Соціологія і план Коломойського: Що за проект Палиці олігарх готує для битви з Зеленським

Depo.ua детально аналізував кілька останніх соцопитувань, які демонструють ще не стрімке, але доволі помітне падіння довіри громадян до парламенту, уряду та інших державних інституцій. Поки що на достатньо високому рівні тримається рейтинг президента Володимира Зеленського. На думку експертів, це пояснюється ефектом "доброго царя і поганих бояр": у виборців досі залишається стійкою ілюзія (і її активно підживлюють олігархічні телеканали), що проблеми Зеленському створюють Гончарук з його урядом, Генпрокурор Рябошапка, "слуги" в парламенті і так далі. Однак, і це також помітно, опозиція переходить до наступного етапу інформаційної війни з владою – в усіх проблемах звинувачують президента, адже той в очах громадськості відповідальний за все. Тож наступні соцопитування показуватимуть зниження довіри і до глави держави.

Позиція владних спікерів зараз така: хоча рейтинги і знижуються внаслідок завищених очікувань виборців, однак рівень довіри і до президента, і до "слуг" залишається найвищим з усіх політичних сил. А ті, хто розчарувалися, перебувають у невизначеності і до інших політсил електорат не перетікає. Таку думку висловив нардеп Олександр Качура. Проте, як показують соцопитування, це або самонавіювання, або нерозуміння несприятливих для влади тенденцій, які з наближенням кампанії з місцевих виборів лише посилюватимуться.

Так, рейтинги "СН" і Зеленського – на захмарних для всіх інших політиків висотах. Але в соцдослідженнях у людей питають, за кого вони б проголосували, якби вибори до Верховної Ради чи вибори президента відбулися зараз. Тобто, не питають про уподобання людей на виборах місцевих. А, як відомо, голосування на загальноукраїнських та місцевих елекціях можуть суттєво відрізнятися. Що, власне, демонструють вибори в ОТГ. Кандидати йдуть до виборця з іншими, скажемо так, приземленими темами – корупція на місцях, тарифи, проблеми з дорогами, вивезенням сміття, зі своїми варіантами вирішення проблем довкілля, медичного обслуговування і так далі. І аби пропонувати шляхи вирішення – не популістські, а конкретні – потрібно добре розумітися на регіоналістиці, мати дієві партосередки, лідерів громадської думки в областях і районах.

Чи є все це в політтехнологічному арсеналі партії влади? Маємо у цьому значні сумніви. Які посилюються повідомленнями про так званих "кураторів" у регіонах. Їх поява означає, що партійних організацій на місцях у "слуг" нема (маються на увазі не юридично зареєстровані, а дієві), відбір кандидатів відбуватиметься непрозоро, технологічні кроки будуть поверховими. В кожній області чи в кожному місті є певні проблеми, які давно не вирішуються або вирішуються повільно, на кшталт метро на Троєщину в Києві, і саме їх обіцятимуть вирішити.

Палиця і "За майбутнє"

І тут, до речі, "слуги" втрапляють в ще одну неприємність: політпроекти місцевого розливу, акціонери яких добре знають про проблеми на місцях, діятимуть ефективніше. Тому трендом цьогорічних виборів стануть проекти під мерів або під регіональних "князьків". Також подейкують, що в гру планує вступити Ігор Коломойський. Він начебто не проти розкрутити "За майбутнє" (як колись розрутили "Відродження"), аби отримати фракції у місцевих радах. Кажуть, що за цим проектом стоятиме нардеп Ігор Палиця, давній партнер Ігоря Валерійовича. Якщо це вдасться, то в багатьох місцевих радах, особливо на півдні і на Волині, "слуги" не лише не отримають омріяну монобільшість, але й змушені будуть у підсумку домовлятися з людьми Коломойського.  

Звісно, "СН" можна було б знову технологічно обіграти загальнодержавні проблеми, якби центральна влада успішно з ними розбиралася. Однак, як свідчать соцопитування, все більше громадян вважають, що країна знову рухається не туди. Візьмемо лише кілька маркерів – ставлення населення до корупції, ринку землі (а це питання в регіонах дуже дражливе) і тарифів. З оприлюдненого вчора опитування КМІС випливає, що по цих трьох напрямках громадяни змін не бачать. 83% учасників дослідження (проти 76% у грудні) вважають боротьбу з корупцією на вищих щаблях владі неуспішною. 80% респондентів не бачать успіхів нової влади у справі зниження тарифів ЖКГ. У порівнянні з груднем оцінки також стали гіршими.

Зростає і показник не підтримки впровадження ринку землі: 62% українців проголосували б на референдумі проти продажу землі сільськогосподарського призначення, 15% - "за", ще 18% не брали б участі в голосуванні. У грудні противників реформи було 60%. Тобто, після того, як Верховна Рада нарешті завершить розгляд законопроекту про обіг землі позитивним голосуванням, саме "Слуги народу", уряд Гончарука і президент у свідомості громадян асоціюватимуться з цим непопулярним рішенням. У той же час противники продажу землі під час місцевих виборів піднімуть на свої знамена земельну тему. Вона – вкрай вигідна відразу з кількох позицій. По-перше, очікуваних надходжень від бюджету уряд не отримає, оскільки власники земельних наділів не кинуться їх розпродавати, а опозиція робитиме акцент на невдалій реформі. По-друге, бардак у кадастрах обов’язково спричинить війни за межу. І такі випадки, як спроба самоспалення на Банковій жителя Сумщини Бурлакова, стануть не поодинокими. Що, знову ж таки, гратиме на руку опозиції, яка з кожного конфлікту навколо землі роздуватиме масштабні історії.

Чи є нині гарний рецепт для влади, як зупинити падіння рейтингів і перетік електорату до інших політсил? А цей перетік, хоча пан Качура каже, що його нема, очевидний – росте рівень підтримки "ОПЗЖ", який конкуруватиме зі "слугами" за мандати у місцевих радах на півдні і сході. Тактичні кроки можуть бути, окремі з них виборець навіть може оцінити позитивно (якісь посадки чи відставки в Кабміні, приміром), однак у бік Зе-команди зараз повертається бумеранг, запущений нею на минулорічних виборах проти попередників: тоді винними робили їх, тепер прийшла черга відповідальності "зелених".