіста здобув у Харківському гуманітарному університеті "Народна українська академія", а в Національному юридичному університеті ім. Ярослава Мудрого отримав спеціальність юриста. Займався бізнесом у ІТ-сфері, напрямку комерційної нерухомості та девелопменту. Був віце- і президентом концерну АВЕК, який займається управлінням нерухомістю в Харкові, зокрема контролює найбільший ринок "Барабашово". Власником компанії називають депутата парламенту шести скликань Олександра Фельдмана. Чернишов, як і Трубіцин, був помічником-консультантом Фельдмана в Раді на громадських засадах.

Керував реалізацією низки масштабних девелоперських проєктів у Харкові та Києві. Політична кар’єра Чернишова стартувала зі зміною влади в державі. Із жовтня 2019 до березня 2020-го – глава Київської обласної держадміністрації. Перейшов на посаду міністра при формуванні уряду Шмигаля.

Джерела у ЗМІ вказують на можливі зв’язки Олексія Чернишова і з україно-російським бізнесменом Павлом Фуксом, проти якого запроваджені санкції РНБОУ. Але це все справи вчорашні. Та й чого тут більше, правди чи здогадок, так відразу й не скажеш. А просто зараз Чернишов перебуває у великому фаворі у глави держави і керівника його Офісу.