Технологія посадок: Що в Зеленського робитимуть з попередниками

Корчак начебто інкримінують вчинення кримінального правопорушення за статтею 366−1 (декларування недостовірної інформації). Нагадаємо, що завданням НАЗК саме і є встановлення фактів недостовірного декларування чиновниками. Тож у цьому випадку можна говорити про технологічний хід: нова владна команда садитиме не лише підозрюваних у корупції, а й тих, хто нібито їх покривав. Таким чином, суспільству дається сигнал – ця влада нікого не покриватиме. Зауважимо: поки, адже йдеться про ув’язнення попередників, для посадок своїх час ще не прийшов.

За кілька наступних місяців Зеленський, його монобільшість та уряд Олексія Гончарука мають показати результат, який в ідеалі призведе до зростання ВВП та покращення соціально-економічного становища громадян. В ідеалі, тому що йдеться про низку непопулярних речей – відкриття ринку землі, приватизацію державних підприємств, не виключено – запровадження обов’язкового електронного декларування для всіх громадян. Тобто, з’являться підстави для ремствування значної частини суспільства. Сюди ж можна віднести затягування з миром на Донбасі і невирішеність тарифного питання.

Але ще давні римляни придумали ефективну "фішечку" для плебсу – хліб і видовища. Поки уряд робитиме непопулярні кроки, правоохоронні та антикорупційні органи забезпечуватимуть видовища. Однак тут є кілька проблем. Перша – показові затримання для телекартинки були й раніше, але у підсумку все закінчувалося пшиком. Антикорупціонери свої невдачі перекладали на нереформовані суди і вимагали створення спеціалізованого антикорупційного суду. Нині він створений, суддівський склад підібраний за участю західних партнерів, і віднині слабку доказову базу не поясниш продажністю служителів Феміди.

Друга проблема – справи проти попередників у принципі є політичними. І якщо виборці Зеленського і "Слуг народу" вимагатимуть швидких посадок без оглядки на політичні мотиви, то Захід в разі тиску влади на антикорсуд з метою перетворити його на "розстрільні трійки" висловлюватиме своє невдоволення. Воно може бути і не публічним, але за кожної зручної нагоди партнери нагадуватимуть Зе-команді, що політичні репресії – неприпустимі. Простіше кажучи, штампування справ проти попередників і піар на цьому підриватиме переговорні позиції України з міжнародними структурами. Без фінансової і політичної допомоги яких наша держава не впорається.

Правда, тут може бути інша історія – якщо до приватизації землі та державних підприємств будуть допущені великі західні гравці, ті, на знак подяки, здатні допомогти владі створити сприятливий інформаційний фон в Європі та США.

Третя проблема – виборці Зеленського очікують посадок не дрібних фігур на кшталт затриманого Юрія Гримчака, а ув’язнення тих, з ким безпосередньо пов’язують погіршення свого матеріального становища, і про кого протягом виборчої кампанії говорили як про "корупціонерів", "розкрадачів армії", "бариг" і так далі. Йдеться про Петра Порошенка та його бізнесове й політичне оточення. Загальновідомо про більше десятка справ у ДБР, в яких фігурує п’ятий президент. Але наявність справ ще не означає, що у них доведений склад злочину. І ось тут головне питання – чи зможе влада задовольнити бажання свого виборця, який дуже хоче побачити на лаві підсудних не лише Порошенка, а й значну кількість минулих урядовців, крупних бізнесменів, про співпрацю яких з попередніми можновладцями так багато говорили і писали. В якості видовища це владі вигідно. Проте це той випадок, коли і хочеться, і колеться. І чого тут більше – ще питання.

Тому вже найближчим часом ми побачимо, як розвиватимуться події. Сценаріїв наразі може бути лише два: перший – відповідні органи "доганятимуть" попередників, утім є небезпека, що в суді справи розвалюватимуться і через слабкість доказів, і через небажання суддів ставати новітніми "кірєєвими"; другий – частині фігурантів дадуть спокійно виїхати. Комусь – до країн ЄС, які мають звичку не видавати підозрюваних, якщо побачать політичні мотиви, комусь до Ізраїлю, який не видає своїх. Власне, втечею тих або інших підслідних пояснювали затримки зі справами і при попередній владі. Так що нічого нового в цій технології немає.

Зрештою, набагато ефективніше працювати не конкретно по Порошенку, по якому політична мотивація очевидна, а по бізнесменах, які співпрацювали з владою, за що отримували різного роду преференції. Так, це не така ефективна картинка, але тут важливіше інше: по-перше, ці бізнесмени будуть змушені поділитися з ким треба, а, по-друге, через справи проти них можна тривалий час дискредитувати і Порошенка, й політиків зі старої влади.

І, остання проблема – навіть видовище посадок остогидлих попередників рано чи пізно набридає. За півроку ті ж виборці Зеленського вимагатимуть садити нинішніх. Тих, які проводитимуть непопулярні реформи. І це стане головним болем для Банкової.